Постанова 4857 № 460/26304/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/26304/23 пров. № А/857/26025/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Затолочного В.С., Качмара В.Я., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, головуючий суддя Поліщук О.В., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: В листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Рівненській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення, у формі листа відповідача та додатків до нього, № 34019-1457/С-02/8-1700/23 від 06 жовтня 2023 року про відмову в проведенні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в частині відмови у перерахуванні відсотків довічного судового утримання; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з 92% розміру суддівської винагороди судді, починаючи з 21 липня 2023 року із врахуванням раніше проведених виплат, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: періоду проходження строкової військової служби з 04 липня 1979 року по 27 травня 1981 року - 1 рік 10 місяців 23 дні; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1981 року по 29 червня 1985 року - 1 рік 10 місяців 29 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (час роботи юрисконсультом Рівненської бази «Укроптбакалія» з 01 вересня 1989 року по 06 квітня 1992 року - 2 роки 7 місяців 5 днів; період роботи на посаді слідчого слідчого відділення відділу внутрішніх справ Рівненського міськвиконкому з 1 серпня 1985 року по 31 серпня 1989 року - 4 роки 1 місяць, а всього повний стаж роботи становить 41 рік 9 місяців 10 днів. А саме за повних 41 рік з врахуванням виплаченої пенсії за віком в липні 2023 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 20.07.2023 року Вищою радою правосуддя було прийнято рішення про звільнення позивача з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Оскільки відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 21.07.2023 року його стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права складає 41 рік 09 місяців 10 днів, 21.07.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за результатами розгляду якого Пенсійним органом прийнято відповідне рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте виключно із врахуванням до стажу роботи періоду роботи суддею з 07.04.1992 року по 30.06.2023 року, що складає 31 рік 2 місяці 25 днів. На заяву позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням усіх періодів професійної діяльності відповідач листом від 06.10.2023 року №34019-1457/С-02/8-1700/23 повідомив про відсутність підстав для зарахування періодів: проходження строкової військової служби з 04 липня 1979 року по 27 травня 1981 року; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1981 року по 29 червня 1985 року; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (час роботи юрисконсультом Рівненської бази «Укроптбакалія» з 01 вересня 1989 року по 06 квітня 1992 року; період роботи на посаді слідчого слідчого відділення відділу внутрішніх справ Рівненського міськвиконкому з 1 серпня 1985 року по 31 серпня 1989 року до стажу роботи на посаді судді. В обґрунтування відмови відповідач повідомив, що зазначені періоди не передбачені для врахування до суддівського стажу частиною 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене з розрахунку стажу судді 31 рік 2 місяці 25 днів 72% замість 41 року 16 днів 92% починаючи з 24.07.2023 року. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області при вирішенні питання про обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 24.07.2023 року, яка полягає у не зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів: проходження строкової військової служби з 04 липня 1979 року по 27 травня 1981 року - 1 рік 10 місяців 23 дні; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1981 року по 29 червня 1985 року - 1 рік 10 місяців 29 днів; роботи на посаді слідчого слідчого відділення відділу внутрішніх справ Рівненського міськвиконкому з 1 серпня 1985 року по 31 серпня 1989 року - 4 роки 1 місяць; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (час роботи юрисконсультом Рівненської бази «Укроптбакалія» з 01 вересня 1989 року по 06 квітня 1992 року 2 роки 7 місяців 5 днів; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 починаючи з 24.07.2023 року, виходячи із 92% від суддівської винагороди та загального стажу роботи на посаді судді 41 рік 9 місяців 10 днів, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періодів: проходження строкової військової служби з 04 липня 1979 року по 27 травня 1981 року - 1 рік 10 місяців 23 дні; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01 вересня 1981 року по 29 червня 1985 року - 1 рік 10 місяців 29 днів; роботи на посаді слідчого слідчого відділення відділу внутрішніх справ Рівненського міськвиконкому з 1 серпня 1985 року по 31 серпня 1989 року - 4 роки 1 місяць; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (час роботи юрисконсультом Рівненської бази «Укроптбакалія» з 01 вересня 1989 року по 06 квітня 1992 року 2 роки 7 місяців 5 днів; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що cтаттею 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначено посади, що зараховується до стажу роботи на посаді судді, в яких відсутні періоди проходження строкової військової служби, половини строку навчання в вищому юридичному навчальному закладу або ж роботи на посаді слідчого органу внутрішніх справи чи юрисконсульта на підприємстві. Вказані періоди зараховані виключно до загального страхового стажу, а тому, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці правомірно обчислено виходячи із 72% суддівської винагороди враховуючи, що стаж роботи на суддівських посадах становить 31 рік На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Наказом Арбітражного суду Рівненської області № 14 від 06.04.1992 року ОСОБА_1 прийнято по переводу з Рівненського державного оптово-торгівельного підприємства «Укроптбакалія» в арбітражний суд виконуючим обов`язки арбітра з 07.04.1992 року з посадовим окладом згідно штатного розпису. Постановою Верховної Ради України від 19.06.1992 року №2486-ХІІ ОСОБА_1 призначено на посаду арбітра арбітражного суду Рівненської області. Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 20.07.2023 року №731/о/15-23 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , його звільнено з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, а наказом Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 року №9-ос/г відраховано зі штату цього суду з 21.07.2023 року у зв`язку зі звільненням у відставку. Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання від 21.07.2023 року № 04-14/4813/23, виданого Північно-західним апеляційним господарським судом, зміст якого відповідає змісту рішення Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 року № 731/о/15-23 підтверджується, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 41 рік 09 місяців 10 днів та складається із періодів: проходження строкової військової служби з 04 липня 1979 року по 27 травня 1981 року в сумі 01 рік 10 місяців 23 дні; навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (половина строку) з 01 вересня 1981 року по 29 червня 1985 року - 1 рік 10 місяців 29 днів; роботи слідчим слідчого відділу внутрішніх справ Рівненського облвиконкому з 01.08.1985 по 31.08.1989 4 роки 01 місяць; робота юрисконсультом Рівненської бази «Укроптбакалія» від 01.09.1989 року по 06.04.1992 року 02 роки 07 місяців 05 днів; робота виконуючим обов`язки арбітра, арбітра, заступника голови, судді арбітражного (господарського) суду Рівненської області з 07.04.1992 року по 21.10.2010 року 18 років 06 місяців 14 днів; робота суддею Рівненського апеляційного господарського суду з 22.10.2010 року по 10.04.2014 року 03 роки 05 місяців 18 днів; робота на посаді голови Рівненського апеляційного господарського суду з 11.04.2014 року по 17.04.2017 року 03 роки 06 днів; робота суддею Рівненського апеляційного господарського суду з 18.04.2017 року по 03.10.2018 року 01 рік 05 місяців 15 днів; робота на посаді судді Північно-Західного апеляційного господарського суду з 04.10.2018 року по 20.07.2023 року 04 роки 09 місяців 16 днів. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 06.10.2023 року №172850007277 ОСОБА_1 переведено на щомісячне довічне грошове утримання з 24.07.2023 року виходячи із середньомісячного заробітку для його обчислення 208098,00 грн. Основний розмір пенсії від середнього заробітку склав 149830,56 грн, враховуючи стаж роботи на посаді судді 31 рік 2 місяці 25 днів та загальний процент розрахунку щомісячного довічного грошового утримання 72% від суддівської винагороди. Із розрахунку стажу роботи на посаді судді, проведеного відповідачем для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вбачається, що до стажу роботи на посаді судді Пенсійним органом зараховано лише періоди з 07.04.1992 року по 30.06.2023 року. Інші періоди діяльності зараховані виключно до загального страхового стажу, який склав 47 років 5 місяців 12 днів та не впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання. Листом відповідача № 34019-1457/С-02/8-1700/23 від 06 жовтня 2023 року на заяву позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повідомлено, що загальний страховий стаж становить 47 років 5 місяців 12 днів. До стажу роботи на посаді судді зараховано періоди роботи позивача з 07.04.1992 року по 30.06.2023 року на посадах виконуючого обов`язки арбітра, арбітра, заступника голови, судді арбітражного (господарського) суду Рівненської області, судді Рівненського апеляційного господарського суду; на посаді голови Рівненського апеляційного господарського суду; на посаді судді Рівненського апеляційного господарського суду; на посаді судді Північно-західного апеляційного господарського суду, що становить 31 рік 2 місяці 25 днів. Враховуючи положення ч. 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII та матеріали справи, щомісячне довічне грошове утримання встановлено у розмірі 72% (50% + 11 років х 2) суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді. Відтак, відсутні підстави для врахування періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання на денній формі у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Є. Дзержинського, періодів роботи на посаді слідчого слідчого відділу внутрішніх справ Рівненського облвиконкому, юрисконсульта Рівненської бази «Укроптбакалія» до стажу роботи на посаді судді, з урахуванням тривалості якого визначається відсоток, на який додатково збільшується розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII. Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, яке на його думку оформлене листом № 34019-1457/С-02/8-1700/23 від 06 жовтня 2023 року, звернувся до суду із позовом про його скасування з підстав не зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, окремих періодів. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що загальний стаж роботи позивача на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 41 рік 09 місяців 10 днів та складається із добровільно зарахованого відповідачем періоду роботи на посаді виконуючого обов`язки арбітра, арбітра, заступника голови, судді арбітражного (господарського) суду Рівненської області, судді, голови Рівненського апеляційного господарського суду, судді Північно-західного апеляційного господарського суду та протиправно не зарахованих періодів строкової військової служби; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського; роботи на посаді слідчого слідчого відділення відділу внутрішніх справ Рівненського міськвиконкому; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (час роботи юрисконсультом Рівненської бази «Укроптбакалія» в сумі 10 років 5 місяців 29 днів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. У статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частиною першою статті 116 Закону №1402-VIIІ передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Статтею 137 Закону №1402-VIIІ передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Абзацом 4 пункту 24 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Так, до набрання чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів». Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Також відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», в редакції чинній на момент призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби. На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30.10.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів». Згідно з пунктом 3-1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XIIчас проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посадах прокурорів. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду викладених в постановах від 27.02.2018 у справі № 127/20301/17, від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 20.03.2018 у справі № 520/5814/17, від 22.03.2018 року справа № 520/5412/17, від 22.05.2018 у справі № 490/1719/17, від 12.07.2019 у справі №404/5988/17, від 31.10.2019 №766/17221/16-а, від 15.01.2020 у справі №683/600/17, від 12.05.2020 у справі №303/1504/17-а, від 29.04.2020 у справі №426/12415/16-а, від 31.03.2021 у справі № 235/7316/16-а, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 31.08.2022 у справі №695/2602/17, від 30.03.2023 у справі №280/2167/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Як вказано вище, Закон №2862-ХІІ передбачав зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Відповідно до роз`яснення поняття «прокурор», яке міститься в статті 56 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (далі Закон № 1789-XII, в редакції, чинній на час роботи позивача в органах прокуратури) під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції. Отже, в аспекті спірних правовідносин суд звертає увагу на те, за змістом статті 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується час роботи саме на посадах прокурорів і слідчих. Роз`яснення поняття «прокурор» міститься у статті 56 Закону №1789-XII, що стосується поняття «слідчий», то його необхідно трактувати за аналогією, та застосовувати положення статті 43 Закону № 2862-ХІІ в цій частині, коли йдеться про вирішення питання про можливість зарахування періоду роботи в прокуратурі до стажу, який дає право на відставку судді. Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2019 року у справах №607/5454/17 та №589/4735/16-а, від 20.11.2019 року у справі №308/5911/17, від 13.05.2020 року у справі № 242/1890/17, від 19.08.2021 року у справі №369/2234/17. Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути на те, що гідно з пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Згідно з пунктом 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі також - Закон № 2453-VI, в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. Відповідно до положень ст.137 Закону №1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді, не менше 10 років. Положеннями пункту 1 Указу Президента України за №584/95 від 10 липня 1995 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби. На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів». Колегія суддів зауважує, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17 та від 30 січня 2020 року у справі №592/3694/17. Аналізуючи наведені правові норми, до стажу роботи, який дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, враховується також стаж роботи в галузі права 2 роки та робота на посадах прокурорів. Також слід звернути увагу, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Зазначена правова позиція неодноразова застосовувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 09.11.2018 року справі № 243/4794/17, від 11.12.2018 року у справі № 522/5168/17 та від 30.01.2020 року у справі № 592/3694/17. З матеріалів справи слідує, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 року № 731/о/15-про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає йому право на відставку становить 41 рік 09 місяців 10 днів та складається, в тому числі із періодів: проходження строкової військової служби з; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського; роботи на посаді слідчого слідчого відділення відділу внутрішніх справ Рівненського міськвиконкому; роботи на посаді юрисконсульта, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді. Таким чином, апеляційний суд вважає, що загальний стаж роботи позивача на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 41 рік 09 місяців 10 днів та складається із добровільно зарахованого відповідачем періоду роботи на посаді виконуючого обов`язки арбітра, арбітра, заступника голови, судді арбітражного (господарського) суду Рівненської області, судді, голови Рівненського апеляційного господарського суду, судді Північно-західного апеляційного господарського суду та протиправно не зарахованих періодів строкової військової служби; половини строку навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського; роботи на посаді слідчого слідчого відділення відділу внутрішніх справ Рівненського міськвиконкому; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді (час роботи юрисконсультом Рівненської бази «Укроптбакалія» в сумі 10 років 5 місяців 29 днів. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про часткову підставність та обґрунтованість позовних вимог. В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №460/26304/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар