Постанова 4852 № 160/5808/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5808/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,- в с т а н о в и В: У квітні 2021 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Петриківської сільської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення сесії Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 20.10.2020 року № 2127-75/УІІ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення". Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції про те, що переданий на вирішення суду спір не є справою адміністративної юрисдикції. Скаржник вказує на те, що у спірному випадку, отримавши дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, третя особа не набула жодного права відносно цієї земельної ділянки, у зв`язку з чим посилання суду першої інстанції на те, що спірні відносини є приватноправовими, скаржник вважає безпідставними. Скаржник також вказує на те, що у спірному випадку Петриківська селищна рада, відповідач у справі, є суб`єкту владних повноважень, який реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, пов`язаною із повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у власність (користування). Таким чином, як зазначає скаржник, цей спір виник внаслідок управлінської діяльності суб`єкта владних повноважень та в своїй основі цей спір має публічно-правовий характер. Отже, за позицією позивача, вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 387,8 кв.м., за описом: А-2 Господарська будівля, а-2 прибудова, а1-1 прибудова, а2-1 навіс, а3 ганок, а4 ганок, балкон; Б-1 Господарська будівля; В-1Вбиральня; Г-1 Господарська будівля, під Г-1 оглядова яма; Д-1 насосна; Є-1 Господарська будівля; є ганок; Ж-1 Навіс, № 1-7 Споруди, І - тротуар. Право власності на нерухоме майно за позивачем зареєстровано 08.07.2020 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2119333112237. Оскаржуваним рішенням від 20.10.2020 року № 2127-75/УІІ сільська рада надала гр. ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування об`єкті і рекреаційного призначення орієнтовною площею 0,22 га в АДРЕСА_1 . Позивач зазначив, що на території земельної ділянки, яка надається в оренду ОСОБА_2 , розташована будівля № Ж-1 (за даними технічного паспорту), яка належить ОСОБА_1 , із чим пов`язує протиправність оскаржуваного рішення. ОСОБА_1 , із посиланням на статті 124, 120 ЗК України, вважає надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою протиправним. Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлений спір не є справою адміністративної юрисдикції, оскільки спірні правовідносини стосуються особистих майнових прав, тобто прав цивільних, захист яких підлягає в порядку цивільного судочинства. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке. Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; Публічно-правовий спір - спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або - хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або - хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать, зокрема, спори, які виникли між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Крім цього, ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин. Суд першої інстанції, вказуючи на те, що суть спору становлять особисті немайнові права, не звернув увагу на те, що отримавши дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, третя особа не набула жодного права відносно цієї земельної ділянки, оскільки рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Тобто, правовідносини, пов`язані з прийняття відповідачем рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжує особистих майнових прав та зобов`язань осіб. У свою чергу, селищна рада, реалізуючи свої повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади, передачі земельних ділянок у власність чи користування, діє як суб`єкт владних повноважень. Таке роз`яснення надано Конституційним Судом України в рішенні від 01 квітня 2010 року справа №10-рп/2010. Отже, вказані обставини свідчать про те, що переданий на вирішення суду спір, як за суб`єктним так і предметним складом, є публічно-правовим спором, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст..ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова