Постанова Кропивницький апеляційний суд № 405/2128/21

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/267/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Драний В. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.08.2021 року. м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М., за участі секретаря судового засідання Сакари І.І., захисника особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 адвоката Чорногора Г.С., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровоградавід 13.05.2021, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В: Постановою Ленінського районного суду м. Кіровоградавід 13.05.2021 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто у дохід держави судовий збір у сумі 454 грн. Згідно постанови суду ОСОБА_2 23.03.2021 о 01:05 год, в м. Кропивницький по вул. Кропивницького, керував т/з AUDI A6, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного спяніння (звужені зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного спяніння у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоровя в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження даної постанови суду та скасувати постанову районного суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, оскільки він перебував в автомобілі котрий був припаркований на узбіччі та не здійснював ним керування. Вказує і на те, що відеофайли додані до протоколу, не відображають безперервної фіксації всього, що відбувається, а тільки те, що вважає за потрібне поліцейський, складаються з кількох відео-файлів, дані відео-докази піддавались монтажу, вони є фрагментарними, тобто нарізкою із різних кадрів, що відображають упереджену позицію щодо людини, порушуючи презумпцію невинуватості. Відеозйомка велась в темну пору доби, на відео не видно присутності понятих, нечітко чути вимоги поліцейського та відповіді. Окрім того, звертає увагу суду на те, що відеозаписи під назвами «video» були створені після складання протоколу, мають невідоме походження, а тому суд не повинен брати їх до уваги, так як вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тому вони являються недопустимими доказами. Зазначає, що на відео, яке міститься у матеріалах справи, не можна побачити, як поліцейський зупиняє транспортний засіб, так як транспортний засіб в якому він перебував був припаркований на узбіччі та він не здійснював ним керування. Вказує і на те, що у матеріалах справи відсутнє письмове направлення ОСОБА_2 на проведення огляду на стан наркотичного спяніння до закладу охорони здоровя. Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисника особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 - адвоката Чорногора Г.С.,який просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровоградавід 13.05.2021, а також задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, вивчивши матеріали адміністративної справи, переглянувши долучений до справи відеозапис вказаної події та перевіривши доводи апеляції вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Як слідує із матеріалів справи постанова суду першої інстанції за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення була постановлена 13.05.2021 за відсутності ОСОБА_2 та його захисника, що підтверджується даною постановою суду (а.с.21). Згідно супровідного листа копія постанови суду стосовно ОСОБА_2 , останньому не направлялась, а була отримана його захисником-адвокатом Чорногор Г.С. лише 02.07.2021 (а.с.24). Із штемпелю районного суду слідує, що апеляційну скаргу на дану постанову суду ОСОБА_2 подав до місцевого суду 07.07.2021, тобто в межах 10-ти денного строку з моменту отримання копії постанови суду (а.с.25). За наведених обставин слід вважати, що ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровоградавід 13.05.2021 з поважних на те причин, а тому строк на подання апеляційної скарги необхідно йому поновити. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, а також в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоровя України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції №1452/735, огляду на стан спяніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані спяніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоровя. Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 190114 від 23.03.2021 ОСОБА_2 23.03.2021 року о 01:05 год. в м. Кропивницький по вул. Кропивницького, керував т/з AUDI A6, номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного спяніння (звужені зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного спяніння у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоровя в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1). Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з яких вбачається, що водій ОСОБА_2 у їх присутності відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я (а.с.2-3). Розпискою від 23.03.2021 наданою ОСОБА_5 , який зобов`язався доставити транспортний засіб AUDI A6, номерний знак НОМЕР_3 до паркувального майданчика (а.с.4). З дослідженого під час апеляційного розгляду відеозапису події від 23.03.2021, вбачається, що на вулиці зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_2 . Під час спілкування поліцейські запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що останній повідомив, що він відмовляється від проходження будь-якого огляду. Також з відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомив водієві ОСОБА_2 , що у звязку з його відмовою від проходження огляду, на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій повідомив працівнику поліції, що йому зрозуміла суть правопорушення, а також зрозумілі наслідки відмови від проходження огляду на стан спяніння (а.с.6). Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції немає підстав. Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Так, ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного спяніння, складено протокол про адміністративне правопорушення з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Підсумовуючи викладене вище, суд не знаходить жодних порушень проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_2 чи його оформлення, оскільки всі дії були виконані поліцейськими згідно вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 що він в день та час подій не керував транспортним засобом, на думку апеляційного суду є такими, що не відповідають дійсності, оскільки з досліджених апеляційним судом відеозаписів бодікамери поліцейського вбачається, що під час спілкування з останніми ОСОБА_2 жодного разу не вказував, про зазначені обставини, хоча об`єктивних перешкод для цього у нього не існувало. Такі пояснення знайшли своє відображення лише під час апеляційного розгляду справи і окрім, пояснень самого правопорушника, жодним належним та об`єктивним доказом не підтверджені. Натомість, факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом встановлено з відеозаписів нагрудних реєстраторів поліцейських та відео реєстратора службового транспортного засобу, а також самих пояснень ОСОБА_2 наданих ним у протоколі про адміністративне правопорушення, згідно яких він власноручно зазначив, що керував транспортним засобом, але без ознак наркотичного сп`яніння. На думку апеляційного суду, твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, що він не керував транспортним засобом, є лише спробою заплутати суд, з метою уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Твердження апеляційної скарги про те, що відеозаписи є неналежним доказом не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі, яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що усі обставини, які мають значення для даної категорії справ, зафіксовані на доданих до матеріалів справи відеозаписах, у звязку з чим суд апеляційної інстанції вважає такий доказ достовірним, належним та допустимим. Крім того, відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Що стосується доводів про відсутність направлення на огляд за формою, визначеною Інструкцією № 1452/735МВС, апеляційний суд зазначає, що підставою для складання поліцейським направлення на проведення огляду особи на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я є попередня згода самого водія на проведення такого огляду, який згідно вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП проводиться за обов`язкової участі поліцейського. Зібраними по даній справі доказами достовірно встановлено, що скаржник на місці його зупинки у присутності двох свідків відмовився від проведення його огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що підтверджується і переглянутим в апеляційному суді долученим до справи відеозаписом, а тому доводи правопорушника з приводу того, що поліцейськими безпідставно не виписано йому направлення на огляд, є помилковими. Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не заслуговують на увагу та спростовуються сукупністю даних, що містяться в матеріалах даної справи. Відтак, згідно сукупності досліджених доказів, судом правильно встановлено наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду з метою встановлення стану наркотичного спяніння. При накладені адміністративного стягнення судом, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини місцевий суд призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушень норм матеріального або процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що могло бути підставою скасування судового рішення, не встановлено. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без зміни. Керуючись ст. 294 ч. 8 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровоградавід 13.05.2021. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровоградавід 13.05.2021 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя підпис З оригіналом згідно: Суддя Кропивницького апеляційного суду Ремез П.М.