Постанова 4857 № 300/923/21
від 03.08.2021 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/923/21 пров. № А/857/11655/21 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Волошин М.М. за участі представника позивача: Шевченко Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Чуприни О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування рішення від 10.11.2020 за №2701 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 11.06.2020 з урахуванням періоду роботи з 01.12.1995 по 31.01.2001 до стажу роботи за списком №2,- ВСТАНОВИЛА: У березні 2021 року позивач звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування рішення від 10.11.2020 за №2701 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 11.06.2020 з урахуванням періоду роботи з 01.12.1995 по 31.01.2001 до стажу роботи за списком №2. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що обов`язок перевірки правильності поданих документів, надання необхідних бланків, а також допомоги в одержанні відсутніх документів для призначення пенсії лежить саме на територіальних органах Пенсійного фонду України, а тому відповідач, проаналізувавши записи у трудовій книжці позивача, повинен був зарахувати їй до стажу роботи за Списком №2 період роботи з 01.12.1995 по 31.01.2001. А у випадку сумніву щодо правильності зазначених відомостей, орган пенсійного фонду мав можливість здійснити перевірку, зокрема, шляхом витребування в AT "Оріана" необхідних документів для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах. Просив позов задоволити. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 10.11.2020 за №2701 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2, період роботи з 01.12.1995 по 31.01.2001 у Відкритому акціонерному товаристві "Оріана". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 03.11.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати по оплаті правничої допомоги в загальному розмірі 5 600,00 грн. Додаткове рішення суду першої інстанції оскаржили ОСОБА_1 та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вважають що оскаржуване додаткове рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційних скаргах. Апелянт ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити повністю. Апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що при ухваленні рішення по справі №300/923/21, судом першої інстанції не вирішено питання про відшкодування на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 7 000,00 гривень, які остання очікувала понести за результатом розгляду справи, так як в матеріалах справи на момент ухвалення рішення були відсутні належні документи щодо понесення позивачем таких витрат на правничу допомогу. 17.05.2021 представником позивача електронним зв`язком і в подальшому поштовим зв`язком направлено заяву про долучення до матеріалів справи документів про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у якій поряд з іншим просила стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень. Частиною 1, 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу. Згідно частина 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Абзацами 1 і 2 частини 7 статті 139 КАС України врегульовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За правилами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Частинами 3 і 5 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Таким чином, обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Апеляційним судом встановлено, що позивач в адміністративному позові вказала на орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в сумі 7 000,00 гривень, які очікує понести, та просила їх стягнути із відповідача. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що документи про отримання послуг правової допомоги буде представлено за наслідками розгляду справи, оскільки неможливо визначити обсяг наданої правової допомоги та час, який витратить адвокат на підготовку усіх документів по справі і участь в судових засіданнях. Доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу в розмірі 7 000,00 гривень позивач подала суду 17.05.2021. Разом з тим, у відзиві на позов заперечив щодо стягнення судом таких витрат з відповідача, вказуючи на обставину відсутності доказів про фактично понесені позивачем витрати на таку правничу допомогу, а також на їх неспівмірність. Пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підтвердження факту залучення адвоката і понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 гривень, позивачем долучено договір про надання правової допомоги від 01.03.2021, укладений між адвокатом Шевченко Наталією Павлівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001736 від 07.08.2020 і ОСОБА_1 , та додаткову угоду №1 від 12.05.2021 до вказаного Договору про надання правової допомоги. Як вбачається з акту прийому-передачі послуг від 14.05.2021 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 та додаткової угоди від 12.05.2021 з детальним описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко Н.П. по справі №300/923/21. Згідно акту прийому-передачі послуг від 14.05.2021, адвокатом Шевченко Наталією Павлівною, надано наступні послуги (правову допомогу), згідно умов договору від 01.03.2021: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції "0,5 годин" 375,00 гривень (пункт 1); вивчення та правовий аналіз доказів по справі "1,5 годин" 1 175,00 гривень (пункт 2); вивчення та правовий аналіз судової практики в аналогічних спорах щодо застосування норм пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" "1,2 годин" 1 000,00 гривень (пункт 3); підготовка адміністративного позову та додатків до нього згідно з вимогами статей 94, 160 КАС України на 22 аркушах "6 годин" 4 500,00 гривень (пункт 4). Факт оплати позивачем послуг (фактичного понесення витрат) за надання правничої допомоги адвокатом Шевченко Наталією Павлівною в розмірі 7 000,00 гривень, підтверджується долученою до письмових пояснень квитанцією №499409 від 14.05.2021. Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Положеннями частини 6 статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Визначені у акті прийому-передачі послуг від 14.05.2021 види правової допомоги адвоката такі як: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції "0,5 годин" 375,00 гривень (пункт 1); вивчення та правовий аналіз доказів по справі "1,5 годин" 1 175,00 гривень (пункт 2); вивчення та правовий аналіз судової практики в аналогічних спорах щодо застосування норм пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" "1,2 годин" 1 000,00 гривень (пункт 3); підготовка адміністративного позову та додатків до нього згідно з вимогами статей 94, 160 КАС України на 22 аркушах "6 годин" 4 500,00 гривень (пункт 4) відноситься до виду адвокатської діяльності про складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 5 600,00 гривень, що пропорційно становить 80 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплачених витрат на правничу допомогу. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 року у справі №300/923/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 04.08.2021