Постанова 4876 № 904/5962/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.07.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5962/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чус О.В. судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М. Секретар судового засідання Григоренко А.А. Представники сторін в судове засідання не з`явились. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу "Моторного (транспортного) страхового бюро України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021р., (суддя Бондарєв Е.М.), у справі №904/5962/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2, ідентифікаційний код 33248430) до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Василя Макухи, буд. 1, ідентифікаційний код 35265086) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача "Моторне (транспортне) страхове бюро України" (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код 21647131) про зобов`язання визнати кредиторські вимоги в сумі 8088,00 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" визнати кредиторські вимоги в розмірі 8 088,00 грн., які є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включити ці вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 у справі №910/6576/18 позов задоволено повністю, виданий наказ про стягнення страхового відшкодування в сумі 6 326,00 грн. та судового збору у сумі 1 762,00 грн., разом - 8 088,00 грн. Позивач надіслав на адресу відповідача заяву кредитора про грошові вимоги до боржника (вих.№16-09/02-01 від 16.09.2020). Вказана заява відповідачем не отримана, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштових відправлень за трекінгом 0500323212808 та 01.10.2020 повернута за зворотною адресою, що свідчить про ухилення відповідача від розгляду та визнання вимог позивача. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/5962/20 позов задоволено, зобов`язано Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" визнати кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" в розмірі 8 088,00 грн., які є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включити дані вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 2 102,00 грн. судового збору. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 8 088,00 грн. і включення їх до реєстру кредиторів після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією відповідача для їх пред`явлення, однак несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. Норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду. Враховуючи, що заява №16-09/02-01 від 16.09.2020 про грошові вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" останнім не отримана, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштових відправлень за трекінгом 0500323212808 та 01.10.2020 повернута за зворотною адресою, місцевий господарський суд розцінив таке поштове повернення як ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача та дійшов до висновку, що позивач був обізнаний про ухилення ліквідаційної комісії відповідача від розгляду його кредиторських вимог, з 01.10.2020 розпочався місячний строк для звернення до суду з відповідним позовом, який подано 02.11.2020, тобто з дотриманням встановленого частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України строку. Доводи та вимоги апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5962/20; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" визнати кредиторські вимоги в розмірі 8 088,00 грн., які є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включити ці вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу. Апелянт звертає увагу, що за приписами статті 112 Цивільного кодексу України кредитор має звернутися із позовом до суду лише у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитором. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази відмови ліквідаційної комісії відповідача у задоволенні вимог кредитора (позивача) або ухилення від їх розгляду кредитором, тому, на думку апелянта, позивач має право звернутися з позовом до суду з вимогою виключно про зобов`язання ліквідаційної комісії відповідача розглянути його кредиторську вимогу. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" не скористалися своїм правом, передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзивів на апеляційну скаргу. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021 поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/5962/20, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. У процесі дослідження матеріалів судової справи, колегією суддів встановлено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 10.06.2021 року ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/5962/20 призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.07.2021 року. У судовому засіданні 20.07.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 у справі №910/6576/18, яке набрало законної сили 13.08.2018, встановлено, що на підставі договору добровільного страхування Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" було складено страховий акт № И-6573783 від 08.02.2017, а також розраховано суму страхового відшкодування. Вказаним страховим актом визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 7 326,20 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Transporter, яким скоєно ДТП, застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/009715851, то відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта". Оскільки умовами полісу № АЕ/009715851 розмір франшизи встановлено в сумі 1 000,00 грн., тому зменшено страхове відшкодування на його розмір. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 у справі №910/6576/18 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" суму страхового відшкодування в розмірі 6 326 грн. 00 коп., 1 762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ про примусове виконання вказаного рішення видано 06.09.2018. Старшим державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Браташовою В.І. 27.11.2018 відкрито виконавче провадження №57790542 з виконання наказу №910/6576/18 від 06.09.2018. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 13.06.2019 внесено запис про рішення засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" 16.09.2020 звернувся із заявою №16-09/02-01 від 16.09.2020 про грошові вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта". Вказана заява відповідачем не отримана, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштових відправлень за трекінгом 0500323212808 та 01.10.2020 повернута за зворотною адресою. Оскільки відповідач ухиляється від розгляду та визнання вимог позивача, останній згідно з ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про відмову, звернувся до суду із позовом про визнання кредиторської вимоги в сумі 8 088,00 грн., що є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включення даної вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Предметом спору є визнання та включення кредиторських вимог позивача у сумі 8 088,00 грн. до проміжного ліквідаційного балансу відповідача у зв`язку із припиненням його діяльності за рішенням засновників. Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. Згідно з частиною 3 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб`єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. За приписами частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. Матеріалами справи підтверджується, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулося Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" із заявою про визнання кредиторських вимог у 8 088,00 грн. і включення їх до реєстру кредиторів після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією відповідача для їх пред`явлення. Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог, які мають задовольнятися за рахунок майна боржника, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 910/9052/18. Отже, відповідно до приписів чинного законодавства вимога кредитора має бути розглянута з прийняттям та направленням відповідного рішення ліквідаційною комісією не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора, а кредитор, у випадку відмови ліквідаційної комісії у задоволенні його вимог або ухилення від їх розгляду, має право на звернення до суду з відповідним позовом протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, в той час як вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вважаються погашеними. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач надав позивачу відповідь на його кредиторську вимогу; доказів протилежного матеріали справи також не містять. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача надало останньому право звернутися у місячний строк, встановлений частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України, до суду із позовом до ліквідатора (ліквідаційної комісії). Враховуючи, що заява №16-09/02-01 від 16.09.2020 про грошові вимоги Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" не отримана, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштових відправлень за трекінгом 0500323212808 та 01.10.2020 повернута за зворотною адресою, позивач був обізнаний про те, що ліквідаційна комісія відповідача ухилилась від розгляду його кредиторських вимог, тому з 01.10.2020 розпочався місячний строк для звернення до суду з відповідним позовом, відтак, позивач звернувся з позовом до суду 02.11.2020, тобто з дотриманням встановленого частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України строку. Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Місцевий господарський суд розцінив повернення заяви №16-09/02-01 від 16.09.2020 про грошові вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" за зворотною адресою, як ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача та дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" визнати кредиторські вимоги в розмірі 8 088,00 грн., які є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включити ці вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу. Апелянт, не погоджуючись із таким висновком місцевого господарського суду, посилається на приписи статті 112 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кредитор має звернутися із позовом до суду лише у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази відмови ліквідаційної комісії відповідача у задоволенні вимог кредитора (позивача) або ухилення від їх розгляду кредитор, тому, на думку апелянта, позивач має право звернутися з позовом до суду з вимогою виключно про зобов`язання ліквідаційної комісії відповідача розглянути його кредиторську вимогу. Матеріалами справи підтверджується, що 16.09.2019 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" направило на адресу ліквідатора Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" заяву про визнання кредиторських вимог та включення до реєстру грошових вимог на загальну суму 175 651,19 грн. Така заява була надіслана за належною адресою - 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Василя Макухи, 1; не отримана, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштових відправлень за трекінгом 0500323212808, та 01.10.2020 повернута за зворотною адресою. Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", перебуваючи в процесі припинення не забезпечило одержання поштової кореспонденції за адресою ліквідаційної комісії, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому такі дії ліквідаційної комісії колегія суддів оцінює як ухилення від розгляду вимог кредитора, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 112 ЦК України свідчить про порушення прав позивача (як кредитора), які підлягають захисту у судовому порядку. Відповідно до частин 4, 6 статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. Згідно з частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2018 у справі № 912/1433/16 положення Цивільного кодексу України не передбачають можливості пред`явлення вимог безпосередньо до суду, а чітко визначають, що захист прав кредитора у суді в порядку частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України відбувається виключно у разі відмови або ухилення ліквідаційної комісії від розгляду вимог кредитора. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись статтями 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/5962/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 у справі №904/5962/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.08.2021. Головуючий суддя О.В. Чус Суддя І.Л. Кузнецова Суддя І.М. Кощеєв