Постанова 4876 № 904/5967/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.05.2021 місто Дніпро Справа № 904/5967/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л., секретар судового засідання: Абадей М.О., представники сторін: від позивача: представник не з`явився; від відповідача: представник не з`явився; від третьої особи: представник не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 (повний текст складений 21.01.2021, суддя Васильєв О.Ю.) у справі №904/5967/20 за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро до: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", м. Дніпро третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Моторне (транспортне) страхове бюро України, м. Київ про: зобов`язання визнати кредиторські вимоги у сумі 7 895,51 грн., - ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" визнати кредиторські вимоги в розмірі 7 895,51 грн., які є невиплаченою сумою страхового відшкодування, та включити ці вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5967/20 позов задоволено: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" зобов`язано визнати кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" в розмірі 7 895,51 грн., які є невиплаченою сумою страхового відшкодування, та включити ці вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу; з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" 2 102,00 грн. судового збору. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 7 895,51 грн. і включення їх до реєстру кредиторів після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією відповідача для їх пред`явлення, однак несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. Норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду. Враховуючи, що заява №16-09/02-01 від 16.09.2020 про грошові вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" останнім не отримана, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштових відправлень за трекінгом 0500323212808, та 01.10.2020 повернута за зворотною адресою, місцевий господарський суд розцінив таке поштове повернення як ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача та дійшов до висновку, що позивач був обізнаний про ухилення ліквідаційної комісії відповідача від розгляду його кредиторських вимог, з 01.10.2020 розпочався місячний строк для звернення до суду з відповідним позовом, який подано 02.11.2020, тобто з дотриманням встановленого частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України строку. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5967/20; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" визнати кредиторські вимоги в розмірі 7 895,51 грн., які є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включити ці вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу. Апелянт звертає увагу, що за приписами статті 112 Цивільного кодексу України кредитор має звернутися із позовом до суду лише у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитором. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази відмови ліквідаційної комісії відповідача у задоволенні вимог кредитора (позивача) або ухилення від їх розгляду кредитором, тому, на думку апелянта, позивач має право звернутися з позовом до суду з вимогою виключно про зобов`язання ліквідаційної комісії відповідача розглянути його кредиторську вимогу. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5967/20; розгляд справи призначений у судове засідання на 24.05.2021. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" відзиву на апеляційну скаргу не надало, про день, час та місце розгляду справи повідомлялося шляхом направлення копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 на електронні адреси Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (info@ings.com.ua), представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" Попової Світлани Сергіївни (ІНФОРМАЦІЯ_1) та телефонограмою, яку отримано Поповою С.С. 01.04.2021 0 10:52 год. Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" відзиву на апеляційну скаргу не надало, про день, час та місце розгляду справи повідомлялося шляхом направлення копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 на юридичну адресу товариства. Направлена на юридичну адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" поштова кореспонденція повернулася на адресу апеляційного господарського суду із відміткою Укрпошти: "За закінченням терміну зберігання". Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Згідно із положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5). Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку). Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку). Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Апеляційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов до висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, апеляційний господарський суд вважає, що факт неотримання апелянтом поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі №904/5967/19 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.04.2021. Враховуючи, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначена юридична адреса Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта": "м. Дніпро, вул. Василя Макухи, 1", на яку і здійснювалось направлення поштової кореспонденції апеляційним господарським судом, відповідач повинен вживати заходів, щоб дізнатися про стан надходження поштових відправлень на цю адресу. 02.04.2021 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла заява, в якій апелянт повідомляє про підтримання апеляційної скарги та просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника. У судове засідання, яке відбулося 24.05.2021, представники Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", Моторного (транспортного) страхового бюро України не з`явилися. Враховуючи, що явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась; учасники судового процесу не скористалися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", Моторного (транспортного) страхового бюро України. Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" (страхувальник) 09.11.2016 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №КІН0СРS-16А99JK з терміном дії з 10.11.2016 по 09.11.2017. Згідно з пунктами 8, 9 договір пролонгований на термін з 10.11.2017 по 09.11.2018. Відповідно до умов вказаного договору Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" зобов`язалося в разі настання страхового випадку відшкодувати збитки в межах страхової суми в порядку та на умовах, передбачених договором. Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем CHEVROLET Lacetti , р.н. НОМЕР_1 . 18.12.2017 о 17 год. 10 хв. в м. Боярка на вулиці Лисенка відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля CHEVROLET Lacetti, р.н. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2 та автомобіля MERCEDES-Benz, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.02.2018 у справі №369/199/18 винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля MERCEDES-Benz р.н. НОМЕР_2 гр. ОСОБА_3 . У відповідності до аварійного сертифікату від 25.12.2017 №931/17-12 розмір заподіяної шкоди автомобілю страхувальника з урахуванням зносу складає 8 657,36 грн. без ПДВ. Сума страхового відшкодування до виплати згідно з умовами договору на підставі страхового акту від 05.01.2018 р. № Э.ENSTRAX/3-10300023 складає 7 895,51 грн. без ПДВ. Зазначене страхове відшкодування було виплачено страхувальнику наступним чином: 7 556,35 грн. - на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням від 09.01.2018 №1029843 та 339,16 грн. зараховано 09.01.2018 в якості сплати страхового платежу по договору страхування. Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічне положення міститься і у статті 993 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене, після виплати страхового відшкодування страхувальнику, до страховика (позивача) перейшло право вимоги до відповідальної особи. Згідно зі статтями 3-5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи ( ОСОБА_3 ) застрахована у відповідача, поліс серії АМ №001352672. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах: а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Однак, як було зазначено вище, винна особа у ДТП має поліс страхування цивільно-правової відповідальності, а отже, відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Таким чином, обов`язок відшкодувати шкоду замість винуватця в заподіянні такої шкоди несе страховик (відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та в порядку Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Виходячи із цього, відповідальною особою в розумінні статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є саме відповідач. Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, за полісом серії АМ №001352672 становить 100 000,00 грн. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно Витягу з ЦБД МТСБУ франшиза за полісом серії АМ №001352672 становить 0,00 грн. Отже, виходячи із викладеного, свої зобов`язання за договором майнового страхування страховик (позивач) виконав у повному обсязі, виплативши страхувальнику суму страхового відшкодування, і з цього моменту та в межах фактичних затрат, тобто, в межах виплаченої суми страхового відшкодування та лімітом за полісом, має право вимоги до відповідальної особи, якою є відповідач. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 13.06.2019 внесено запис про рішення засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулося до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" із заявою №16-09/02-01 від 16.09.2020 про грошові вимоги на загальну суму 175 651,19 грн., в тому числі й щодо 7 895,51грн. страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, за полісом АМ/1352672. Вказана заява відповідачем не отримана, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштових відправлень за трекінгом 0500323212808 та 01.10.2020 повернута за зворотною адресою. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" посилається на ухилення Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" від розгляду та визнання вимог позивача, просить господарський суд визнати кредиторські вимоги в сумі 7 895,51 грн., що є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включення даної вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу. Предметом спору є визнання та включення кредиторських вимог позивача у сумі 7 895,51 грн. до проміжного ліквідаційного балансу відповідача у зв`язку із припиненням його діяльності за рішенням засновників. Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. Згідно з частиною 3 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб`єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. За приписами частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. Матеріалами справи підтверджується, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулося Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" із заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 7 895,51 грн. і включення їх до реєстру кредиторів після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією відповідача для їх пред`явлення. Разом з тим, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. Норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду. Отже, відповідно до приписів чинного законодавства вимога кредитора має бути розглянута з прийняттям та направленням відповідного рішення ліквідаційною комісією не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора, а кредитор, у випадку відмови ліквідаційної комісії у задоволенні його вимог або ухилення від їх розгляду, має право на звернення до суду з відповідним позовом протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, в той час як вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вважаються погашеними. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач надав позивачу відповідь на його кредиторську вимогу; доказів протилежного матеріали справи також не містять. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача надало останньому право звернутися у місячний строк, встановлений частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України, до суду із позовом до ліквідатора (ліквідаційної комісії). Враховуючи, що заява №16-09/02-01 від 16.09.2020 про грошові вимоги Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" не отримана, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштових відправлень за трекінгом 0500323212808, та 01.10.2020 повернута за зворотною адресою, позивач був обізнаний про те, що ліквідаційна комісія відповідача ухилилась від розгляду його кредиторських вимог, тому з 01.10.2020 розпочався місячний строк для звернення до суду з відповідним позовом, відтак, позивач звернувся з позовом до суду 02.11.2020, тобто з дотриманням встановленого частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України строку. Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Місцевий господарський суд розцінив повернення заяви №16-09/02-01 від 16.09.2020 про грошові вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" за зворотною адресою, як ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача та дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" визнати кредиторські вимоги в розмірі 7 895,51 грн., які є невиплаченою сумою страхового відшкодування та включити ці вимоги кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу. Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що за приписами статті 112 Цивільного кодексу України кредитор має звернутися із позовом до суду лише у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази відмови ліквідаційної комісії відповідача у задоволенні вимог кредитора (позивача) або ухилення від їх розгляду кредитор, тому, на думку апелянта, позивач має право звернутися з позовом до суду з вимогою виключно про зобов`язання ліквідаційної комісії відповідача розглянути його кредиторську вимогу. Матеріалами справи підтверджується, що 16.09.2019 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" направило на адресу ліквідатора Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" заяву про визнання кредиторських вимог та включення до реєстру грошових вимог на загальну суму 175 651,19 грн. Така заява була надіслана за належною адресою - 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Василя Макухи, 1; не отримана, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштових відправлень за трекінгом 0500323212808, та 01.10.2020 повернута за зворотною адресою, Відповідно до частин 4, 6 статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. Згідно з частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2018 у справі №912/1433/16 положення Цивільного кодексу України не передбачають можливості пред`явлення вимог безпосередньо до суду, а чітко визначають, що захист прав кредитора у суді в порядку частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України відбувається виключно у разі відмови або ухилення ліквідаційної комісії від розгляду вимог кредитора. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про ухилення відповідача від отримання заяви кредитора, направленої на юридичну адресу боржника, як і ухилення від розгляду такої вимоги та, відповідно, про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись статтями 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5967/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5967/20 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Моторне (транспортне) страхове бюро України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений - 24.05.2021. Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна Суддя І.М. Подобєд Суддя І.Л. Кузнецова У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі №904/5967/20 поштою не надсилаються. Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси (згідно з наявною в матеріалах справи інформацією) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (info@ings.com.ua), представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (ІНФОРМАЦІЯ_2), представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" Попової Світлани Сергіївни (ІНФОРМАЦІЯ_1), Моторного (транспортного) страхового бюро України адвоката Патрик Ганни Григорівни (ІНФОРМАЦІЯ_3). Про прийняття постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі №904/5967/20 повідомити сторін телефонограмою та/або шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду.