Ухвала КАС ВС № 520/12484/2020

УХВАЛА 02 серпня 2021 року Київ справа №520/12484/2020 адміністративне провадження №К/9901/25379/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е. перевірив касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №520/12484/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Кадрової комісії № 4 з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Генерального прокурора України Рябошапки Руслана Георгійовича, Шостої кадрової комісії Генеральної прокуратури України, Офісу Генерального прокурора, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: - визнати протиправним та скасувати рішення №16 від 13.07.2020 четвертої кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні до судового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Харківської області №1888к від 18.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру"; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області та в органах прокуратури Харківської області; - стягнути з прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.08.2020 по день винесення рішення. 11 лютого 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №16 від 13.07.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Харківської області №1888к від 18.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області. Стягнуто з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.08.2020 по 11.02.2021 у розмірі 125259 (сто двадцять п`ять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 60 коп., з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Харківською обласною прокуратурою подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 липня 2021 року. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову прийняв 03 червня 2021 року. Касаційна скарга подана 08 липня 2021 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 03 червня 2021 року отримано 10 червня 2021 року, що підтверджується наданою до касаційної скарги копією супровідного листа апеляційного суду, тому вважає поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та просить його поновити. Проте, заявником касаційної скарги не надано належних доказів на підтвердження дати отримання постанови суду апеляційної інстанції (зокрема конверт, в якому надійшла оскаржувана постанова). Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для надання відповідних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог частини четвертої статті 330 КАС України, а саме не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2020 року - 2102 грн. 00 коп. Виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем у справі заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 5868,40 гривень (200% від 2*(2102,00*0,4)+(1540698,26*1%)). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку для усунення недоліків шляхом надання відповідних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та документа про сплату судового збору в розмірі 5868,40 гривень. Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску Харківською обласною прокуратурою строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №520/12484/2020. Касаційну скаргу Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №520/12484/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Кадрової комісії № 4 з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху. Надати відповідачу строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді Н.А. Данилевич В.Е. Мацедонська