Постанова 4804 № 240/895/15-ц

Єдиний унікальний номер 240/895/15-ц Номер провадження 22-ц/804/1990/21 Головуючий в І інстанції Шинкаренко А.І. Єдиний унікальний номер 240/895/15-ц Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/1990/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 липня 2021 року Донецький апеляційний суд в складі: судді-доповідача Папоян В.В. суддів Агєєва О.В., Мальованого Ю.М., за участю секретаря Гладуха О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 22 червня 2021 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на протиправну дію та бездіяльність службових (посадових) осіб Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Харків), заінтересована особа ОСОБА_2 (головуючий у 1 інстанції Попович І.А.), В С Т А Н О В И В : 02.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб відділу ДВС. В обґрунтування вимог зазначав, що в провадженні Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби з лютого 2016 року перебуває на виконанні виконавчий лист виданий Олександрівським районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на його користь боргу в сумі 62000 грн, витрат по сплаті судового збору в сумі 620,00 грн та витрат на правову допомогу і сумі 1000 грн. Виконавче провадження №50066281. Посилаючись на порушення його прав, як стягувача, просив визнати незаконним рішення начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Павленко Л.В. про відмову у відводі державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Купінець О.С. та зобов`язати начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Павленко Л.В., відвести державного виконавця Купінець О.С. від виконавчого провадження. Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 22 червня 2021 року скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження протиправної бездіяльності службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби залишено без розгляду, у зв`язку з тим, що у провадженні цього суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Та скаргу в частині оскарження рішення про відмову щодо відводу державного виконавця від виконавчого провадження - залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування доводів зазначає, що у провадженні Олександрійвського районного суду дійсно є певні його скарги на дії державного виконавця, але їх мотиви та підстави є різними з підставами даної скарги. Також звертає увагу на те, що зі скаргою він фактично звернувся 29 травня 2021 року, направивши її засобами поштового зв`язку. Постанову про відвід від 23.04.2021 року йому направлено не було, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 05.05.2021 року дана постанова була у матеріалах відсутня. За таких обставин строк на звернення зі скаргою ним не пропущено. Олександрівським районним ВДВС Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) було надано відзив, у якому зазначено клопотання про відмову у задоволенні апеляційної скарги. Зазначено, що постанову про відмову у відводі було винесено 23.04.2021 року та направлено того ж дня скаржнику простим поштовим відправленням. Також 06.05.2021 року він знайомився з матеріалами виконавчого провадження з фотофіксацією. Зазначає про відсутність підстав для відводу виконавця Купінець О.С. В судовому засіданні апеляційного суду представник Олександрівського районного ВДВС Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду залишити без змін. Інші особи, які приймають участь у справі у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, зокрема на ім`я ОСОБА_1 . Останні апеляційний суд про причини неявки у судове засідання 28 липня 2021 року не повідомили і відповідно до частини 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що вони не з`явились у судове засідання без поважних причин. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалася, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції частковому скасуванню. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби передбачено врегульовано розділом VІІ ЦПК України та розділом Х Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої статті 74 Закону «Про виконавче провадження» та статей 447 та 448 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. З матеріалів справи убачається, що рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 13 січня 2016 року у справі №240/895/15-ц було задоволено вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь суму боргу в сумі 62000 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 620,00 грн та витрати на правову допомогу і сумі 1000 грн. Рішення набрало чинності та 01 лютого 2016 року Олександрівським районним судом Донецької області було видано стягувачу виконавчий лист №240/895/15-ц. Постановою від 03 лютого 2016 року державним виконавцем Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби, на підставі зазначеного виконавчого листа, було відкрито виконавче провадження №50066281. 21.04.2021 року ОСОБА_1 було подано до Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) заяву, в якій просить: про накладення арешту та звернення стягнення на нерухоме майно боржника - житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 ; здійснити перерахування заборгованості з урахуванням відсотків (пені) та інфляційних збитків; відвести державного виконавця Купінець О.С. від здійснення виконавчого провадження 3 50066281; звернутися до правоохоронних органів, з приводу невиконання боржником - ОСОБА_2 , рішення суду. За результатами розгляду на заяви ОСОБА_1 про відвід державного виконавця Купінець О.С. 23.04.2021 року в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. було винесено постанову про відмову у задоволенні відводу державного виконавця. Копія якої того ж дня направлена простою кореспонденцією за вих. №8745 на адресу заявника. Крім того, 26.04.2021 року в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., було направлено на адресу ОСОБА_1 лист - роз`яснення, з приводу оскарження відмови у задоволенні відводу державного виконавця. 22.05.2021 року заявник отримав під розписку відповідь від 17.05.21 року №9125/3 за підписом в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків) Павленко Л.В. на його заяву від 20.04.21 року. Зі змісту відповіді на ім`я ОСОБА_1 убачається, що заявника повідомлено про відмову у задоволенні заяви про відвід державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Купінець О.С. За таких обставин, залишаючи скаргу без розгляду в частині оскарження протиправної бездіяльності службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні цього суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 17.06.2021 року була вирішена по суті тотожна скарга ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. та державного виконавця Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Купінець О.С. Однак апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо залишення без розгляду скарги в цій частині з наступних підстав. Відповідно до п.4 ч.1 ст 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Залишаючи без розгляду скаргу суд першої інстанції посилався на наявність ухвали Олександрівського районного суду Донецької області від 17.06.2021 року, якою в частині скарги ОСОБА_1 від 11 травня 2021 року про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Купінець О.С., що полягала у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, за період з 2016 року по березень 2021 року - закрито провадження, в задоволенні частини скарги ОСОБА_1 , про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Купінець О.С., що полягала у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, за період з березня 2021 року по день звернення до суду відмовлено. В задоволенні частини скарги ОСОБА_1 , про визнання неправомірною бездіяльність в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., що полягало в порушенні вимог ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» - відмовлено. З матеріалів справи убачається, що заявник обґрунтовував скаргу від 11 травня 2021 року зокрема тим, що не винесено постанову про опис, накладення арешту та застосування стягнення на нерухомого майно. Зі змісту скарги, яка є предметом розгляду у даній справі убачається, що ОСОБА_1 просив визнати дії ОСОБА_3 протиправними та прийняте нею рішення про відмову щодо відводу державного виконавця Купінець О.С. визнати незаконним і скасувати. Зобов`язати в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. відвести від виконавчого провадження державного виконавця Купінець О.С. Також просив визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. яка полягає у порушенні вимог ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» та у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 цього закону щодо несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду. Зазначив, що бездіяльність полягає в тому, що 24.04.2021 року він направив заяву на ім`я державного виконавця - Купінець О.С., та в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) - Павленко Л.В., в якій просив: негайно накласти арешт, та застосувати стягнення на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, та надати, завірену належним чином, копію постанови, про накладання арешту на вказане нерухоме майно. Проте, його вимоги не були виконані. Тобто у скарзі від 29 травня 2021 року, за результатами якої винесено оскаржувану ухвалу, заявник зазначив, що йому було повідомлено про накладення арешту на нерухоме майно боржника згідно відповіді від 19.05.2021 № 9238, що входить у протиріччя з минулими твердженнями державного виконавця. Зокрема зазначає, що при цьому у запереченнях від 19.05.2021 року №9215 виконавець Павленко Л.В. з посиланням на ч.7 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що у даному випадку звернення стягнення на майно боржника здійснюватися не може. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на той факт, що у скарзі від 11 травня 2021 року скаржник зазначав щодо неправомірності бездіяльності в.о. начальника Павленко Л.В. щодо невиконання вимог ч.2 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження». Натомість у даній скарзі ОСОБА_1 зазначає також про несвоєчасну реалізацію ОСОБА_3 всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду згідно вимог ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження». Таким чином. убачається, доводи, наведенні скаржником на підтвердження незаконності дій державного виконавця у скаргах від 11 травня 2021 року та 29 травня 2021 року не є тотожними. Отже, таким чином, залишаючи без розгляду у зв`язку з тотожністю вимог заявника, суд першої інстанції не врахував наведеного, повно не встановив обставини справи та не перевірив, які саме дії державного виконавця були підставою для звернення з даною скаргою, не оцінив їх на предмет законності, тобто не розглянув скаргу по суті в цій частині. Отже, у суду першої інстанції не було підстав для залишення скарги в цій частині без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.257 ЦПК України. Решта вимог скарги в частині оскарження рішення в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. про відмову у відводі державного виконавця судом першої інстанції була залишена без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення. Залишаючи без розгулу скаргу в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що скаржник звернувся до суду з пропуском десятиденного строку встановленого ст. 449 ЦПК України та клопотань щодо поновлення пропущеного строку не надавав. Апеляційний суд погоджується з висновком та зазначає наступне. Звертаючись зі скаргою до суду першої інстанції, ОСОБА_1 просив визнати дії ОСОБА_3 протиправними та прийняте нею рішення про відмову щодо відводу державного виконавця Купінець О.С. визнати незаконним і скасувати. Зобов`язати в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. відвести від виконавчого провадження державного виконавця Купінець О.С. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. У відповідності до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Відповідно роз`яснень викладених у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах », скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. Убачається, що заявником було подано скаргу на дії державного виконавця щодо прийнятті рішення про відмову у відводі від виконавчого провадження державного виконавця Купінець О.С. Постанова про відмову у задоволенні відводу державного виконавця від 23.04.2021 року наявна у матеріалах виконавчого провадження, що було встановлено у суді першої інстанції. Також з копій матеріалів виконавчого провадження убачається, що 05.05.2021 року заявником було подано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Згідно акту державного виконавця від 06 травня 2021 року того ж дня ОСОБА_1 було надано матеріали виконавчого провадження АСВП №50066281, він у присутності державного виконавця з ним ознайомився та проводив фотофіксацію документів. Від підпису про ознайомлення відмовився. Таким чином, убачається, що заявник дізнався або повинен був дізнатися про винесення спірної постанови 06 травня 2021 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. За таких обставин скаргу щодо дій державного виконавця про відмову у відводі він міг подати до 16 травня 2021 року. З відмітки на поштовому конверті убачається, що скарга була надіслана до суду першої інстанції лише 29 травня 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 449 ЦПК України щодо оскарження дій державного виконавця. Клопотання про поновлення зазначеного строку від заявника не надходило. Доводи заявника про відсутність в матеріалах виконавчого провадження постанови від 23.04.2021 року не підтверджені жодними доказами та ґрунтуються на припущеннях. За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 відносно оскарження рішення про відмову у відводі від виконавчого провадження державного виконавця Купінець О.С. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, безпідставно залишивши скаргу без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.257 ЦПК України., висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому ухвала суду першої інстанції як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає частковому скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 382, 383 ЦПК України апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 22 червня 2021 року у частині залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби, заінтересована особа Олександрівський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Харків), боржник ОСОБА_2 з підстав наявності у провадженні суду іншої справи зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, скасувати. Направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 22 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Судді: Повний текст постанови складений 29 липня 2021 року. Суддя-доповідач В.В. Папоян