Постанова Донецький апеляційний суд № 240/895/15-ц

Єдиний унікальний номер 240/895/15-ц Номер провадження 22-ц/804/2768/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого судді Мірути О.А., суддів: Мальованого Ю.М., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання Цимбала Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 08 вересня 2021 року по цивільній справі № 240/895/15-ц за скаргою ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби, заінтересована особа Олександрівський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник ОСОБА_2 (головуючий у 1 інстанції суддя Попович І.А.), В С Т А Н О В И В : 02 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на протиправну бездіяльність службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби та на незаконне рішення про відмову щодо відводу державного виконавця від виконавчого провадження, зацікавлена особа Олександрівський районний відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Харків), боржник ОСОБА_2 , посилаючись на наступне. Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 22 червня 2021 року, вказану скаргу в частині оскарження протиправної бездіяльності службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби залишено без розгляду, у зв`язку з тим, що у провадженні цього суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Та скаргу в частині оскарження рішення про відмову щодо відводу державного виконавця від виконавчого провадження залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28.07.2021 року, ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 22 червня 2021 року у частині залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби, заінтересована особа Олександрівський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Харків), боржник ОСОБА_2 з підстав наявності у провадженні суду іншої справи зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, скасовано та направлено справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 22 червня 2021 року, залишено без змін. Відповідно до ухвали Донецького апеляційного суду від 28.07.2021 року, суду першої інстанції необхідно продовжити розгляд вказаної скарги в частині вимог скаржника, щодо: - визнання неправомірною бездіяльності в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Павленко Л.В., що полягає у порушенні вимог ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» та у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду; - визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Купінець О.С., що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду впродовж більше двох років. В своїй скарзі від 29.05.2021 року, ОСОБА_1 зазначив, що бездіяльність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , полягає в тому, що 24.04.2021 року він направив заяву на ім`я державного виконавця - Купінець О.С. та в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) - Павленко Л.В., в якій просив: негайно накласти арешт, та застосувати стягнення на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, та надати, завірену належним чином, копію постанови, про накладання арешту на вказане нерухоме майно. Проте, його законні вимоги так і не були виконані, не зважаючи на те, що виконавче провадження ДВС тривалий час має відомості про наявність у власності боржника нерухомого майна, яке може бути реалізоване на рахунок погашення боргу. Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 08 вересня 2021 року провадження по скарзі ОСОБА_1 , в частині визнання неправомірною бездіяльності в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., що полягає у порушенні вимог ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», - закрито. У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в частині визнання неправомірною бездіяльності в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, - відмовлено. Провадження по скарзі ОСОБА_1 , в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Купінець О.С., що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду в період по 11 травня 2021 року, - закрито. У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Купінець О.С., що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду в період з 12 травня 2021 року по дату постановлення рішення судом, - відмовлено. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування доводів зазначає, що у виконавчому листі № 240/895/15-ц від 01.02.2016 року, виданому Олександрівським районним судом Донецької області на підставі рішення від 13.01.2016 року вказано про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 62 000, 00 грн. Тобто жодним чином не йдеться мова про стягнення вказаного боргу частками. Зазначає у своїх доводах, що сторони виконавчого провадження не звертались до суду з клопотанням про розстрочку сплати боргу за виконавчим листом. Жодного рішення суду про розстрочку сплати боргу за виконавчим листом до виконавчої служби не подавалось. Тому вважає, що державний виконавець Купінець О.С. до цього часу так і не звернулась до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у зв`язку з обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, що є порушенням основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду впродовж більше 5 років. Також додає, що державний виконавець Купінець О.С. проявила абсолютну неправомірну бездіяльність, оскільки не наклала стягнення на нерухоме майно боржниці ОСОБА_2 , яке належить їй на праві приватної власності, що є порушенням основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, суд не врахував імперативні положення ст. 47 Закону, якою не передбачено повернення боржником будь-яких часток боргу, шляхом перерахування коштів на рахунки стягувача поштовими переказами без попереднього їх зарахування на відповідний депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. Тому саме за вказаних підстав скаржник відмовився від отримання коштів від боржниці. Вважає, що органами виконавчої служби було здійснено бездіяльність та факти винесення незаконних постанов, впродовж 6 років та з боку начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків Павленко Л.В. не здійснювався належний контороль у виконавчому провадженні № 50066281 за виконавчим листом № 240/895/15-ц від 01.02.2016 року, та розцінюється заявником ОСОБА_1 як неправомірна бездіяльність, яка полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження., закріплених ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду впродовж більше 5 років. У судове засіданні апеляційного суду апелянт Терещук М.П., представник Олександрівського районного ВДВС Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та боржник ОСОБА_2 не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Сторони подали апеляційному суду заяви про розгляд справи без їх участі. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалася, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби передбачено врегульовано розділом VІІ ЦПК України та розділом Х Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої статті 74 Закону «Про виконавче провадження» та статей 447 та 448 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. З матеріалів справи вбачається, що в провадженні державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Купінець О.С., перебуває виконавче провадження ВП № 50066281, провадження по якому було відкрито на підставі виконавчого листа № 240/895/15-ц від 01 лютого 2016 року, виданого Олександрівським районним судом Донецької області на підставі рішення від 13 січня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 62000,00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 620,00 грн., та витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн. Судом першої інстанції було встановлено, що вимога скаржника, в частині визнання неправомірною бездіяльність в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., що полягає у порушенні вимог ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», розглянута Олександрівським районним судом (номер провадження № 4-с/933/2/21). Ухвалою суду від 17.06.2021 року, було встановлено, що в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. дотримано вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" та своєчасно винесено постанову, в її діях була відсутня неправомірна бездіяльність, та судом відмовлено в задоволенні скарги. Відповідно до постанови Донецького апеляційного суду від 28.07.2021 № 240/895/15-ц, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без задоволення, ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 17.06.2021 року, залишено без змін. Тому суд першої інстанції, дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про наявні підстави для закриття провадження у скарзі в частині визнання неправомірною бездіяльності в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., що полягає у порушенні вимог ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки ці обставини та підстави вже були предметом судового розгляду і по ним вже прийняте процесуальне рішення. Стосовно вимог скаржника визнання неправомірною бездіяльності в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, судом першої інстанції було досліджено та встановлені наступні докази: В період з 20.04.2021 року по 08.09.2021 року в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. здійснені наступні дії: - 21.04.2021 року, в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) - Павленко Л.В., було направлено подання до Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, щодо вирішення питання, про притягнення боржника - ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України (а.с.229-232 т. 2 ВП та а.с.144 т. 3 ВП). - 15.06.2021 року в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., було подано до суду заяву, про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 (а.с. 121-123 т. 3 ВП). Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 16.06.2021 року було задоволено заяву в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), та звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку. - 02.07.2021 року ВП № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (колишня назва - Олександрівське ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області), надана відповідь про те, що клопотання в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) - Павленко Л.В. № 411 від 21.04.2021 року розглянуто в порядку ЗУ "Про звернення громадян". Ознаки злочину передбаченого ст. 382 КК України в діях ОСОБА_2 , - відсутні, оскільки було встановлено, що змоги віддати всю суму боргу одразу вона не має, так як ніде не працює, має на утриманні дитину інваліда та чоловік теж інвалід, пенсіонер. Від сплати боргу не ухиляється, до ДВС з`являється, перешкоди державним виконавцям на вхід для опису та арешту майна не чинить. Показала касові чеки про часткову виплату боргу на користь ОСОБА_1 (а.с.138 т. 4 ВП). Жодна заява скаржника на ім`я в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. не залишена без розгляду: 26.04.2021 р. в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. надано відповідь стягувачу на його заяву від 20.04.2021 р. (а.с.1-3 т.3. ВП). 19.05.2021 р. в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. надано відповідь стягувачу на його клопотання-вимогу від 05.05.2021 р.. (а.с.54-59 т.3. ВП). 08.07.2021 року в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. надано відповідь стягувачу на його заяву-вимогу від 05.07.2021 р. (а.с.35 т.4. ВП). 30.07.2021 р. в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. надано відповідь стягувачу на його заяву-вимогу від 20.07.2021 р. (а.с.126-132 т.4, а.с.115-117 т.5 ВП). 09.08.2021 р. в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. надано відповідь стягувачу на його запит від 04.08.2021 р. (а.с.199-202 т.4. ВП). В зазначений період в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. були здійснені наступні виконавчі дії: 08.07.2021 року в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. надано доручення за № 9 про передачу виконавчих проваджень (а.с.30 т. 4 ВП). 12.07.2021 р. в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. затверджено розпорядження про перерахування стягувачу грошових коштів (а.с.46-47 т.4 ВП). 21.07.2021 р. в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. затверджено розпорядження про перерахування стягувачу грошових коштів (а.с.48-49 т.4 ВП). 16.08.2021 р. в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС затверджено розпорядження про перерахування стягувачу грошових коштів (а.с.217-218 т.4 ВП). 30.08.2021 р. в.о. начальника Олександрівського РВ ДВС Павленко Л.В. надіслана заявка на реалізацію в ДП "СЕТАМ" - рухомого майна боржника (а.с.127-130 т.5 ВП). З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність належних підстав для визнання неправомірною бездіяльності в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Павленко Л.В,. що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні скарги, з чим також погоджується колегія суддів апеляційного суду. При розгляді судом першої інстанції вимоги скаржника стосовно визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Купінець О.С., що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду за останні два роки, було встановив наступне. Аналогічні вимоги скаржника, без посилання на ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» вже були розглянуті Олександрівським районним судом (номер провадження № 4-с/933/4/20, 4-с/933/1/21 та № 4-с/933/2/21). Ухвалою суду від 30.11.2020 року (номер провадження № 4-с/933/4/20), було визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Купінець Ольги Сергіївни, що полягала у неповній, несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 13 січня 2016 року. Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 25.03.2021 року (номер провадження 4-с/933/1/21) було визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Купінець Ольги Сергіївни, у період з 25 лютого по 09 березня 2021 року, що полягала у неприйнятті, відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ "Про виконавче провадження", постанови про відновлення виконавчого провадження по виконанню рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 13.01.2016 року. Ухвалою суду від 17.06.2021 року, (номер провадження № 4-с/933/2/21), в задоволенні частини скарги ОСОБА_1 , про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Купінець О.С., що полягала у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, за період з березня 2021 року по день звернення до суду (11.05.2021 року), відмовлено. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у скарзі в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Купінець О.С., що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду впродовж більше двох років, оскільки ці обставини та підстави за зазначений в скарзі період вже були предметом судового розгляду і по ним прийняте процесуальне рішення. Стосовно вимог скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Купінець О.С., що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, в період з 12 травня 2021 року по дату постановлення рішення судом. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, упереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Статтею 10 Закону № 1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404-VIII). Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Згідно частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Судом першої інстанції, під час розгляду справи було досліджено матеріали виконавчого провадження, та встановлено, що державним виконавцем були здійснені наступні процесуальні дії. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію № 256975711 від 18.05.2021 та № 270169763 від 12.08.2021 р., державним виконавцем Купінець О.С. на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт 06.02.2020 року (а. с.53 т. 3, а.с.211-216 т.4 ВП). 27.05.2021 р. державним виконавцем здійснено запит до Степанівського старостинського округу, щодо земельної ділянки на якій знаходиться будинок боржника (а.с.104 т. 3 ВП). Згідно відповіді на запит державного виконавця, Новодонецька селищна рада надала відповідь від 28.05.2021 р., відповідно до якої земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 належить до земель комунальної власності та надана в користування, як присадибна ділянка ОСОБА_2 (а.с.108 т. 3 ВП). 23-24.06.2021 р. державним виконацем здійснено запити до ВП № 1 Краматорського РУП про стан розгляду подання від 21.04.2021 р. про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, ГУ Держспожитслужби в Донецькій області, ГУ Держгеокадастру у Донецької області, щодо наявності майна у боржника (а.с.144-146 т.3 ВП). 23.06.2021 р. державний виконавець направив боржнику вимоги, щодо виконання судового рішення та надання відповідних документів про отримання доходів та наявності майна (а.с.147-148 т.3 ВП). Відомості про наявність у боржника доходів, транспортних засобів, отримання нею пенсії та перетину боржником кордону, станом на 16.06.2021 р. - відсутні (а.с.110-111а т.3 ВП). 08.07.2021 року державним виконавцем Купінець О.С. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме: житловий будинок з надвірними перебудовами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ; сарай; літня кухня; уборна; погріб та забор (а.с.15-17 т. 4 ВП). Розпорядженнями № 50066281 від 12.07.2021 року, 21.07.2021 року та від 16.08.2021 року, грошові кошти у сумі 1760 грн., які надійшли на рахунок з обліку депозитних сум по примусовому виконанню виконавчого документа № 240/895/15-ц, були перераховані на користь ОСОБА_1 (а.с.46-49, 217-218 т. 4 ВП). Відповідно до відповіді Головного Управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, від 20.07.2021 року, станом на 19.07.2021 року за ОСОБА_2 , не зареєстровані трактори та інша сільськогосподарська техніка (а.с.149 т.4 ВП). 06.08., 09.08., 10.08.2021 р. державним виконавцем направлялись електронні та письмові запити в автономній системі виконавчих проваджень, державних установ, до: Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також про джерела отримання доходів боржник-фізичної особи; Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону, та отримані відповіді, про те, що за боржником ОСОБА_2 не значаться зареєстровані транспортні засоби, інформація щодо джерел доходів - відсутня, рахунки - відсутні (а.с.174-182 т. 4 ВП). 09.08.2021 р. державним виконавцем здійснено запит до Відділу в Олександрівському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області. щодо надання інформації про наявність у боржника земельної ділянки (а.с.174-182 т. 4 ВП). 09.08.2021 р. державним виконавцем здійснено запит до ГУ Держпродспоживслужби в Донецькій області щодо надання інформації про наявність у боржника сільськогосподарської техніки (а.с.186 т. 4 ВП). 10.08.2021 р. державний виконавець ознайомив стягувача з матеріалами виконавчого провадження (а.с.188 т. 4 ВП). 10.08.2021 р. державним виконавцем здійснено запит до Міністерства економіки України та Державіаслужби України, щодо надання інформації про наявність у боржника відповідного майна (а.с.190-191 т. 4 ВП). 10.08.2021 р. державним виконавцем здійснено запит до Державіаслужби України, щодо надання інформації про наявність у боржника інтелектуальної власності (а.с.189 т. 4 ВП). 18.08.2021 р. надано відповідь стягувачу на його заяву-вимогу від 04.08.2021 р. (а.с.154-160 т.4. ВП). 19.08.2021 р. державним виконавцем здійснено запити до ДП "Національні системи України", ГУ ДФС, ГУ статистики у Донецькій області, ДП "Агенство з ідентифікації тварин", Державіаслужби, Інспекції ДА-БК", ДС інтелектуальної власності, Міністерство доходів і зборів, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг, Міністерства інфраструктури України, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, ДП "Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці", Центр державного земельного кадастру, щодо наявності у боржника майна та майнових прав (а.с.223-237 т.4. ВП). Структури, що запитувались надали відповіді про відсутність у боржника майна та майнових прав (а.с.239-250 т.4. ВПа.с.1-7, 40-43 т.5 ВП). 30.08.2021 р. копію звіту про оцінку майна № 757 (а.с.62-78 т.5 ВП) було надано стягувачу (а.с.113 т.5 ВП). (05.05.2021 р. державним виконавцем винесена постанова про призначення експерта у виконавчому провадженні (а.с.79-82 т.5 ВП) для здійснення оцінки рухомого майна боржника, яке постановою державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 16.04.2021 р. було описано та на яке накладено арешт (а.с.83-96 т.5 ВП). Грошові кошти в розмірі 1760 грн., які були перераховані ДВС на особовий рахунок стягувача за Розпорядженнями № 50066281 від 12.07.2021 року, 21.07.2021 року, 16.08.2021 року, в рахунок погашення боргу по примусовому виконання виконавчого документа № 240/895/15-ц (а.с.46-49, 217-218 т. 4 ВП), - 07.09.2021 р. згідно квитанції № 0.0.22582842241, були повернуті стягувачем ОСОБА_1 на рахунок Олександрівського РВ ДВС, з призначенням платежу - "невірно зарахованих коштів ВП № 50066281" (а.с.88 т.6 ЦС). Відмовляючи у задоволенні скарги в цій частині, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність належних підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Олександрівського районного відділу ДВС Купінець О.С., що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні скарги за період з 12.05.2021 року по 08.09.2021 року. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог ОСОБА_1 щодо застосування всіх регламентованих, необхідних заходів примусового виконання у виконавчому провадженні ВП № 50066281, спрямованих на виконання рішення суду у справі № 240/895/15-ц, оскільки матеріали виконавчого провадження № 50066281 свідчать про те, що державним виконавцем Купінець О.С. вжито належних заходів, передбачених чинним законодавством щодо примусового виконання рішення. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у діях державного виконавця відсутні порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» та права ОСОБА_1 , як стягувача у виконавчому провадженні, не порушені. Обов`язковими підставами визнання рішень, дій чи бездіяльності виконавця є не лише сам по собі факт недотримання ним вимог Закону України «Про виконавче провадження», а порушення прав сторони виконавчого провадження. За змістом статті 18 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, а тому з урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях державного виконавця порушення вимог чинного на час вчинення виконавчих дії законодавства. Крім того, на адресу апеляційного суду надійшов лист Олександрівського районного відділу ДВС з повідомленням від 26.11.2021 року за № 19749, що ОСОБА_3 на зазначеній посаді з 21.10.2021 не працює у зв`язку зі смертю, а державний виконавець ОСОБА_4 з 16.09.2021 року з займаної посади звільнена. Наведені у апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в їх сукупності зводяться невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, що не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому вони підлягають залишенню без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , відсутні. Крім того, колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду № 524/3490/17-ц від 27.03.2019 року, згідно якого: «Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги заявника, яким судами надана належна оцінка, Верховний Суд доходить висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх». Доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі суду. Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права при її ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Керуючись статтями 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Олександрівського районного суду Донецької області від 08 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Судді: