Постанова 4852 № 160/3668/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3668/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року (головуючий суддя Горбалінського В.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі Відповідач), в якій просив суд: - стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області заборгованість за предмети однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 8035,65 грн. В обґрунтування позову зазначено про те, що Відповідач проходив службу в Департаменті патрульної поліції та отримав предмети однострою особистого користування, однак після звільнення зі служби в поліції вартість однострою не відшкодував, що зумовило звернення до суду з даним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі №160/3668/21 адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено (а.с. 57-58). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с.64-66). В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, постановлення висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином тих обставин, що при звільненні всупереч вимогам п.п. 2-3 п. 10 Розділу V Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2017 року № 772, керівником органу поліції не було видано наказ про відшкодування працівником вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, та не було видано під розписку Позивачу належно завірену копія такого наказу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив обґрунтовано тим, що 09 лютого 2021 року Позивач звертався до відповідача із претензією на відшкодування предметів однострою, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився на загальну суму 8035,65 грн., однак від ОСОБА_1 на рахунок ГУНП не надходили кошти у сумі 8035,65 грн. за відшкодування вартості предметів однострою, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився. В судовому засіданні 28 липня 2021 року представник Відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Представник Позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив. Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.10.2020 року №277 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора з особливих доручень-штурмовика 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмовий) управління «Корпус оперативно-раптової дії», звільнено з 12.10.2020 року зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 10). У вказаному наказі про звільнення ОСОБА_1 , Позивачем також, зазначено про те, що сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 8035,65 гривень. Відповідно до довідки №1/10/147 від 09.10.2020 року про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився ОСОБА_1 на день звільнення видано наступні предмети однострою: 1) костюм (куртка, брюки) кам.; 2) шапка флісова; 3) термобілизна 2 шт; 4) шапка- маска літня; 5) костюм (куртка брюки ) кам.; 6) костюм (сорочка, брюки) спец. кам.; 7) фуфайка з короткими рукавами, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, на загальну суму 8 035,65 грн., вартість яких ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с. 12). 09.02.2021 року Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області направило ОСОБА_1 лист, яким останнього повідомлено про те, що Відповідачем не відшкодована вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, на загальну суму 8 035,65 грн., у разі непогашення вищевказаної заборгованості у найближчий термін, зазначену суму буде стягнуто у судовому порядку (а.с. 16). Відповідно до довідки від 09 березня 2021 року №21/294 станом на 01 березня 2021 року від ОСОБА_1 на рахунок Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області не надходили кошти в сумі 8 035,65 грн. за відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився (а,с. 11). Наявність підстав для стягнення з Відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, на загальну суму 8 035,65 грн., є предметом судового розгляду у даній справі. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків, зокрема про те, що оскільки Відповідач не виконав свій обов`язок щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких на момент його звільнення зі служби не закінчився, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у даній справі. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII). Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону № 580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (частина 4 статті 20 Закону № 580-VIII). Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина 3 статті 59 Закону № 580-VIII). Опис і зразки предметів однострою поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 823 «Про однострій поліцейських». Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.09.2017 року № 772, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2017 року за № 1224/31092 (далі Порядок №772). Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 772 однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації. Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України. Використання предметів однострою, які не відповідають описам та зразкам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, забороняється. Рішення щодо подальшого обліку, використання або списання таких предметів однострою приймається керівником відповідного органу поліції, ЗВО, інших державних органів, установ та організацій у встановленому законодавством порядку (пункт 4 Розділу І Порядку № 772). Забезпечення одностроєм у поліції здійснюється централізовано структурним підрозділом центрального органу управління поліцією з питань матеріально-технічного та ресурсного забезпечення (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку № 772). Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку № 772). Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1, 2, 3 Розділу IV Порядку № 772). Предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності. Чергова видача поліцейським однострою особистого користування проводиться після закінчення строків його експлуатації (носіння). Дострокова видача предметів однострою дозволяється тільки у випадках, передбачених цим Порядком. Предмети однострою, що належать до видачі поліцейським за декількома нормами, видаються за тією, строк носіння (експлуатації) за якою менший (пункти 1, 2, 3, 4 Розділу V Порядку № 772). Однострій, що знаходиться в органах (закладах, установах) поліції, ЗВО, підлягає обов`язковому обліку. Облік здійснюється шляхом оформлення відповідних документів, правильного та своєчасного занесення записів до книг, карток та інших облікових документів усіх операцій з руху та змін якісного стану предметів однострою (абзац перший пункту 2 Розділу VII Порядку № 772). Відповідно до пункту 10 Розділу V Порядку № 772 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: - у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; - за власним бажанням; - у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; - у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави; - через службову невідповідність. Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування. Відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Із аналізу наведеного слідує те, що Порядком №772 передбачено певний порядок дій, які має вчинити керівник відповідного органу поліції з метою відшкодування з поліцейського вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, а саме: 1) не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видати наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився; 2) видати поліцейському під розписку належно завірену копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування; 3) за письмовою згодою поліцейського відрахувати з його грошового забезпечення вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився або, у разі незгоди поліцейського з добровільним відшкодуванням такої вартості, у судовому порядку стягнути вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що Позивач не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення Відповідача зі служби не видавав наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився та, як наслідок, не видавав Відповідачу під розписку належно завірену копію такого наказу, що свідчить про недотримання Позивачем вимог Порядку №772. При цьому, зазначення у наказі про звільнення Відповідача від 12 жовтня 2020 року №277 о/с про суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, не може слугувати заміною видання, передбаченого Порядком №772, наказу про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, та не звільняє Позивача від обов`язку дотримання передбаченої Порядком №772 процедури відшкодування вартості зазначеного майна. Більш того, направлення Відповідачу через чотири місяці після його звільнення листа №1022/103/04-2021 від 09.02.2021 року з повідомленням про наявність невідшкодованої вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких на дату звільнення не закінчився, також, не свідчить про дотримання Позивачем передбаченої Порядком №772 процедури відшкодування вартості зазначеного майна. Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що у справі «Рисовський проти України» (№29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки процедура стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, передбачена Порядком №772, Позивачем не дотримана, відсутні і підстави для задоволення позовних вимог останнього. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято з порушенням норм матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 11 травня 2021 року підлягає скасуванню. Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Відповідачем не наведено жодних обґрунтувань та не зазначено жодних підстав для закриття провадження у даній справі, передбачених ст. 238 КАС України, що свідчить про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги останнього. Керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі №160/3668/21 скасувати. В задоволенні адміністративного позову Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. В повному обсязі постанова складена 29 липня 2021 року. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов