Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/19022/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/19022/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року в адміністративній справі №160/19022/22 за позовом Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса: вул. Троїцька, 20-А, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40108866) заборгованість за предмети однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 3 772, грн (три тисячі сімсот сімдесят дві гривні) 68 коп. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про поновлення строку звернення до суду у справі № 160/19022/22 - відмовлено. Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишино без розгляду. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що позовні вимоги в цій справі не стосуються питання проходження публічної служби, а є спором щодо конкретної вимоги майнового характеру. Вважає, що в цьому випадку має застосовуватися загальний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що що наказом № 871 о/с від 26.09.2022 відповідача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у якому зазначено суму вартості предметів однострою, яка підлягає відшкодуванню при звільненні. В наказі зазначена сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, яка складає 2 772, 68 грн. Встановлено, що відповідач для ознайомлення з документами про звільнення не з`явився, проте, інших доказів щодо вжитих заходів для ознайомлення останньої з сумою вартості предметів однострою особистого користування, які підлягають відшкодуванню, до суду не надано. Отже надані позивачем докази свідчать про направлення вказаного наказу на адресу відповідача лише 03.01.2023 (після звернення до суду з даним позовом). Позивач звернувся до суду з даним позовом 29.11.2022, тобто з пропуском місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України. Враховуючи предмет спору та обставини проходження відповідачем служби в поліції, що відповідно до приписів п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України є публічною службою, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач є суб`єктом владних повноважень та спір належить до категорії спорів стосовно прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби Тому суд першої інстанції вважав, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України. Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання дотримання позивачем строку звернення до суду у відносинах публічної служби. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до абзаців першого та другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною п`ятою статті 122 КАС встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням відповідача з публічної служби та виникненням у нього на підставі наказу про звільнення зобов`язання щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився. За правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.02.2021 р. в справі № 360/917/19, спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Правовідносини в цій справі є аналогічними правовідносин у справі № 360/917/19, адже предметом позову в цій справі є спір стосовно звільнення особи з публічної служби в частині питання обов`язку особи, яка звільнена з публічної служби, відшкодувати органу, в якій ця особа проходила публічну служби, вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився. Правову позицію щодо застосування у такій категорії справ місячного строку звернення до суду неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 30 вересня 2019 року в справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року в справі №140/721/19, від 24 грудня 2019 року в справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі №140/2024/19, від 01 липня 2020 року в справі №400/1758/19, від 13 серпня 2020 року в справі №1.380.2019.001192, від 19 листопада 2020 року в справі №400/2654/19, від 20 листопада 2020 року в справі №160/11957/19, від 21 січня 2021 року в справі №520/1559/2020 та від 28 січня 2021 року в справі №520/6265/2020. Таким чином, є помилковими доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів абзацу другого частини другої статті 122 КАС України, оскільки в цій категорії справ необхідно застосовувати встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду. Відповідача звільнено зі служби в поліції 26.09.2020 р., позивач звернувся до суду з цим позовом 29.11.2022 р., тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України. Пропуск строку звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними, і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. В цьому випадку позивачем не обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду, не поставлено питання визнання причин пропуску такого строку поважними, тому судом першої інстанції таке питання обґрунтовано не розглядалось. За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Оскільки позивачем пропущено встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк для звернення до суду з цим адміністративним позовом і не заявлено про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не наведено поважних причин його пропуску, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Доводи апелянта про те, що позовні вимоги в цій справі не стосуються питання проходження публічної служби, а є спором щодо конкретної вимоги майнового характеру, суд визнає безпідставними та зазначає, питання відшкодування відповідачем вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, виникло саме через звільнення відповідача з публічної служби на підставі відповідного наказу ДПП, тобто безпосередньо пов`язане із звільненням з публічної служби. Стосовно неприйняття до уваги судом першої інстанції, що позивачем з метою досудового врегулювання спору пред`явлено претензію щодо відшкодування вартості майна, тобто фактично мало місце досудове врегулювання спору, суд зазначає наступне. Частиною четвертою статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Аналіз приведеної процесуальної норм дає підстави вважати, що досудове врегулювання спору як підстава для застосування тримісячного строку звернення до суду стосується позовів, які пред`являються позивачами - фізичними або юридичними особами до суб`єктів владних повноважень, предметом спору в яких є рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, та позивачем скористався досудовим порядком оскарження таких рішення, дій чи бездіяльності в досудовому порядку. В цьому ж випадку позивачем є суб`єкт владних повноважень, яким позов пред`явлено до відповідача - фізичної особи, відповідно частина четверта статті 122 КАС України є незастосовною до таких правовідносин. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області-залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року в адміністративній справі №160/19022/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 12.06.2023 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов