Постанова Київський апеляційний суд № 370/1354/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/3474/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 липня 2021 року місто Київ справа № 370/1354/21 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2021 року скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що він не згоден з постановою судді, у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказував, що так як він є пенсіонером, отримує мінімальну державну пенсію просив не позбавляти його права керування транспортними засобами строком на один рік та не накладати штраф в такому великому розмірі. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З огляду на положення ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП та накладаючи на нього адміністративне стягнення, виходив з наявності в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції погоджується в повній мірі з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Пунктом 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до п.2.10а вказаних Правил у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи,яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103. Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.130 КУпАП, а за змістом п.8 Порядку №1103 від 17 грудня 2008 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №083469, 04 червня 2021 року о 19.45 год. по вул. Брусилівська у с. Карашин Бучанського району (до зміни адміністративно-територіального устрою Макарівського району) Київської області, ОСОБА_1 , керуючи мопедом «SAIBAR DELTA», без д.н.з., не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на собаку, що належала ОСОБА_2 . При ДТП мопед механічних пошкоджень не отримав, а собака загинула, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №083473 вбачається, що 04 червня 2021 року о 19.45 год. по вул. Брусилівська у с. Карашин Бучанського району (до зміни адміністративно-територіального устрою Макарівського району) Київської області, ОСОБА_1 , керуючи мопедом «SAIBARDELTA», без д.н.з., будучи учасником ДТП після того як збив собаку, залишив місце ДТП, до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №083472, 04 червня 2021 року о 19.45 год. по вул. Брусилівська у с. Карашин Бучанського району (до зміни адміністративно-територіального устрою Макарівського району) Київської області, ОСОБА_1 , керував мопедом «SAIBAR DELTA», без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під запис відеокамери та у присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що як при розгляді справи в суді першої інстанції, так і в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 не заперечував своєї провини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП, просив врахувати, що він є пенсіонером, отримує мінімальну державну пенсію, а тому просив не позбавляти його права керування транспортними засобами строком на один рік та не накладати штраф в такому великому розмірі. В апеляційній скарзі також відсутні доводи щодо заперечення висновків суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.п.2.5, 2.10а, 12.1 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду. Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, на думку апеляційного суду, відповідає меті адміністративного стягнення, визначеній у ст.23 КУпАП та положенням ст.ст.33-36 КУпАП щодо правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення та застосоване в межах санкцій статей 124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує мінімальну державну пенсію не можуть бути достатніми підставами для пом`якшення призначеного адміністративного стягнення, враховуючи те, що водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ПДР України, внаслідок ДТП збив собаку, яка загинула, після ДТП залишив його місце. При цьому, керував мопедом з ознаками алкогольного сп`яніння. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Київський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 29 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.