Постанова 4852 № 280/5045/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5045/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року (суддя Конишева О.В., повний текст рішення складений 21.01.2021) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора третя особа Запорізька обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування рішення, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 08 липня 2020 року № 2 про неуспішне проходження начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди у зв`язку з порушенням норм матеріального права; визнати начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 таким, що успішно пройшов атестацію. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 2 від 08 липня 2020 року про неуспішне проходження начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди у зв`язку з порушенням норм матеріального права. В інший частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати, позов задовольнити у повному обсязі. Відповідач та третя особа, в свою чергу, не погодилися з рішенням суду першої інстанції в частині задоволеної вимоги, просять його скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційні скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на момент звільнення обіймав посаду начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Запорізької області. Відповідно до пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» ОСОБА_1 08.10.2019 подав на ім`я Генерального прокурора заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі і допуск до проходження атестації, в якій зазначено, що з умовами та процедурами проведення атестації ознайомлений та погоджується. Наказом Офісу Генерального прокурора від 02.06.2020 № 256 створено Чотирнадцяту кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур, яка затвердила графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також графік співбесід прокурорів регіональних прокуратур. Позивачем успішно складено перший етап атестації анонімне тестування, згідно з затвердженим графіком Кадрової комісії співбесіду з ОСОБА_2 було призначено на 08 липня 2020 року. За результатами проведеної співбесіди 08 липня 2020 року Чотирнадцята кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийняла рішення № 2, згідно з яким ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію. В рішенні викладені мотиви його прийняття. На підставі рішення Кадрової комісії наказом керівника Запорізької обласної прокуратури № 1950 від 29.09.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.09.2020. В даній адміністративній справі ОСОБА_1 оскаржується рішення Кадрової комісії. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення носить протиправний характер та підлягає скасуванню. При цьому суд звернув увагу, що у Чотирнадцятої кадрової комісії були зауваження щодо підготовленого позивачем практичного завдання, однак деякі недоліки при вирішенні практичного завдання з урахуванням того, що позивачем успішно пройдені перші два етапи атестації, не може свідчити про низькі рівень професійної компетентності, крім того, зауважень за період роботи позивача з 1994 року в органах прокуратури не зазначалося кадровою комісією та не було виявлено судом під час розгляду справи по суті. Наведене свідчить, що позивачем під час проведеної атестації було продемонстровано достатній рівень професійних знань та навичок. Щодо питання доброчесності прокурора, суд першої інстанції зазначив, що рішення Кадрової комісії містить висновок про те, що офіційні доходи не дозволяли придбати автомобілі, які належать позивачу та його дружині на праві власності. Проте позивачем подавалися декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції за 2011, 2013 роки, в яких відображено придбання автомобілів Lexus ES 350 2010 року випуску, придбаного у 2011 році, та автомобіля Nissan Juke 2013 року випуску, придбаного у 2013 році. За цими деклараціями будь-яких доказів щодо недостовірності даних або доказів невідповідності вартості майна доходам позивача суду надано не було. Крім того в матеріалах справи містяться довідки про проходження таємної перевірки доброчесності від 31.01.2017 № 1943 та від 07.08.2017 № 25/2-9869/ра-17, відповідно до яких інформація, яка може свідчити про недостовірність тверджень прокурором у анкеті доброчесності, не надходило. Також наявна довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», в якій зазначено, що у декларації 2014 року вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади» та вартість майна (майнових прав) відповідає доходам, отриманим із законних джерел. Аналогічний висновок міститься у Висновку Міністерства доходів і зборів України від 28.05.2015 № 7990/10/05-16-17-03 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади». Проте відповідач вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, адже надання оцінки в межах атестації є виключною компетенцією Кадрової комісії. В даному випадку суд апеляційної інстанції бере за основу правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.05.2021 у справі № 120/3458/20-а, згідно з якими безпідставними є доводи відповідача про те, що суд немає повноважень оцінювати рішення кадрових комісій про неуспішне проходження атестації по суті. Верховний Суд зауважив, що під час розгляду та вирішення адміністративної справи суд наділений усією повнотою повноважень щодо перевірки оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень не лише на предмет його законності, тобто чи було таке рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, але й з точки зору дотримання інших критеріїв, перелік яких наведено у КАС України. Суд апеляційної інстанції, перевіряючи правильність висновку першої інстанції, зазначає, що наведені підстави Кадрової комісії для висновку про невідповідність позивача вимогам професійної етики та компетентності, свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості прийнятого рішення за результатами атестації, виконання яких є запорукою доведення до прокурора, який проходить атестаційну процедуру, правомірності прийнятого щодо нього рішення та передбачуваності наслідків його прийняття. Оскаржуване рішення Кадрової комісії зводиться лише до констатації окремих фактів і відповідні висновки Комісії ґрунтуються на припущеннях, без посилання на встановлені обставини та докази. При цьому висновок Кадрової комісії не містить належного обґрунтування не прийняття до уваги пояснень позивача, а також офіційних результатів попередньо проведених перевірок та поданих позивачем декларацій щодо придбаного майна. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення Кадрової комісії, відповідачем такий висновок суду першої не спростований належними та допустимими доказами. Щодо вимог апеляційної скарги позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 9 р. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації. Вказаним Порядком встановлено, що атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Відповідно до Закону № 113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, що утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів. Перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій визначається Генеральним прокурором. Наказом Генерального прокурора № 233 від 17.10.2019 затверджено Порядок роботи кадрових комісій, яким визначено, що Комісії забезпечують, зокрема, проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур. Тобто, саме до повноважень Кадрової комісії відносяться питання організації та проведення атестації прокурорів і суд не має право втручатися у дискреційні повноваження останньої. Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року в адміністративній справі № 280/5045/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 27 липня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повна постанова складена 27 липня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров