Постанова 4855 № 640/10419/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10419/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Яковіна Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" до Печерського відділу державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просило: - визнати протиправними дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Т.К. Левицького щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на розрахунковому рахунку ДП "ДБК" у ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" № НОМЕР_1 , що призначені для виплати заробітної плати працівникам ДП "ДБК", а також сплати податків та інших обов`язкових платежів (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок); - скасувати постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Т.К. Левицького про арешт коштів боржника від 31.03.2021 в частині накладенні арешту на грошові кошти, що призначені для виплати заробітної плати та супутніх податків і обов`язкових платежів (ПДФО, ЄСВ, військовий збір) працівникам ДП "ДБК". Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження №60548518, в яке згідно постанови про об`єднання виконавчих проваджень від 08.11.2019 об`єднано виконавчі провадження №60476446, №60545515. Також у зведеному виконавчому провадженні перебувають інші виконавчі провадження на загальну суму стягнення 7859240,92 грн. Крім того, до зведеного виконавчого провадження №60548518 було також приєднано: 26.05.2020 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцьким Т.К. винесена постанова про арешт коштів ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України". Вказаною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 у справі №640/14206/20, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020, адміністративний позов Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Києві Левіцького Тимофія Костянтиновича про арешт коштів боржника від 26.05.2020 в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_1 ; транзитному рахунку НОМЕР_2 ; рахунку для розрахунків із соціальними фондами НОМЕР_3 Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" у ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", для можливості проведення операцій з виплати заробітної плати та перерахування супутніх податків та зборів до бюджету. На виконання вищевказаного рішення 16.11.2020 відповідачем винесено постанову про зняття арешту з коштів ВП №60476446. Разом з цим, 31.03.2021 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцьким Т.К. винесена постанова про арешт коштів ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" ВП №60476446, а саме коштів, що містяться на рахунку у ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" № НОМЕР_1 , крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (далі - оскаржуване та/або спірне рішення). 01.04.2021 року позивачем подано відповідачу заяву №125-04/21, у якій просив скасувати спірну постанову в частині накладенні арешту на грошові кошти, що призначені для виплати заробітної плати та супутніх податків і обов`язкових платежів (ПДФО, ЄСВ, військовий збір) працівникам ДП "ДБК". Листом від 15.04.2021 року відповідач повідомив заявника, що підстави для скасування постанови про арешт коштів ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" ВП №60476446 відсутні, адже в ній зазначено, що арешт коштів необхідно накласти на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , який є поточним, а також зазначено, що арешт необхідно накласти крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основним законом, що регламентує порядок примусового виконання рішень, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями, далі по тексту - Закон №1404-VIII). Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частинами першою та дугою статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Загальний порядок звернення стягнення на кошти боржника визначено у розділі VII Закону № 1404-VIII. Так, згідно з частиною першою та другою статті 48, частиною третьою статті 52, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Положеннями частин першої та другої статті 52 Закону № 1404-VIII, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Положеннями пункту 8 розділу VІІІ "Порядок звернення стягнення на майно боржника" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів. За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові. Положеннями статті 52 Закону № 1404-VIII також визначено, що не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Отже, у випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника в цій частині не підлягає до виконання. Виконуючи рішення суду, державний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII. При цьому, виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII). Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" було відкрито у ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК": - поточний рахунок - НОМЕР_1 . - транзитний рахунок - НОМЕР_2 ; - рахунок для розрахунків із соціальними фондами НОМЕР_3. Як вбачається з наказу ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" від 12.06.2020 № 101, поточний рахунок у ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" використовується підприємством виключно для проведення розрахунків по заробітній платі із працівниками ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України", а також для виплати податків та інших обов`язкових платежів (ПДФО, Військовий збір, ЄСВ, тощо). Таким чином, для того, щоб забезпечити своєчасну та повну виплату заробітної плати своїм працівникам ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" необхідно надати ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" доручення на виплату зарплати, в свою чергу ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" проводить перерахунок грошових коштів з поточного рахунку підприємства на транзитний, а з транзитного на карткові рахунки працівників ДП "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України". Отже, поточний рахунок - НОМЕР_1 ; транзитний рахунок - НОМЕР_2 ; рахунок для розрахунків із соціальними фондами НОМЕР_3 , відкриті в ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" використовуються з цільовим призначенням для виплати заробітної плати з моменту їх відкриття до накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на них. Податковим кодексом України та Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату податків та єдиного збору. Також, відповідно до положень Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу). Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З установлених обставин вбачається, що рахунок боржник на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Крім того, ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", на яке нормами статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Разом з тим, суд звертає увагу, що статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ "Про оплату праці", забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 за наслідками перегляду справи № 905/361/19, в якій досліджено правовідносини щодо накладення арешту на рахунки боржників, у порядку статей 52, 56 Закону № 1404-VIII, з яких останніми здійснюється виплата заробітної плати. За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність арешту коштів, що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_1 Державного підприємства "Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України" у ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", оскільки позбавляє можливості проведення операцій з виплати заробітної плати та перерахування супутніх податків та зборів до бюджету. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.