Постанова Київський апеляційний суд № 754/2030/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 754/2030/21 Головуючий в суді І інстанції - Тарасенко Н.В. Провадження № 33/824/3053/2021 Доповідач в суді IIінстанції - Ігнатченко Н.В. П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 12 липня 2021року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Ігнатченко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року, в с т а н о в и в: Постановою суддіДеснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 16 грудня 2020 року о 20 годині 30 хвилин в м. Києві по пр. Маяковського, 53, керував транспортним засобом «Musstang MTI 125-8», він-код НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування із закриттям провадження у даній справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що постанова ухвалена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що він не був належним чином повідомлений про час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції. Копію оскаржуваної постанови до цього часу не отримав, що є поважними причинами поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити з мотивів викладених в ній. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу за викладених у ній обставин, вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши доводи скарги, викладені апелянтом, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню за таких підстав. За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладені в апеляційній скарзі щодо поновлення строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають до з`ясування питання чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння за фактичних обставин, установлених в постанові, доведена наявними у справі належними й допустимими доказами, ретельно дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано всебічну та об`єктивну оцінку. При цьому суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9 «а» ПДР України, згідно яких водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Кваліфікація дій ОСОБА_1 суддею місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КпАП України є правильною. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 наведені ним за її змістом суд апеляційної інстанції вважає об`єктивно необгрунтованими, надуманими та неспроможними, а його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - доведеною наявними в справі належними й допустимими доказами, які будь-яких сумнівів у їх недостовірності не викликають. Між тим, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Разом з тим, за змістом п. 42 рішення Європейського суду з прав людини «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені. Вказані вимоги закону при розгляді адміністративної справи щодо ОСОБА_1 суддя місцевого суду дотримався. Вимоги апеляційної скарги в частині неповідомлення ОСОБА_1 про час розгляду справи спростовуються довідками про доставку СМС, що забезпечує фіксацію такого повідомлення, про що в справі є докази (а.с. 16, 18). Кожна особа розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі визначити свою участь в судовому засіданні. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху. З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. За пунктами 6, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Пунктом 12 розділу ІІ зазначеної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно висновку № 007017 від 20 грудня 2020 року КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», за результатом медичного огляду лікарем, проведеного 16 грудня 2020 року 20.50 годині, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичному (канабіноїди) (а.с. 5). Тобто, обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів. Матеріали справи не містять даних того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 до суду не надавав. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи. Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Відповідно до ст. 251 КУпАПдоказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, і безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню з підстав, який наведені вапеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Н.В.Ігнатченко