Ухвала КАС ВС № 640/7234/20

УХВАЛА 14 липня 2021 року Київ справа №640/7234/20 адміністративне провадження №К/9901/23100/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Єресько Л.О., Жука А.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №640/7234/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Національна академія прокуратури України, Тренінговий центр прокурорів України, про визнання протиправним та скасування наказів, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просив визнати протиправними та скасувати накази Генерального прокурора від 05 березня 2020 року №123 «Про ліквідацію Національної академії прокуратури України», «Про деякі питання утворення Тренінгового центру прокурорів України» №130; «Про закріплення державного майна за Тренінговим центром прокурорів» №131. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями позивачем подано касаційну скаргу. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/7234/20 є посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник указує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування таких норм права у подібних правовідносинах: статей 8, 9 Закону України «Про прокуратуру», які визначають повноваження Генерального прокурора України, пункту 25 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ, у якому передбачено створення Тренінгового центру прокурорів України на базі Національної академії прокуратури України, статті 105 ЦК України, якою передбачено, що ліквідаційну комісію має створювати той орган, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, пункту 2 Положення про національний заклад (установу) України, затвердженого Указом Президента України від 16 червня 1995 року №451/95, відповідно до якого, органи виконавчої влади не уповноважені передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям. Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Щодо посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень Суд зазначає таке. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У тексті касаційної скарги заявник зазначає, що судами не ураховано правові висновки щодо застосування статей 104, 105, 110, 111 ЦК України, частини першої статті 40 КЗпП, викладені у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №816/979/17, від 14 березня 2018 року у справі №802/113/16-а, від 12 грудня 2018 року у справі №815/436/17, від 13 вересня 2019 року у справі №591/3065/16-а, від 24 вересня 2019 року у справі №817/3397/15, від 20 грудня 2019 року у справі №591/3053/16-а, від 07 травня 2020 року у справі №591/3048/16-а, від 25 червня 2020 року у справі №420/6852/18, від 13 червня 2019 року у справі №303/7219/16, від 27 червня 2018 року у справі №344/7932/16-ц, від 06 травня 2020 року у справі №302/854/17, статті 55 Конституції України (правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі №800/489/17, від 06 лютого 2019 року у справі №9901/815/18). Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин. Так, у справі №816/979/17 предметом розгляду було визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення особи на посаді головного державного інспектора відділу оперативної роботи Полтаварибохорони; у справі №802/113/16-а - визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, прийняття особи в порядку переводу на службу до Національної поліції України на посаду рівноцінну посаді начальника Оратівського районного відділу УМВС України у Вінницькій області; у справі №815/436/17 - визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення особи на посаді головного державного інспектора Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства; у справі №591/3065/16-а - визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення особи на посаді головного спеціаліста відділу земельних ресурсів управління земельних відносин; у справі №817/3397/15 - визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення особи на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями; у справі №591/3053/16-а - визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення особи на посаді головного спеціаліста відділу "Служба містобудівного кадастру" управління архітектури та містобудування; у справі №591/3048/16-а - визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі; у справі №420/6852/18 - визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення особи на посаді старшого слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Одеській області; у справі №303/7219/16 - поновлення осіб на раніше займаних посадах у Мукачівському міському центрі туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді Мукачівської міської ради (справу розглянуто у порядку цивільного судочинства); у справі №344/7932/16-ц - поновлення особи на посаді у комунальній організації «Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка» (справу розглянуто у порядку цивільного судочинства); у справі №302/854/17 - визнання незаконним звільнення та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Колочавської загальноосвітньої школи № 2, вчителя української мови та зарубіжної літератури (справу розглянуто у порядку цивільного судочинства); у справі №9901/22/17 - скасування рішення ВРП від 14 листопада 2017 року про внесення Президентові України подання про призначення на посаду суддів Верховного Суду двох кандидатів на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, скасування Указу Президента України від 14 грудня 2017 року № 417/2017 «Про призначення суддів Верховного Суду»; у справі №800/489/17 - скасування Указу Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 «Про призначення суддів Верховного Суду»; у справі №9901/815/18 - скасування рішення ВККС від 13 вересня 2018 року про відповідність судді займаній посаді. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №816/979/17, від 14 березня 2018 року у справі №802/113/16-а, від 12 грудня 2018 року у справі №815/436/17, від 13 вересня 2019 року у справі №591/3065/16-а, від 24 вересня 2019 року у справі №817/3397/15, від 20 грудня 2019 року у справі №591/3053/16-а, від 07 травня 2020 року у справі №591/3048/16-а, від 25 червня 2020 року у справі №420/6852/18, від 13 червня 2019 року у справі №303/7219/16, від 27 червня 2018 року у справі №344/7932/16-ц, від 06 травня 2020 року у справі №302/854/17, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі №800/489/17, від 06 лютого 2019 року у справі №9901/815/18, про які зазначає заявник, стосуються інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними. Окрім того, скаржник зазначає, що судами не ураховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України. Суд звертає увагу скаржника, що у частині 4 статті 328 КАС України мова йде лише щодо постанов Верховного Суду, отже обґрунтування підставою для касаційного оскарження судових рішень постановами Верховного Суду України не передбачено чинним КАС України. З огляду на викладене, Суд не бере до уваги посилання позивача на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 287, 328-330, 334, 335, 338 КАС України Суд, - УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №640/7234/20. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/7234/20. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько А.В. Жук Судді Верховного Суду