Постанова 4851 № 629/1603/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 р.Справа № 629/1603/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.05.21 року по справі № 629/1603/21 за позовом ОСОБА_1 до Лозівського міського голови Зеленського Сергія Володимировича про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівського міського голови Зеленського Сергія Володимировича в якому просив: - здійснити перевірку рішень виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області на предмет їх протиправності; - визнати дії та бездіяльність міського голови міста Лозова Харківської області протиправними; - зобов`язати міського голову міста Лозова Харківської області утриматися від вчинення певних дій, якими порушено низку норм чинного законодавства. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 вказану позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту її отримання. В ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 05.05.2021 було вказано про необхідність позивачу з метою усунення недоліків позовної заяви надати до суду уточнену позовну заяву із належно сформованими позовними вимогами з викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із наданням доказів, що підтверджують вказані обставини разом з копією для відповідача, письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Натомість, позивачем 12.05.2021 через канцелярію суду було подано лише заперечення на ухвалу суду від 05.05.2021 про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Лозівського міського голови Зеленського Сергія Володимировича про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій - повернуто позивачеві. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року про повернення його позовної заяви, та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що згідно із ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом розпоряджається своїми вимогами на свій розмуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач вважає, що позовна заява від 29.03.2021 року відповідає вимогам встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України. Для того щоб скористатися процедурою щодо залишення заяви без руху, виявлені недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження у справі та виконати обов`язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі. На думку позивача недоліки вказані в ухвалі про повернення позовної заяви до таких не належать. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у визначений судом строк позивач вимоги ухвали суду від 05.05.2021 року не виконав, недоліки позовної заяви не усунув, наявні підстави для повернення позовної заяви. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позову з наступних підстав. Відповідно до ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. За змістом ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Приписами ст. 160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються. Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За приписами ч. 5, 6 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Вищезазначеними правовими нормами передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем було надано письмове заперечення, в якому останній посилався на те, що позовна заява подана відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України, викладені позовні вимоги є зрозумілими та містять перелік загальних для всіх позовних заяв елементів, які надають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі. Так, суд першої інстанції, повертаючи позов і зазначаючи про невиконання вимог ухвали про залишення позову без руху, формально підійшов до вирішення питання про відкриття провадження у справі, чим завадив позивачу у доступі до суду, оскільки позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом було дотримано вимоги КАС України щодо порядку подання та оформлення адміністративного позову. В даному випадку, суд апеляційної інстанції вважає повернення позовної заяви згідно ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 року є проявом надмірного формалізму з боку суду першої інстанції, що створило штучні перешкоди у реалізації права позивача на доступ до суду. Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що повернення позовної заяви в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно зі статтею 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст.64 Конституції України, не може бути обмежене (п.п.1, 2 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25.12.1997р., абз.7 п.3 мотивувальної частини Рішення № 11-рп/2012 від 25.04.2012р.). Адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не, як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям. Принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні. Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати, як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З матеріалів справи вбачається, що у тексті позовної заяви позивачем було чітко зазначено, в чому, на його думку, полягає протиправна бездіяльність відповідача. Таким чином, колегія суддів наголошує, що аналіз змісту позовної заяви дозволяє достовірно встановити, у чому саме позивач вбачає протиправною бездіяльність відповідача, при цьому позовні вимоги сформульовані з урахуванням вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України. Крім того, у випадку, якщо позовні вимоги сформульовані позивачем неповно або некоректно, відповідно до положень ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Колегія суддів вважає також за необхідне зазначити, що залишення позовної заяви лише з підстав вказаного недоліку є проявом правового формалізму з боку суду при вирішенні питання відповідності позовної заяви вимогам закону, який обмежує право особи на розгляд її справи судом, враховуючи відповідність позовної заяви всім іншим критеріям, визначеним у статтях 160 та 161 КАС України. При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 грудня 2018 року у справі №П/9901/736/18 наголосила, що виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви встановлених ухвалою від 05.05.2021 є передчасним. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). Так у справі «Delcourt v. Belgium» (заява № N 2689/65) Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення. Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain» (заява №28090/95), «Beles and others v. the Czech Republic» (заява № 47273/99), «RTBF v. Belgium» (заява №50084/06). У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було допущено надмірний формалізм у тлумаченні національного процесуального законодавства, чим невиправдано обмежено доступ позивача до правосуддя. Отже, за таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином не досліджено питання відновлення порушених прав позивача при зверненні до адміністративного суду з даним позовом у зв`язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви у даній справі, чим фактично позбавив останнього можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані статтею 5 КАС України. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Згідно із частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення позовної заяви, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 по справі № 629/1603/21 скасувати. Адміністративну справу № 629/1603/21 за позовом ОСОБА_1 до Лозівського міського голови Зеленського Сергія Володимировича про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 14.07.2021 року