LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4819766/18057/19

від 24.06.2021 ·

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 року м. Херсон Справа №766/18057/19 Провадження №22-ц/819/1202/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач) судді: Базіль Л.В. Приходько Л.А. секретар судового засідання: Дундич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Майдан С.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про визнання рішення недійсним, В С Т А Н О В И В : У вересні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Херсонської міської ради про визнання рішення недійсним. Позов мотивований тим, що батьки позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1930 року перебували у зареєстрованому шлюбі. По договору забудови батьки позивачів в 1931 році отримали земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 ( у теперішній час №130). Право власності на збудований житловий будинок було зареєстроване за ОСОБА_3 26 жовтня 1944 року ОСОБА_3 загинув на фронті. Після загибелі ОСОБА_3 , право власності на будинок успадкували в рівних частинах дружина загиблого ОСОБА_4 та їх діти: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та позивачі у справі. Оскільки житловий будинок був старим, то родиною було прийнято рішення про його перебудову. Забудовником нового будинку була мати позивачів. Рішенням виконкому Херсонської ради депутатів трудящих від 27 березня 1958 року, №295 при розгляді питання «Про відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва», вирішено дозволити ОСОБА_4 будівництво нового жилого будинку зі зносом старого будинку на ділянці по АДРЕСА_1 . В акті про закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію були записані ОСОБА_4 та брат позивачів ОСОБА_5 . Позивачі зазначили, що земельна ділянка ОСОБА_5 під забудову будинку по АДРЕСА_2 не наддавалася, останній не був записаний в домовій книзі та не був забудовником приватного будинку за вказаною адресою. З наказу Херсонської взуттєвої фабрики від 03 липня 1958 року №157, ОСОБА_5 була надана земельна ділянка АДРЕСА_3 , площею 450 кв.м. В той час працівник фабрики не міг отримати дві ділянки в різних районах міста, а право власності на будинок мало надаватися тільки забудовнику, яким їх брат не був. Житловий будинок по АДРЕСА_2 прийнято до експлуатації за актом від 13 серпня 1976 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради депутатів трудящих від 13 серпня 1979 року за №327/17. В акті зазначено, що здавали будинок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Останні разом здавали зазначений будинок в експлуатацію, в зв`язку з цим вони у рішення виконкому Дніпровської районної ради депутатів трудящих записані як співвласники будинку. Позивачі вважають незаконним внесення ОСОБА_5 до акту прийняття будинку до експлуатації як співвласника, оскільки він не був забудовником. У зв`язку з викладеним, позивачі просили суд визнати рішення виконавчого комітету Дніпровської районної ради депутатів трудящих м. Херсона від 13 серпня 1976 року, №327/17 частково недійсний, а саме в частині визнання ОСОБА_5 співвласником жилого будинку. 03 жовтня 2019 року позивачі надали до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просили визнати в цілому рішення виконавчого комітету Дніпровської районної ради депутатів трудящих від 13 серпня 1976 року, №327/17 недійсним. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Херсонська міська рада, до якої пред`явлений позов, не є належним відповідачем у справі, оскільки оскаржуване позивачами рішення №327/17 від 13 серпня 1976 року не приймала. Суд вказав, що позбавлений можливості вирішити спір по суті, оскільки позов пред`явлений до неналежного відповідача, а нормами процесуального права не передбачено право суду самостійно здійснити заміну відповідача. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , пославшись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду від 22 квітня 2021 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження її розгляду в іншому складі суду. У відзиві на апеляційну скаргу, Херсонська міська рада, вказавши про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначено, що виконавчий комітет Дніпровської районної ради депутатів трудящих, рішення якої оскаржують позивачі, була та є самостійною юридичною особою, наділеною власними повноваженнями як орган місцевого самоврядування та суб`єктом комунальної власності, який самостійно відповідає за прийняті ним рішення. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити. При цьому, позивачі повідомили, що у теперішній час на розгляді в Херсонському міському суді Херсонської області перебуває цивільна справа за їх позовом до виконавчого комітету Дніпровської районної в м. Херсоні ради про визнання недійсним рішення №327/17 від 13 серпня 1976 року. Представник Херсонської міської ради Зеленіна С.М. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Судом встановлено та підтверджено зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Херсонської міської ради, в якому просили визнати недійсним рішення виконавчого комітету Дніпровської районної ради депутатів трудящих м. Херсона від 13 серпня 1976 року, №327/17. Згідно з п.3 ч. 4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Частиною першою ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.1 ст16 ЦК України. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ч.1 ЦПК України). За положеннями ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Частинами першою-третьою ст. 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Відповідно до ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Дніпровська районна у місті Херсоні ради та її виконавчий комітет є відокремленими юридичними особами, які самостійно реалізують надані їм повноваження у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Статуту. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачами в межах розгляду цієї справи пред`являлися позовні вимоги до виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради є недоведеними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно, з урахуванням встановлених у справі дійсних обставин, виходив з того, що Херсонська міська рада не є належним відповідачем у справі, а тому пред`явлені до ради вимоги не підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків місцевого суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог заявлених до Херсонської міської ради. З урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм права, то це рішення відповідно до статті 375 ЦПК України слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: Л.В. Базіль Л.А. Приходько

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»