Постанова 4855 № 640/2941/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2941/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Політичної партії "Трудова Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "Трудова Україна" про анулювання реєстраційного свідоцтва,- ВСТАНОВИВ: Міністерство юстиції України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Політичної партії "Трудова Україна", в якому просило суд анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії "Трудова Україна" №1457 від 21 червня 2000 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2020 року позов задоволено. В апеляційній скарзі Політична партія "Трудова Україна", посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Політична партія "Трудова Україна" зареєстрована Міністерством юстиції України 21.06.2000 року (свідоцтво №1457 від 21.06.2000 року). Діяльність відповідача здійснюється на підставі Статуту Політичної партії "Трудова Україна", затвердженого у новій редакції Шостим Черговим з`їздом Партії "Трудова Україна" від 28.04.2004 року. Статут Партії затверджено рішенням Установчого з`їзду, протокол №1 від 19.05.2000 року, внесено зміни та доповнення згідно з рішенням Другого Позачергового з`їзду від 18.11.2000 року, внесено зміни та доповнення Четвертим Черговим з`їздом від 28.03.2003 року та затверджено у новій редакції Шостим Черговим з`їздом Партії "Трудова Україна" від 28.04.2004 року (далі - Статут). Пунктом 1.5 Статуту передбачено, що партія здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, чинного законодавства, програмних документів партії та вказаного Статуту. З метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні" Міністерство юстиції України 15 січня 2020 року направило до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК, Комісія) лист для отримання інформації щодо висування кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років. Листом від 31.01.2020 №21-41-211 Центральна виборча комісія повідомила Мін`юст, що з 2005 року в Україні проведено: чергові вибори Президента України 17.01.2010 та 31.03.2019; позачергові вибори президента України 25.05.2014; чергові вибори народних депутатів України 26.03.2006, 28.10.2012; позачергові вибори народних депутатів України 30.09.2007, 26.10.2014, 21.07.2019; проміжні вибори народних депутатів України 07.07.2013 в одномандатному виборчому окрузі №224, 25.05.2014 в одномандатному виборчому окрузі № 83, 26.07.2015 в одномандатному виборчому окрузі №205, 17.07.2016 в одномандатних виборчих округах №23, 27, 85, 114, 151, 183, 206; повторні вибори народних депутатів України 15.12.2013 в одномандатних виборчих округах №94, 132, 194, 197,

223. До листа додано перелік політичних партій (блоків політичних партій), які на вказаних виборах висували кандидатів на пост Президента України, в народні депутати України та які подавали до Центральної виборчої комісії для реєстрації відповідних кандидатів. У вказаному переліку відсутня інформація, що Політичної партії "Трудова Україна" висували кандидатів протягом останніх 10 років. Міністерство юстиції України вважає необхідним та допустимим звернутись до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва Політичної партії "Трудова Україна" з огляду на порушення вимог частини першої статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні". Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що оскільки інформація щодо висування кандидатів на вищевказаних виборах за останні 10 років від політичної партії "Трудова Україна" відсутня, що підтверджує порушення вказаною партію вимог статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні". Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті першої Закону України "Про політичні партії в Україні" № 2365-III від 05.04.2001 (далі - Закон України № 2365-III, Закон) визначено, що право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України. Частиною першою статті 2 Закону №2365-III визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. Згідно з частиною першою статті третьої Закону №2365-III, політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Відповідно до приписів статті 23 Закону, політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України. Частинами першою, другою статті 24 Закону передбачено, що у разі невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються. Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №2365-III державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228 із змінами (далі - Положення № 228), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців. Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення № 228 установлено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом. Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI "Заключні положення" Закону України "Про політичні партії в Україні" (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 визнано конституційними, зокрема, положення статті 24 Закону № 2365-III), якою було встановлено: "У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються. При цьому Конституційний Суд України у цій справі виходив з того, що згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України. При цьому Конституційний Суд України у цитованому Рішенні наголосив, що з впровадженням в Україні адміністративного судочинства положення статті 24 Закону, якими підсудність категорії справ, пов`язаних з порушенням політичними партіями вимог чинного законодавства, віднесено до повноважень Верховного Суду України вступили в колізію з частиною третьою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Ця суперечність має бути усунута законодавчим шляхом і на загальний висновок щодо конституційності судового порядку розгляду справ про анулювання реєстраційного свідоцтва чи заборону політичної партії не впливає. На виконання Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 законодавець, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 26 листопада 2015 року№ 835-VIII вніс зміни до редакції статті 24 Закону №2365-III та виклав її у редакції, чинній на момент виникнення прововідносин. При цьому "невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років" залишилося підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії. Таким чином, враховуючи конструкцію статті 24 Закону №2365-III, а також Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007, факт невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є обов`язковою підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. В даному випадку Наказом Міністерства юстиції України від 21.06.2000 відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні" було зареєстровано Політичну партію "Трудова Україна", що підтверджується свідоцтвом №1457 п.п. Як вбачається з матеріалів справи, вказана політична партія приймала участь у чергових виборах народних депутатів України 26 березня 2006 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Отже, установлений законом десятирічний термін для політичної партії хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України сплинув у 2016 році. Таким чином, прийняття у травні 2019 року на позачерговому з`їзді партії рішення про висування ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України по 211 округу 21.07.2019, відбулося поза межами десятирічного терміну і жодним чином не впливає на застосування статті 24 Закону №2365-III до спірних правовідносин. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/2968/20. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, останнім у період з 2006 року по 2019 рік включно і до моменту звернення до суду із даним позовом не було висунуто своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України. Крім того, твердження партії про те, що у 2019 році на з`їзді було висунуто кандидатом в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України по 211 округу 21.07.2019 ОСОБА_1 , колегією суддів оцінюється критично, оскільки інформація про таке висування в загальних джерелах, так само як і у Центральній виборчій комісії відсутня. Крім того, колегія суддів зазначає, що у рішенні (протоколі) з`їзду партії від 25.05.2019 № 1 зазначено, що 16-ма делегатами вирішено висунути ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України по 211 округу 21.07.2019 року, проте вказаний протокол не є належним доказом, оскільки з нього неможливо встановити, хто саме з делегатів партії був присутнім на цьому З`їзді, яким чином та в який спосіб приймалося відповідне рішення і якими саме делегатами партії вирішено висунути ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати. До того ж апелянтом не було надано жодних доказів, які б підтверджували завчасне оприлюднення інформації про проведення вказаного З`їзду партії (наприклад у ЗМІ, мережі інтернет чи іншим чином, доведення її до відома членів такої партії), доказів, які б підтверджували оприлюднення партією рішення, зазначеного у протоколі, на який посилається апелянт. На переконання колегії суддів апелянтом не доведено, що партією дійсно фактично було проведено З`їзд, про який він зазначає у своїй скарзі, і що на такому З`їзді дійсно було висунуто її делегата. Доводи відповідача про те, що позивачем не надано відомостей, які б підтверджували, що з`їзди партії з цих питань не відбувались і кандидати на них не висувались, є безпідставними, оскільки законодавство не передбачає відповідних вимог щодо обов`язку Міністерства юстиції України здійснювати перевірку проведення або не проведення з`їздів партій та, більше того, не ставить в залежність обов`язок звернення до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва від проведення партійних з`їздів. Твердження апелянта про зміну законодавства щодо невидання реєстраційних свідоцтв новоствореним політичним партіям з 2016 року є необґрунтованим, оскільки не стосується та не несе жодних правових наслідків в контексті спірних правовідносин. Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем було порушено вимоги статті 24 Закону України "Про політичні партії в Україні", оскільки протягом десятирічного строку Політичною партією "Трудова Україна" не було висунуто своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України. Колегія суддів враховує, що, починаючи з 01 січня 2016 року у зв`язку із набранням чинності положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 26 листопада 2015 року № 835-VIII із статті 11 Закону України №2365-ІІІ виключені положення частини 11, якою було передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, після реєстрації видає політичній партії, обласній, міській, районній організації партії або іншим структурним утворенням, передбаченим статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка. Вказаним Законом були внесені зміни й до статті 24 Закону України №2365-ІІІ, у тому числі й щодо її назви, яку змінено з "Анулювання реєстраційного свідоцтва" на "Анулювання реєстрації". Відтак, передбачений статтею 24 Закону України №2365-ІІІ порядок анулювання реєстрації політичної партії на момент звернення МЮ України до суду із даним позовом передбачав необхідність формулювання позовних вимог саме шляхом анулювання реєстраційного свідоцтва. Таким чином, Політична партія "Трудова Україна" не може вважатись такою, що реалізує основну мету своєї діяльності. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Міністерства юстиції України. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2020 року. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Політичної партії "Трудова Україна" залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.