Постанова 4814 № 524/401/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/401/21 Номер провадження 33/814/347/21Головуючий у 1-й інстанції Олейнікова Г. М. Доповідач ап. інст. Томилко В. П. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Томилко В.П., з секретарем Гавриленко Л.М., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника в його інтересах Милованова Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04 лютого 2021 року,- ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн. Не погодившись з даним рішенням судді місцевого Полтавець Ю.М. подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову судді, закривши провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. В обгрунтування апеляційної скарги, зазначає, що суд розглянув справу за його відсутності. Заслухавши долводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Милованова Р.В. на підтримання вимог викладених в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Суддею першої інстанції, виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП України, повно і всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №018387 від 16.01.2021 року ОСОБА_1 порушив п 2.9 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Так, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), результатами тестування на алкоголь приладом «Drager ARND-0003» від 16.01.2021 (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп,яніння , проба позитивна 0.6 проміле, з результатом огляду згоден , про що свідчить його підпис у даному акті (а.с. 3), поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( а.с. 5-6) із яких вбачається, що 16.01.2021 року вони були запрошені свідками того як водій ОСОБА_1 , погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», тест був позитивний, склав 0.6 проміле, відеозаписами, наданими Батальйоном патрульної поліції в м.Кременчуці (а.с.10), Дослідивши в судовому засіданні наведені докази, суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст.252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст.251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв`язку з чим, вірно встановив фактичні обставини справи щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не надано. Вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції дотримано вимоги Інструкції затвердженої наказом МВС/МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. Інших підстав, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи не встановлено. Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, в зв`язку з чим порушив його права, не знайшли свого підтвердження в апеляційній інстанції з огляду на наступне. В матеріалах справи мається заява, в якій ОСОБА_1 просить суд закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП ( зазначену норму закону ОСОБА_1 та його захисник в апеляційній інстанції визнали як помилкову) у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання про закриття провадження просить розглянути без його участі. Крім того, з поштового повідомлення вбачається, що ОСОБА_1 повідомлявся про місце та дату розгляду протоколу про адміністративне прравопорушення щодо нього, але відмовився отримувати судове повідомлення. За таких обставин апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 достовірно знав про наявність у провадженні суду матеріалів за ст. 130 КУпАП стосовно нього, але умисно не з`являвся до суду. Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд правомурно розглянув протокол щодо ОСОБА_1 без його участі, обгрунтованог визнав його винуватим у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та наклав, передбачене санцією ч.1 ст. 130 КУпАП безальтернативне стягнення, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП суддя , - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанови є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.П. Томилко.