Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/8536/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1072/21 Справа № 199/8536/20 Суддя у 1-й інстанції - Сенчишин Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок. Згідно з оскаржуваної постанови, 01 листопада 2020 року о 23 годині 20 хвилин ОСОБА_1 в рйаоні будинку № 11 п пр. Слобожанському у м. Дніпро керував транспортним засобом MITSUBISHI LANCER державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та винести нове рішення, яким провадження у справі закрити. В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова є необґрунтованою, винесеною в порушення вимог закону, а висновки викладені в ній не відповідають фактичним обставинам справи. Звертається увага на те, що проба за допомогою трубки Контроль тверезості не застосовувалася, що робить неправомірним направлення його на медичний огляд. Аналізи біологічних середовищ організму відбиралися неналежним чином, що свідчить, на думку апелянта, про недопустимість доказу висновку медичного огляду. Також, в апеляційній скарзі указується на допущення процесуальних порушень судом при розгляді справи, в тому числі розгляді справи за відсутності особи, без належного виклику у судове засідання. Окрім того, ОСОБА_1 вважає, що суд не обґрунтував накладений вид адміністративного стягнення, так як не вказано які саме враховано обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, як і відсутні документи в матеріалах справи, як б підтверджували ці обставини або характеризували особу. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що подав клопотання про відкладення розгляду справи, які залишилось не вирішеним. В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , який про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, не з`явився. Поряд з цим, в судове засідання не з`явився і адвокат Доронкін І.І., діючий в інтересах ОСОБА_1 , в той час як судове засідання 02.07.2021 було відкладено через його клопотання. Одночасно з цим, про дату та час і місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та адвокат Доронкін І.І. повідомлені належним чином, жодних клопотань про відкладення судового засідання не надходило, а відтак суд апеляційної інстанції приходить висновку про необхідність розгляду апеляційної скарги за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника. Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, дійшов такого висновку. Доводи апеляційної скарги про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, є неспроможними. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 028830 від 21 листопада 2020 року, висновком КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежності зі стаціонаром ДОР від 10.11.2020 № 5074, складеному о 23.55. 01.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, повідомленням управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про запрошення до підрозділу патрульної поліції Хорошилова Д.В., а також іншими фактичними даними у справі. Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння та доведеності його вини у його вчиненні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає. Доводи апеляційної скарги про те, що був порушений порядок проведення огляду є безпідставними та спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Інші доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та не стосуються цієї справи, оскільки вказується на заінтересованість свідків та на відеозапис, в той час як у цій справі свідки взагалі не запрошувалися, як і не долучався будь-який відеозапис. Доводи захисту про порушення права на захист через розгляд справи за відсутністю ОСОБА_1 не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови. При цьому, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про факт проходження медичного огляду на стан сп`яніння мав самостійно цікавитися як у органу поліції куди саме буде направлено протокол так і в суді стосовно часу та дати розгляду справи. Яких-небудь інших доводів, які б свідчили про необґрунтованість висновку суду в апеляційній скарзі не приведено. За таких обставин, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом. При апеляційному розгляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 та інших обставин справи. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним судом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко