LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд199/216/21

від 16.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/433/21 Справа № 199/216/21 Суддя у 1-й інстанції - Щербина-Почтовик І.В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, - ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10 200 грн. 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Судом першої інстанції було встановлено, що 26.12.2020 року о 02 год. 35 хв. в м. Дніпро вул. Передова, 490 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Camry державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніле обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КупАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було порушено процедуру розгляду справи, а саме не повідомлено належним чином особу, яка притягується до адміністративної відповідальності про дату та час розгляду справи, у зв`язку з чим суд порушив його право на захист. Вказує, що письмові покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не узгоджуються з протоколом, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів. На думку апелянта, з пояснень свідків неможливо встановити чи були підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, при цьому через відсутність даних відомостей їх також неможливо зіставити з тими ознаками сп`яніння, що зазначені у протоколі. В поясненнях свідків відсутня інформація з приводу конкретного способу вчинення протиправного діяння, який ставиться у провину ОСОБА_1 , а саме від якого огляду він відмовляється. Також апелянт зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а також направлення на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу з метою виявлення стану сп`яніння. В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. У відповідність ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У ст.251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог. Суб`єктом правопорушення за вищевказаною нормою є водій транспортного засобу. У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника поліції. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном. Згідно п. 2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану. Пункт 3 вказаної інструкції передбачає ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пункт 4 - ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: Наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Пунктом 6 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутністю лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно пункту 7 розділу 1 вказаної інструкції - у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП. Пункт 3 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачає, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Пунктом 5 передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. На підставі пункту 6 розділу 1Х наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Таким чином, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції є сукупністю, своєрідним алгоритмом послідовних дій працівників поліції, а саме: 1) використання спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу, 2) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, проведення такого огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 268 КУпАП Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Однак не визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №101522 від 26 грудня 2020 року; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили що 26.12.2020 року водій транспортного засобу «Toyota Camry» номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння; - рапортом працівника поліції; - відеозаписом з нагрудної камери працівників патрульної поліції. Судом були уважно розглянуті всі клопотання ОСОБА_1 , та задоволені в частині виклику свідків. 09 лютого 2021 року, у судове засідання з`явився свідок вказаний у протоколі - ОСОБА_3 , та суду показав, що 26.12.2020 року у нічний час був запрошений працівниками поліції, зафіксувати відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З приводу вищевказаного свідок зазначив, що водію транспортного засобу «Toyota Camry» державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 було роз`яснено його права та тричі працівниками поліції запропоновано пройти огляд у медичному закладі або за допомогою приладу на місці. Однак водій поводив себе зухвало та некоректно, не хотів виходити з автомобіля. Як вказав свідок, ОСОБА_1 прохав його не приймати участі у складанні протоколу, на що він особисто попрохав останнього пройти огляд, однак той від такої дії відмовився у присутності ще одного свідка. На думку свідка, працівники поліції вели себе коректно та жодних прав ОСОБА_1 не порушували. Інші свідки до суду не з`явилися, зокрема заступник командира взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Дніпропетровській області Карина Цицора , яка викликалася в межах даного провадження, подала заяву у якій просила суд розглядати справу за її відсутності, одночасно підтвердивши факти викладені у протоколі ААБ №101522, ґрунтовному Рапорті долученому до справи відеозаписі. Також судом першої інстанції було зазначено що викладені обставини підтверджуються наявним в матеріалах провадження відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого зокрема вбачається, що будь-яких порушень прав ОСОБА_1 не було, а наведені обставини з приводу особистої відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які раніше зазначалися у письмових поясненнях свідків, поясненнях наданих у судовому засіданні свідка ОСОБА_3 та рапорті поліцейського, у повній мірі підтверджуються вказаним відеозаписом. Що стосовно доводів ОСОБА_1 стосовно порушення його права на захист, а саме не повідомлення його належним чином про час та місце слухання справи суд вважає їх необґрунтованими та такими що спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ № 101522 відповідно до якого ОСОБА_1 під розпис було повідомлено про час та місце слухання справи, а саме 27.01.2021 року о 10 год. 00 хв. Крім того в матеріалах справи є судова повістка про виклик ОСОБА_1 на 09.02.2021 року, тобто на день розгляду справи. Доводи ОСОБА_1 про те, що суд безпідставно визнав допит доказом, а саме покази свідка ОСОБА_3 , оскільки в матеріалах справи мається розписка від 10.02.2021 року, хоча розгляд відбувся 09.02.2021 року безпідставні, оскільки на думку суду є очевидною опискою. Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, а саме відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, обґрунтовано прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»