Постанова 4815 № 570/5219/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2021 року м. Рівне Справа № 570/5219/20 Провадження № 22-ц/4815/556/21 Рівненський апеляційний суд: в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., секретар судового засідання: Ковальчук Л.В., з участю: ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу старшого державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гуменюка А.А. на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця, В С Т А Н О В И В : У грудні 2020 року ОСОБА_2 покликаючись на те, що накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку для виплати заробітної плати, призводить до порушення конституційних прав боржника звернувся зі скаргою на дії державного виконавця. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2021 рокузаяву задоволено частково. Зобов`язано Рівненський районний відділ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Львів/ зняти арешт з коштів на банківському поточному рахунку НОМЕР_1 , відкритий у АТ "УКРСИББАНК" для виплати заробітної плати ОСОБА_2 , що накладений постановою про арешт коштів від 11 серпня 2020 року. Не погоджуючись із ухвалою суду, старший державний виконавець Рівненського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гуменюк А.А. подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що згідно з ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Також вказує, що скаржником не доведено, що рахунок, на який накладено арешт, має спеціальний режим використання або, що на кошти, які знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом звертати стягнення, а також така інформація не надходила до державного виконавця від АТ "Укрсиббанк". Просить ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2021 року скасувати та відмовити в задоволенні заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2017 року державним виконавцем Рівненського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на підставі виконавчого листа №1-195/11, виданого 10 листопада 2011 року Рівненським районним судом Рівненської області, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №53422137). 11 серпня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунках, що відкриті у АТ "Укрсиббанк", в т.ч. на поточний рахунок № НОМЕР_1 . 16 жовтня 2020 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та направлено на виконання до ТзОВ "Дорсервіс". Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права чи свободи. Згідно із ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця усунути порушення, а якщо право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати - це кошти цільового призначення. Рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком і на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Це регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 №

492. Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19-ц, від 08 жовтня 2020 року у справі №755/14912/19, від 24 лютого 2021 року №756/1927/15-ц. Відповідно до довідки №03/12-2 від 03 грудня 2020 року, виданої директором ТзОВ "Дорсервіс" Корнійчуком М.В., ОСОБА_2 отримує заробітну плату на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Укрсиббанк". Однак даних про те, що згаданий рахунок має спеціальний режим, матеріали справи не містять . АТ «Укрсиббанк», на який нормами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунок № НОМЕР_1 виконали. Зазначене свідчить про те, що банки не визнали ці рахунки та кошти на них такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. За таких обставин, вказаний рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на яких заборонено. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втрачають свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо) та набувають статусу вкладу. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання. У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про скасування арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках відкритих в АТ «Укрсиббанк» для заробітної плати. Слід зазначити, що положеннями ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Отже, арешт рахунку боржника не унеможливлює отримання ним заробітної плати, оскільки за його заявою заробітна плата може бути видана готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок суду про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим. Відповідно до ст.141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2189 грн. підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_2 а недосплачений апелянтом судовий збір в розмірі 81 грн. також з ОСОБА_2 в дохід держави. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, та скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Рівненського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гуменюка А.А. задовольнити. Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2021 року- скасувати та постановити нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця- залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_2 на користьЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) код ЄДРПОУ 35007151 2189 грн. судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 81 грн. судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук Н.М. Ковальчук