Постанова 4819 № 766/17232/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження: 22-ц/819/281/26 Єдиний унікальний номер справи: 766/17232/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Приходько Л. А., суддів: Базіль Л. В., Бездрабко В.О., секретар Андреєва В.В., учасники справи: скаржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні апеляційну скаргу Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2025 року, у складі головуючого судді Шестакової Я.В., повний текст ухвали складено 02 грудня 2025 року, встановив: У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Беспалов О.С., звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). В обґрунтування скарги представник скаржника зазначав, що 06 вересня 2023 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72708169 на підставі виконавчого листа № 766/8558/18 від 11 січня 2022 року, в якому боржником є ОСОБА_1 10 вересня 2023 року виконавцем винесено постанову в рамках виконавчого провадження № 72708169 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернено стягнення на заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) скаржника у військовій частині НОМЕР_1 у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням. 10 вересня 2023 року виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти (електронні гроші), що містяться на відкритих рахунках (електронних гаманцях), а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, що містяться на рахунках, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику. Ідентична постанова повторно винесена виконавцем 11 вересня 2025 року. Окрім цього, представник скаржника 20 жовтня 2025 року листом повідомив виконавця, що рахунок НОМЕР_2 відкритий в акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк» (АТ «ПУМБ») призначений для виплати пенсії, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області № 9653-9920/М-02/8-2100/25 від 20 жовтня 2025 року. Також представник скаржника 04 листопада 2025 року листом повідомив виконавця, що рахунок НОМЕР_3 , відкритий в акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк» (АТ «ПУМБ»), призначений для грошового забезпечення військовослужбовця, на підтвердження чого скаржник надав, в тому числі і раніше 10 жовтня 2025 року із заявою про зняття арешту з зарплатного рахунку військовослужбовця, наступні документи: копію довідки військової частини; копію довідки банку; копію інформації про рух коштів, на яких видно надходження заробітної плати. Представник скаржника зазначає, що оскільки в рамках виконавчого провадження №72708169 вже здійснюється відрахування з заробітної плати у розмірі 20 % від доходу, арешт та стягнення з інших рахунків є протиправним та не відповідає діючому законодавству, що призводить до порушення права боржника на отримання винагороди за працю та на соціальний захист, у зв`язку із чим він звернувся до суду за захистом прав Мунтяна І.М. На підставі наведеного представник скаржника просив суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арештів з рахунків боржника після отримання документального підтвердження їх призначення для зарахування заробітної плати і пенсійних виплат, а також зобов`язати Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з карткових рахунків ОСОБА_1 , що мають спеціальний режим використання. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2025 року скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Беспалова О.С. на бездіяльність державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арештів з рахунків боржника після отримання документального підтвердження їх призначення для зарахування заробітної плати і пенсії. Зобов`язано Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з карткових рахунків ОСОБА_1 , що мають спеціальний режим використання НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» та НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ». Ухвала мотивована тим, що повідомлення боржника та надання документального підтвердження про використання банківських рахунків для отримання пенсійних виплат та грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 є підставою для зняття арешту із зазначених рахунків. А оскільки державним виконавцем фактично звернуто стягнення на 100% доходів боржника, що суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження», скарга підлягає задоволенню у повному обсязі. Не погоджуючись з ухвалою суду, представник Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Скворцова Л.Ю. подала апеляційну скаргу, сформувавши її в системі «Електронний суд», в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що 10 вересня 2025 року, на підставі відомостей ГУ ПФУ та ГУ ДПСУ, винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернено стягнення на заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) скаржника у військовій частині НОМЕР_1 у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної уми заборгованості за виконавчим провадженням. З необхідністю продовження заходів примусового виконання рішення суду 10 вересня 2025 року винесено постанову про арешт коштів боржника. У заяві боржника від 04 листопада 2025 року, яка надійшла на адресу Відділу, зазначено, що на рахунок (IBAN) НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «ПУМБ», надходять виключно виплати заробітної плати. Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат є поточним, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до резолютивної частини постанови про арешт коштів боржника. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Накладаючи арешт на грошові кошти боржника, державний виконавець у своїй постанові зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Отже, на думку державного виконавця, при винесення постанови про арешт коштів боржника, ним не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», а банк, на якого нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладено обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника, які знаходяться на рахунку боржника, виконав. Також апелянтом зазначено, що на підставі заяви боржника від 04 листопада 2025 року, яка надійшла на адресу Відділу, вищевказаний рахунок визначено поточним рахунком фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій, про що державним виконавцем 05 листопада 2025 року була винесена відповідна постанова, що не позбавляє боржника коштів для існування. Правом на подання відзиву ОСОБА_1 не скористався. ОСОБА_1 та його представник - адвокат Беспалов О.С, які належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не заявляли. ОСОБА_1 та його представник - адвокат Беспалов О.С. приймали участь у судовому засідані безпосередньо в залі апеляційного суду, надавали свої пояснення, посилалсиь на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність ухвали. Представник Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шаповал І.М. приймала участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції. Підтримувала доводи апеляційної скарги, наполягала на задоволенні апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та відмові у задоволені скарги ОСОБА_1 . Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ( стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження».) Відповідно до частин першої та другої статті18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено її права чи свободи. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга та третя статті451 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2023 року державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 72708169, про що винесено відповідну постанову (а.с.12). 10 вересня 2025 року, згідно повідомлення з ГУ ПФУ та ГУ ДПС в Херсонській області про отримання боржником доходу у Військовій частині НОМЕР_1 , старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на 20% доходів боржника та направлено до виконання до Військової частини НОМЕР_1 (а.с.13-14). Також, 10 вересня 2025 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 72708169 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 1 179 087,36 грн (а.с.16-17). 11 вересня 2025 року старшим державним виконавцем повторно продубльовано аналогічну попередній постанову про арешт коштів у виконавчому провадженні № 72708169 (а.с.18-19). 10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арешту з зарплатного рахунку військовослужбовця. У заяві ОСОБА_1 зазначав, що рахунок № НОМЕР_3 призначений для виплати заробітної плати, яку він отримує від Військової частини НОМЕР_1 , тобто має спеціальний режим використання (а.с.48-49). До вказаної заяви додано довідку АТ «ПУМБ» від 02 жовтня 2025 року № НS1-50.4/26, згідно якої поточний рахунок № НОМЕР_3 відкритий для власних потреб фізичної особи та використовується для здійснення всіх банківських операцій фізичної особи відповідно до законодавства України, в тому числі для зарахування заробітної плати (а.с.28). 14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про винесення постанови про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій № НОМЕР_2 , що відкритий в АТ «ПУМБ» для отримання пенсій, та направити її до зазначеного банку(а.с.20). 20 жовтня 2025 року представником заявника адвокатом Беспаловим О.С. направлено до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про надання інформації про хід виконавчого провадження № 72708169 (а.с.29). Також, 20 жовтня 2025 року представник заявника адвокат Беспалов О.С. звернувся до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту з банківського рахунку ОСОБА_1 , а саме № НОМЕР_2 , оскільки він використовується з метою отримання пенсійних виплат (а.с.31-33). До вказаної заяви додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 20 жовтня 2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 17 червня 2025 року, яка виплачується через його особистий банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ» (а.с.47). Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки АТ «ПУМБ» № НS1-50.4/26 від 02 жовтня 2025 року, належний ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_2 відкритий для власних потреб фізичної особи та використовується для здійснення всіх банківських операцій фізичної особи відповідно до законодавства України, в тому числі для зарахування пенсій (а.с.46). 29 жовтня 2025 року та 31 жовтня 2025 року представником заявника адвокатом Беспаловим О.С. направлено на адресу АТ «ПУМБ» заяви про зняття арешту з банківських рахунків ОСОБА_1 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 у зв`язку із тим, що вони мають спеціальний режим використання: призначені для отримання пенсійних виплат та грошового забезпечення військовослужбовця (а.с.34-37, 38-40). 04 листопада 2025 року представник заявника адвокат Беспалов О.С. звернувся до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про здійснення перевірки у виконавчому провадженні №72708169 та зняття арешту з рахунку НОМЕР_3 , який призначений для виплати заробітної плати (а.с.43-44). Із Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що 05 листопада 2025 року від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про припинення дії постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 27 березня 2024 року у виконавчому провадженні №72708169 у зв`язку з визначенням ним його поточного рахунку у іншому банку. Того ж дня, 05 листопада 2025 року, постановою державного виконавця визначено для боржника фізичної особи ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Відповідно до положень пункту сьомого частини третьої статті18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.. Згідно з частиною третьою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника визначено у розділі IX Закону України «Про виконавче провадження». Частинами першою, третьою статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Зазначене правило визначає ті кошти, що складають, зокрема, заробітну плату та пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) та від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) зазначила про те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четерта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Велика Палата Верховного Суду вважає, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів. Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 338/1125/23 (провадження № 61-3921св24) вказано, що постанова державного виконавця про арешт коштів боржника є правомірною, оскільки вона містить застереження стосовно накладення арешту на кошти боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Більш того, додана до скарги довідка банку про отримання боржником пенсійних виплат на свій рахунок також містить застереження банку про можливість зарахування на такий рахунок будь-якої виплати (переказу). З урахуванням обов`язку банку відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» щодо визначення статусу коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти, на які заборонено накладення арешту, зобов`язання повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, за відсутності повідомлення банком про те, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1 - 3 статті 89 ЦПК України). Матеріали справи не містять доказів того, що рахунки ОСОБА_1 , на які було накладено арешт, мають спеціальний режим використання. Довідки банку, на які посилається скаржник в обґрунтування вимог щодо зняття арешту, не містить даних, що рахунки НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» мають спеціальний режим використання: та призначені виключно для отримання пенсійних виплат та грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки вказані поточні рахунки відкриті для власних потреб фізичної особи та використовуються для здійснення всіх банківських операцій фізичної особи відповідно до законодавства України. У постанові про арешт коштів боржника від 10 вересня 2025 року виконавцем зазначено про необхідність накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .. З матеріалів справи беззаперечно встановлено, що такими рахунками ОСОБА_1 не володіє. Тобто, даною постановою накладено арешт не на рахунки скаржника, а на грошові кошти із відповідним застереженням, а саме - крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та в межах суми звернення стягнення. Крім того, із наявної в матеріалах виписки по рахунку боржника вбачається, що на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» крім заробітної плати, було зараховано і безліч інших грошових надходжень на карту ( а.с.52-72), що не є заробітною платою чи пенсією ОСОБА_1 . Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що рахунки мають спеціальне призначення не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Також, незважаючи на винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника, ОСОБА_1 міг здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт відповідно до абзацу 7 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 . На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення скарги, оскільки заявник не довів, що рахунки, на які державним виконавцем накладено арешт, є рахунками із спеціальним режимом використання, а банки їх такими не визнавали, тому державний виконавець не мав підстав згідно з частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, ухвала суду першої інстанції від 02 грудня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги адвоката Беспалова О.С., діючого в інтересах ОСОБА_1 на дії Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 грудня 2025 року скасувати. У задоволенні скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Беспалов Олексій Сергійович, на бездіяльність Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено 20 лютого 2026 року. Головуючий Л.А.Приходько Судді: Л.В.Базіль В.О.Бездрабко