Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/157/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/157/21 пров. № А/857/8493/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Шевчук С.М., Шинкар Т.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року (ухвалене головуючим-суддею Ксендзюком А.Я. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, в с т а н о в и в : У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Промлит» (далі ТзОВ «Завод «Промлит») звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби (далі Волинська митниця, відповідач) №UA205100/2020/000002/2 від 03.07.2020. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 позов було задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданої митної декларації до Волинської митниці, виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару. Тому відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - МКУ) декларанту було направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи. У зв`язку із ненаданням декларантом запитуваних документів, Волинська митниця 03.07.2020 відмовила у митному оформленні (випуску) транспортного засобу за вказаною декларантом ціною та прийняла рішення №UA205100/2020/000002/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 20 400,00 доларів США. У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що з метою здійснення митного оформлення товару декларантом ОСОБА_1 було оформлено та подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №UA205100/2020/004913 від 30.06.2020, в якій визначено митну вартість товару в сумі 17 323,00 доларів США. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав наступні документи : рахунок-проформу №498739/1 від 18.05.2020, рахунок-фактуру №498739 від 18.05.2020, свідоцтво про реєстрацію т/з № НОМЕР_1 від 30.04.2020, банківський платіжний документ №15 від 20.05.2020, висновок про якісні характеристики товару №2-121/1 від 25.06.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) №0317 від 17.03.2020. Відповідачем декларанту було направлено повідомлення та запропоновано подати в 10-денний строк додаткові документи : висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларацію країни відправлення; транспортні (перевізні) документи, що стосуються маршруту перевезення товару та його вартості до митного кордону України. Декларант ОСОБА_1 листом проінформував Волинську митницю про неможливість подання додаткових документів у зв`язку з їх відсутністю, а поданий перелік документів до МД №UA205100/2020/004913 є вичерпний. 03.07.2020 Волинська митниця прийняла оспорюване рішення, відповідно до графи 30 якого митний орган визначив митну вартість вказаного вище транспортного засобу в розмірі 20 400,00 доларів США. У графі 33 вказаного рішення зазначено, що згідно статті 54 МКУ митниця Держмитслужби під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та згідно з ч.5 ст.54 МКУ з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь якої заяви, документа та розрахунку, поданий для цілей визначення митної вартості. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості та у зв`язку перевіркою відомостей, що підтверджують заявлену митну, а також документи містять розбіжності, а саме в копії коносаменту в якості вантажоодержувача товару зазначено « ОСОБА_2 АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ». Однак у контракті №0317 від 17.03.2020 та інших товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення одержувачем товару є ТзОВ «Завод «Промлит» м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 49 було запропоновано згідно статті 53 МКУ у 10-дений термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме : висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларацію країни відправлення; транспортних перевізних документів, що стосуються маршруту перевезення товару та його вартості до митного кордону України. Крім того, 03.07.2020 Волинська митниця також видала картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2020/00075. У подальшому, як видно з матеріалів справи, ТЗ було випущено у вільний обіг за МД №UA205100/2020/005018 від 03.07.2020. Вважаючи протиправним оспорюване рішення, позивач Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МКУ, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу. Суд першої інстанції вважав, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним відносно задекларованого товару внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а також своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч.2 ст.2 КАС України, в результаті чого колегія суддів погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно ч.1 ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МКУ). Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Згідно ч.5, 6 ст.57 МКУ, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МКУ). Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Так, ч.2 ст.53 МКУ визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Судом встановлено, що 17.03.2020 між ТзОВ «Завод «ПРОМЛИТ» (Покупець) та NY Baltic Auto Shipping (Продавець) було укладено контракт №0317 (далі контракт), за умовами якого продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар, назва та кількість якого визначається в інвойсі. Відповідно до п.2.1 контракту сторонами погоджено умови поставки DAF кордон України за правилами Інкотермс-2020. Згідно п.2.2 контракту, з врахуванням додаткової угоди №1 від 18.04.2020, продавець одночасно з партією товару надає наступні документи : інвойс, інвойс-проформа; реєстраційні документи. Відповідно до п. 3.1 контракту встановлено, що ціна товару встановлюється в доларах США та вказуються в інвойсах та специфікації. Згідно з п. 3.2 контракту, з урахуванням додаткової угоди №2 від 18.05.2020, загальна вартість даного Контракту складає суму специфікації. На виконання умов контракту, сторонами 18.05.2020 погоджено специфікацію №2 на 12 автомобілів MERSEDES-BENZ, моделі SPRINTER, вартістю 17 323,00 доларів США кожен. 13.07.2020 продавцем виписано інвойс-проформу №498739/10 на автомобіль марки MERSEDES-BENZ, моделі SPRINTER 4500, номер кузову - НОМЕР_3 за ціною 17323,00 доларів США та інвойс №498739 на 12 автомобілів, зокрема і на вищевказаний. Позивач провів розрахунок за придбаний товар, сплативши NY Baltic Auto Shipping 207 876,00 доларів США, що включає вартість 17323,00 доларів США за вищевказаний автомобіль. Вказане підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №15 від 20.05.2020. Отже, декларант позивача надав згідно ч.2 ст.53 МКУ наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення, а саме : рахунок-проформу №498739/1 від 18.052020; рахунок-фактуру №498739 від 18.05.2020; свідоцтво про реєстрацію т/з № НОМЕР_1 від 30.04.2020; банківський платіжний документ №15 від 20.05.2020; висновок про якісні характеристики товару №2-121/1 від 25.06.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) №0317 від 17.03.2020, що не заперечується відповідачем. Як визначено ч.1, 2 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною третьою статті 53 МКУ визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Як слідує з рахунку-проформи №498739/1 від 18.05.2020 та рахунку-фактури №498739 від 18.05.2020, покупна вартість ТЗ марки MERSEDES-BENZ, моделі SPRINTER 4500, номер кузову - НОМЕР_4 становить 17 323,00 доларів США. Оплата за вказаний автомобіль проведена позивачем у зазначеній сумі в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №15 від 20.05.2020. Згідно умов контракту, доставка товару здійснювалась за умовами поставки DAF Українська митниця. Умови поставки DAF Інкотермс 2010, що перекладається «поставка в пункті». Тобто, вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту. Згідно з умовами поставки Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і зборів у країні відправлення. Продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAF означає, що контрактна (інвойсова) ціна за товар, включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів та вартості доставки (фрахту) до пункту призначення. З урахуванням наведеного, суд зазначає, що ціна, визначена в інвойсі включає в себе усі необхідні платежі. Отже, вказаним документом підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб та не містить в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості автомобіля. З матеріалів справи видно, що ТзОВ «Завод «ПРОМЛИТ» купувало імпортований ТЗ у NY Baltic Auto Shipping, усі товаросупровідні документи оформлені саме цією компанією. Крім того, матеріали справи містять усі документи, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару в розмірі 17323,00,00 доларів США, Разом з тим, посилання Волинської митниці на необхідність коригування митної вартості у зв`язку з тим, що документи містять розбіжності є безпідставними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач придбав вищевказаний автомобіль у NY Baltic Auto Shipping на підставі контракту №0317 від 17.03.2020. Як уже зазначалося судом, згідно з умовами контракту, доставка товару здійснювалась за умовами поставки DAF Інкотермс 2010. Отже, на думку суду позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МКУ подано всі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МКУ і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості. Відповідно до ч.5 ст.58 МКУ, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною десятою статті 58 МКУ визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відтак, відповідно до статті 55 МКУ митний орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Згідно п.2 ч.6 ст.54 МКУ, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст. 57 МКУ). На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого ст.57 МКУ, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МКУ можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти. Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17. Між тим, як вбачається з оспорюваного рішення, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів на підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано. На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу. Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205100/2020/000002/2 від 03.07.2020 є необґрунтованим та безпідставним. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року по справі №140/157/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар