LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Херсонський апеляційний суд766/5709/21

від 07.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Херсон Номер справи: 766/5709/21 Номер провадження: 22-ц/819/1385/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В., суддів: Радченка С.В., Семиженко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2021 року про повернення скарги, ухвалену у складі судді Майдан С.І., в справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця, заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на неправомірну бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Беккер О.М., заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 .. Скарга обґрунтована тим, що рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 23 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.03.2014 року і до досягнення дитиною повноліття. Заявник вказує, що боржник по аліментам ОСОБА_4 10 лютого 2017 року продав Ѕ частину належної йому квартири, однак державний виконавець не стягнув з доходу, який отримав ОСОБА_2 від вказаного правочину, аліменти в розмірі ј частини на її користь. Крім того ОСОБА_2 придбав у власність транспортні засоби, які, як він вказує йому подарували. Державний виконавець також не вжив заходів, що стягнення з доходу, який отримав ОСОБА_2 від вказаних правочинів, аліменти в розмірі ј частини на її користь. Заявник просила визнати неправомірною бездіяльністю старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Беккер О.М. не стягнення при здійсненні виконавчого провадження № 43281687 з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 відповідних сум аліментів з отриманих ОСОБА_2 у власність транспортних засобів: автомобіля марки BMW X5, 2007 р.в., дата реєстрації 06.11.2018 року; автомобіля марки РУТА 20, 2008 р.в., дата реєстрації 06.03.2020 року; автомобіля марки РУТА 22, 2009 р.в., дата реєстрації 06.03.2018 року; а також отриманого ОСОБА_2 доходу від продажу Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 за нотаріально посвідченим 10.02.2017 року договором купівлі-продажу. Зобов`язати державного виконавця здійснити стягнення у виконавчому провадженні відповідних сум аліментів з доходів з вказаних правочинів. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст.175, 447 ЦПК України, а саме заявником не вказано коли вона дізналась про бездіяльність державного виконавця, і якщо заявник пропустила зазначений строк з поважних причин, слід подати клопотання про його поновлення, із зазначенням доказів що підтверджують вказану обставину; також заявником не зазначено, чи зверталась вона із заявою до державного виконавця про перерахунок заборгованості за аліментами. Судом надано заявнику термін на усунення недоліків заяви - п`ять днів з ня отримання ухвали. 25 травня 2021 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику. Повертаючи скаргу, суд першої інстанції, вказав, що ОСОБА_1 згідно поштового повідомлення отримала ухвалу суду про залишення скарги на бездіяльність державного виконавця без руху 07.05.2021 року, однак недоліки, визначені ухвалою суду не усунула. З апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду першої інстанції звернулась ОСОБА_1 . Скарга обґрунтована тим, що неправомірна бездіяльність державного виконавця, як тривале у часі порушення її прав, як стягувача у вказаному виконавчому провадженні, має місце і до часу звернення до суду зі скаргою. Вважає, що нею не пропущено строк звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця. Просить ухвалу суду від 25 травня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в їх числі ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 6 частини 1 статті 353 ЦПК України). Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали суду нормам процесуального права, в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. За змістом статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до частин першої та другої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Доводи апеляційної скарги про те, що порушення її прав у виді бездіяльності державного виконавця триває і досі, не мають юридичного значення для вирішення вказаного питання, оскільки законодавство пов`язує прийнятність звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця з моменту обізнаності особи про порушення її права. Статтею126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно зі частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними нормами ЦПК України. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції в ухвалі від 09 квітня 2021 року вказав скаржнику на необхідність зазначити коли саме вона дізналась про бездіяльність державного виконавця щодо не нарахування заборгованості по аліментам, з врахуванням правочинів, що здійснені боржником за виконавчим документом. При цьому суд, першої інстанції не врахував, що процесуальним законодавством не передбачено можливості залишення скарги на дії державного виконавця без руху з підстав не подання клопотання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця. Суд має з`ясувати обставини дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, і залежно від висновку суду з вказаного питання прийняти рішення, передбачене процесуальним законодавством. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, шо ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.367, п.6 ч.1 ст.374, ст. 379, ст. 382 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий І.В. Вейтас Судді: С.В. Радченко Г.В. Семиженко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»