Ухвала КЦС ВС № 766/5709/21

Ухвала Іменем України 23 грудня 2021 року м. Київ справа № 766/5709/21 провадження № 61-20605ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, зобов`язання вчинити певні дії, за участю заінтересованих осіб: старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Беккер Ольги Миколаївни, ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та про зобов`язання вчинити певні дії. Скаргу обґрунтувала тим, що у провадженні державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Беккер О. М. (далі - Дніпровський РВ ДВС у м. Херсоні Південного МРУ МЮ (м. Одеса)) знаходиться виконавче провадження № 43281687, відкрите відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі - ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні) 15 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 березня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття. У зв`язку з відчуженням ОСОБА_2 Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , він отримав дохід у сумі 364 000,00 грн. Вважала, що кошти від продажу нерухомого майна є доходом, з якого має відраховуватись ј частина для сплати аліментів на утримання дитини. Окрім того, у власності боржника з`явились три автомобілі: автомобіль марки BMW Х5, рік випуску 2007, дата реєстрації - 06 листопада 2018 року; автомобіль марки РУТА 20, рік випуску 2008, дата реєстрації - 06 березня 2020 року; автомобіль марки РУТА 22, рік випуску 2009, дата реєстрації - 06 березня 2018 року. Заявник вважала, що вартість зазначених автомобілів, отриманих боржником в дар - є його доходом, а тому в рахунок аліментів має бути нарахована ј частина вартості автомобілів. ОСОБА_1 просила визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС у м. Херсоні Південного МРУ МЮ (м. Одеса) Беккер О. М. щодо не стягнення у виконавчому провадженні № 43281687 з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 відповідних сум аліментів з отриманих цим боржником доходів у вигляді придбаних у власність транспортних засобів, а також з отриманого цим боржником доходу від продажу 1/2 частки квартири за договором купівлі-продажу; зобов`язати старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС у м. Херсоні Південного МРУ МЮ (м. Одеса) Беккер О. М. стягнути у виконавчому провадженні № 43281687 з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 відповідні суми аліментів з отриманих цим боржником зазначених доходів. Ухвалою від 29 вересня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у задоволенні скарги відмовив. Постановою від 18 листопада 2021 року Херсонський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишив без змін. У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у грудні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд встановив, що 15 травня 2014 року відкрито виконавче провадження № 43281687, яке перебуває на виконанні у старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС у м. Херсоні Південного МРУ МЮ (м. Одеса) Беккер О. М. про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 березня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття. У заяві, яка зареєстрована Дніпровським РВ ДВС у м. Херсоні Південного МРУ МЮ (м. Одеса) 04 травня 2020 року, стягувач просила перевірити доходи ОСОБА_2 за період з 01 січня 2017 року до 01 квітня 2020 року та стягнути аліменти у розмірі 1/4 з усіх доходів, в тому числі з урахуванням отримання доходу в зв`язку з набуттям боржником у власність в цей період автомобілів. За результатами перевірки державний виконавець встановив, що згідно з посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіним М. М. договором купівлі-продажу від 10 лютого 2017 року, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбала у власність 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за 364 000,00 грн. Згідно з відомостями з Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, сформованими регіональним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ у Херсонській області у період з 01 січня 2017 року до 01 квітня 2020 року, за ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу зареєстровано транспортні засоби: автомобіль марки BMW Х5 4799, рік випуску 2007; автомобіль марки РУТА 20, рік випуску 2008; автомобіль марки РУТА 22, рік випуску 2009. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним Кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику у передбачених законом випадках. Заборгованість за аліментами визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилось їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі спору - судом (частини перша, четверта статті 195 СК України). Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з доходів від підприємницької діяльності. Стягнення аліментів провадиться із суми заробітку (доходу) платника аліментів після утримання з нього обов`язкових податків згідно з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (далі - Перелік). Аналіз положень СК України, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. ЦК України також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. Системний аналіз наведених вище положень СК України та Переліку дає підстави для висновку, що вирішальне значення для визначення видів заробітку/доходу, які ураховуються при визначенні розміру аліментів, має відповідь на питання: чи відбулося отримання боржником доходу від використання належного йому на праві приватної власності нерухомого майна, наслідком чого стало отримання ним прибутку (доходу), на який у розумінні положень статті 81, частини першої статті 195 СК України нараховуються аліменти (заборгованість), чи наслідком такого використання є отримання грошового еквіваленту вартості нерухомого майна, що існувало до його продажу. У пункті 12 Переліку визначені види доходів, з яких не провадиться утримання аліментів, перелік яких є вичерпним. Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Переліку). У постанові від 25 січня 2021 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19), дійшов висновку про те, що виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що під час визначення розміру аліментів має враховуватись лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів та прямо не звільнений від цього Переліком. При цьому грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів. Крім того, згідно з частиною першою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається зокрема і дохід від операцій з майном, розмір якого визначається відповідно до статті 172 цього Кодексу. Пунктом 172.1 статті 172 ПК України передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного року протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковуються. Таким чином, положення пункту 172.1 статті 172 ПК України містить виключення із загального правила, визначеного підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо визначення будь-якого доходу отриманого резидентами або нерезидентам від будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, доходу, отриманого від продажу рухомого та нерухомого майна, який підлягає оподаткуванню. Наведене також свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що грошовий еквівалент вартості проданого та придбаного ОСОБА_2 майна, не входить до переліку доходів, з яких відповідно до вимог закону вираховуються аліменти на утримання дитини, оскільки законодавець в питаннях бази для обчислення аліментів ототожнив поняття «заробіток» і «дохід», отриманий від інших видів діяльності. Отже аліменти відраховуються із всіх видів заробітку та всіх видів доходу, які прирівнюються до заробітку. При цьому з усіх видів грошової компенсації та вартості майна у власності боржника, аліменти не відраховуються, що відповідає вимогам Переліку, який містить спеціальні норми, що регулюють спірні правовідносини. Зі змісту касаційної скарги, судових рішень, що оскаржені, та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржені, у касаційній скарзі не зазначено. Керуючись частиною першою статті 389, частиною другою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 вересня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, зобов`язання вчинити певні дії, за участю заінтересованих осіб: старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Беккер Ольги Миколаївни, ОСОБА_2 . Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк І. М. Фаловська