Постанова Херсонський апеляційний суд № 662/125/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи 662/125/20 Головуючий у 1-й інстанції Решетов В.В. Номер провадження 22-ц/819/951/21 Доповідач Полікарпова О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Полікарпової О.М. суддів: Воронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретар Плохотніченко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області у складі судді Решетова В.В. від 17 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, ВСТАНОВИВ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що відповідач є батьком ОСОБА_2 . Рішенням суду від 13.11.2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 до досягнення нею повноліття. 17.01.2020 року ОСОБА_2 досягла повноліття, але продовжує навчання та є студенткою першого курсу Комунального вищого навчального закладу «Запорізький медичний коледж», навчається на підставі контракту. Всі витрати на навчання ОСОБА_2 несе її мати ОСОБА_3 . Відповідач на утримання своєї повнолітньої доньки матеріальної допомоги не надає, а позивач ОСОБА_2 не в змозі самостійно утримувати себе, так як навчається на денній формі навчання. ОСОБА_3 , яка сплатила за навчання доньки 21 700,00 грн. та її проживання в гуртожитку дві суми: 2352,00 грн. і 625,00 грн., має тимчасові заробітки за кордоном, утримує меншу доньку та не має можливості сплачувати повністю навчання доньки ОСОБА_2 . Просять стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання на період навчання або досягнення нею двадцяти трьох річного віку в твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн. щомісячно; на користь ОСОБА_3 10 850,00 грн. - витрати на оплату навчання, 1488,50 грн. - витрати на оплату проживання в гуртожитку за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року включно, а також витрати на оплату правничої допомоги: на користь ОСОБА_2 - 10 284 грн., на користь ОСОБА_3 - 6198 грн. Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, на час її навчання, починаючи з 20.01.2020 року, але не більше, ніж до досягнення нею 23-річного віку або до закінчення навчання. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату правничої допомоги в сумі 6856 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на оплату за навчання у 2019-2020 році в сумі 10850,00 грн. та витрати на оплату проживання в гуртожитку за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року включно в сумі 1488,50 грн., витрати на оплату правничої допомоги в сумі 6198,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. в дохід держави. Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду частково скасувати, відмовивши повністю в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та витрат на правничу допомогу. Вирішити питання про розподіл судових витрат. Зазначає, що при постановленні рішення суд не врахував актуальну судову практику та не звернув уваги, що додаткові витрати, які підлягають стягненню в порядку ст.185 СК України повинні бути зумовлені особливими обставинами, до яких не відноситься здобуття професійної освіти. Також апелянт не погоджується з розміром витрат, стягнутих судом на правничу допомогу, посилаючись на відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт та завищену оцінку адвокатських послуг. В іншій частині рішення суду не оскаржується. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Калімбет Т.А. зазначила, що вважає рішення суду законним та мотивованим. В судовому засіданні було доведено належними і допустимими доказами, що дійсно позивачем ОСОБА_3 понесено додаткові, крім сплачених аліментів, витрати на оплату навчання доньки в сумі 21 700 гривень та на проживання доньки в гуртожитку навчального закладу в сумі 2977 гривень, а тому 50% з них мають бути стягнуті з відповідача. Щодо позиції апелянта про розмір судових витрат на правничу допомогу, вважає її такою, що не ґрунтується на законі та суперечить судовій практиці. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін у справі, переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2006 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виповнилось 18 років, тобто вона досягла повноліття, а тому стягнення аліментів на неї, як на неповнолітню дитину припинено. ОСОБА_2 є студенткою першого курсу КВНЗ «Запорізького медичного коледжу» зі спеціальності 221 «Стоматологія», освітньо-професійної програми «Стоматологія ортопедична», денної форми навчання, навчається на контрактній формі навчання, термін навчання з 01.09.2019 року по 30.06.2021 року. Згідно наявних в матеріалах справи квитанцій 14.08.2019 року ОСОБА_2 сплатила за навчання 11 000 грн. та 2352 грн. за проживання в гуртожитку. 11.11.2019 року ОСОБА_2 сплатила ще 10 700 грн. за навчання і 26.12.2019 року 625 грн. за проживання в гуртожитку. Тобто ці платежі здійснені в період, коли ОСОБА_2 була неповнолітньою. Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. У відповідності до ч. 1 статті 185 Сімейного кодексу той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Оскільки тягар доказування покладено на позивача, то заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати та надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. Якщо стягнення аліментних зобов`язань викликане необхідністю дитини у вихованні, освіті, харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя і враховуються при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, то додаткові витрати заявляються саме у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини, або у разі обставин, які пов`язані з розвитком здібностей дитини. Тобто якщо ці витрати пов`язані з розвитком здібностей дитини, наприклад музика, то необхідно надати рекомендації щодо навчання дитини у музичній школі з вказівкою тривалості повного курсу навчання, підтвердити витрати пов`язані з придбанням усіх необхідних знарядь та музичних інструментів, періодичність їх придбання, довівши суду при цьому, що заявлена сума, це лише половина тих витрат, яку необхідно на розвиток здібностей дитини. Аналогічно у випадку наявності особливих здібностей дитини у поглибленому вивченні іноземної мови, що підтверджується відзнакою у мовних олімпіадах або перемогою у конкурсах або навпаки потреба у заняттях у зв`язку з порушенням розвитку здібностей дитини, необхідно надати відповідні рекомендації, а також розрахунок вартості відповідного курсу навчання з урахуванням його тривалості. Якщо ці витрати пов`язані з особливим станом здоров`я дитини, то необхідно надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, тривалості та періодичність лікування та з урахуванням цього розрахунок його вартості, а також про вартість ліків, які необхідно придбавати дитині або вартість процедур, які необхідно зробити. Відповідні правові висновки щодо застосування ст. 185 СК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 638/13860/16-ц; від 16.10.2019 року у справі № 219/1766/18,; від 26.08.2020 року у справі № 336/1488/19; від 25.02.2020 року у справі № 521/4397/17; від 01.04.2020 року у справі № 521/16268/18. В даному випадку витрати на навчання дитини викликані не особливими обставинами у вигляді розвитку здібностей дитини в розумінні статті 185 СК України, а у зв`язку зі здобуттям дитиною освітньо-кваліфікаційного рівня. При цьому позивачами не доведено існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти за державним замовленням (на бюджетній формі навчання), не наведено мотивів вибору вказаного освітнього закладу, що, зокрема залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також безпосереднього погодження такого вибору з батьком дитини та узгодження з ним питань фінансового характеру щодо навчання дитини у обраному закладі на контрактній формі навчання. Таким чином на відповідача не може бути покладено обов`язок по оплаті зазначених витрат. Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину, оскільки заявлені позивачкою до стягнення суми не підлягають відшкодуванню в силу закону, а тому рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на оплату за навчання доньки за 2019-2020 рік у сумі 10 850 грн. витрат на оплату проживання в гуртожитку за період з вересня 2019 по лютий 2020 року в сумі 1488,50 грн. скасовує і постановляє нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. За положеннями ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу. В частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься детальний опис наданих послуг від 20 січня 2020 року, в якому зазначені види наданих позивачу ОСОБА_2 юридичних послуг, кількість затраченого часу та вартість таких послуг -10 284 грн., які сплачені лише за позовною вимогою про стягнення аліментів на повнолітню дитину у розмірі 3000 грн. щомісячно. Стягуючи за судовим рішенням на користь позивача понесені нею витрати на правничу допомогу за вказаною позовною вимогою, суд свого рішення не мотивував, однак можна зробити висновок, що відшкодування здійснено з дотриманням принципу пропорційності сумі задоволених вимог (10 284 х 66,6%= 6849 грн.) Разом з тим, згідно з вимогами ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Зазначені положення процесуального закону суд першої інстанції врахував не в повній мірі та при визначенні розміру витрат на правничу допомогу не звернув уваги на те, що складність справи полягала у доведенні підстав для відшкодування додаткових витрат на підставі ст.185 СК України, вивченні актуальної судової практики з цього питання. Разом з тим, ці вимоги задоволенню не підлягали. Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, складність справи та її значення для сторін, час, необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених у складеному адвокатом розрахунку, колегія суддів приходить до висновку суду про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки такі не відповідають критеріям їх виправданості та співмірності з ціною позову, складністю справи, а відтак зменшує розмір витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до 4000 грн. Рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6198 гривень на користь ОСОБА_3 підлягає скасуванню з урахуванням висновку суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на навчання. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 17 березня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на оплату навчання за 2019-2020 рік в сумі 10850,00 грн. та витрат на оплату проживання в гуртожитку за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року включно в сумі 1488,50 грн., а також в частині стягнення витрат на оплату правничої допомоги в сумі 6198, 00 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вказаних вимог відмовити. В частині стягнення судових витрат на оплату правничої допомоги в сумі 6856, 00 гривень рішення суду змінити, зменшити вказану суму до 4000 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко Повний текст постанови складений 07.07.2021 року. Суддя О.М. Полікарпова