Постанова Західний апеляційний господарський суд № 907/6/13

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" червня 2021 р. Справа №907/6/13 м.Львів Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Якімець Г.Г. секретар судового засідання Гураль К.О. з участю уповноваженої особи засновників ТОВ "Закарпатбуд" Сочки В.І. та арбітражного керуючого Ракушинця А.А. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі № 907/6/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" ВСТАНОВИВ: Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 02 січня 2013 року порушив провадження у справі №907/6/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" (ТОВ "Закарпатбуд"), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою від 14 червня 2013 року ввів судову процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича. Постановою від 26 грудня 2018 року у справі №907/6/13 Господарський суд Закарпатської області припинив процедуру санації; ТОВ "Закарпатбуд" визнав банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Дідича М.А. Ухвалою від 06 червня 2019 року суд визнав поточні кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") на загальну суму 10 436 292,63 грн, в т.ч.: 10 432 450,63 грн - основного боргу (вимоги забезпечені заставою) та суму 3 524,00 грн - судового збору (перша черга) та включив вказані кредиторські вимоги в реєстр кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" на суму 10 436 292,63 грн, з яких 10 432 450,63 грн - вимоги забезпечені заставою, що погашаються позачергово та 3 524,00 грн судового збору, що підлягають погашенню у першу чергу. 18 вересня 2019 уповноважена особа засновників ТОВ "Закарпатбуд" ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (вх. ЗАГС № 01-05/3552/19 від 30.09.2019) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі № 907/6/13, просить таку скасувати та прийняти нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання кредиторських вимог на суму 10 436 292,63 грн. Скаржник вважає, що оскаржена ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинами справи, оскільки право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Оскільки ПАТ "Промінвестбанк" звернувся із позовом у 2011 році про примусове дострокове стягнення за кредитним договором, нарахування відсотків з 03 січня 2013 року по 26 грудня 2018 року є безпідставним. Щодо свого процесуального статусу у справі №907/6/13 ОСОБА_1 вказав, що є учасником у справі про банкрутство, як уповноважена особа засновників ТОВ "Закарпатбуд", а оскаржена ухвала зменшує можливість учасникам товариства після погашення вимог кредиторів у процедурі банкрутства отримати належні їм активи. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 01 грудня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Закарпатбуд" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі № 907/6/13. Верховний Суд постановою від 06 лютого 2020 року задовольнив касаційну скаргу уповноваженої особи засновників ТОВ "Закарпатбуд" ОСОБА_1, скасував ухвалу Західного апеляційного господарського суду ухвалою від 01 грудня 2019 року, справу № 907/6/13 передав на розгляд до Західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Західний апеляційний господарський суд: - ухвалою від 16 березня 2019 року відновив пропущений строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Закарпатбуд" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі № 907/6/13; - ухвалою від 02 квітня 2020 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі № 907/6/13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 22 лютого 2021 року задовольнив касаційну скаргу уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" ОСОБА_1; скасував ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2020 року у справі №907/6/13; справу № 907/6/13 передав до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06червня 2019 року у справі №907/6/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю"Закарпатбуд". Верховний Суд відповідно до приписів статті 1, пункту 5 частини першої статті 64 і частини п`ятої статті 65 КУзПБ , статті 236 ГПК України та в аспекті рішень ЄСПЛ: у справі "Мала проти України" та у справі "Богатова проти України" про те, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником; у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів" про те, завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами; у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії" про те, якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду; у справі "Краска проти Швейцарії" де вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом; у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", у яких наголошено про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість вказав на передчасність висновку суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у справі за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ "Закарпатбуд" ОСОБА_1. на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі № 907/6/13. Автоматизованим розподілом судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду, 17 березня 2021 року визначено склад колегії суддів по розгляду справи №907/6/13: головуючий суддя Гриців В.М., суддя Бонк Т.Б., суддя Бойко С.М. Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Гриців В.М., Бонк Т.Б., суддя Бойко С.М. ухвалою від 22 березня 2021 року призначив розгляд справи у судовому засіданні 13 травня 2021 року, а ухвалою від 13 травня 2021 року задовольнив самовідвід судді Бойко С.М. і судді Бонк Т.Б. від розгляду апеляційних скарг уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі №907/6/13. За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Якімець Г.Г. Розгляд справи призначено у судовому засіданні в режимі відеоконференції на 06 червня 2021 року, про що повідомлено учасникам у справі про банкрутство. 12 травня 2021 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надало відзив на апеляційну скаргу, просить оскаржену ухвалу залишити без змін. Вважає, що банк правомірно, відповідно до умов кредитного договору і вимог закону нарахував проценти за користування кредитом, три відсотки річних та інфляційні. Згідно з частиною першою статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухав уповноважену особу ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Ракушинця А.А. і вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав: Обставини справи: Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 02 січня 2013 року порушив провадження у справі №907/6/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" (ТОВ "Закарпатбуд"), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою від 14 червня 2013 року ввів судову процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича. 06 липня 2013 року в офіційному друкованому органі - газеті „Голос України" №123 (5623) було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі №907/6/13 про банкрутство ТзОВ „Закарпатбуд". 05 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою про визнання кредитором ТОВ „Закарпатбуд" з вимогами у загальній сумі 6 089 186,35 грн. З цієї суми - 3 414 687,14 грн сума простроченого кредиту, 818 605,55 грн сума відсотків за користування кредитом, 250 000,00 грн пеня, 111 443,59 грн три відсотки річних, 25 736,00 грн судові витрати по справі №6/94, 1 467 567,07 грн сума відсотків за користування кредитом за період з 17 грудня 2010 року до 02 січня 2013 року та 1147,00 грн судові витрати за подачу заяви з кредиторськими вимогами до ТОВ „Закарпатбуд". Заявлені вимоги мотивовано тим, що ТОВ „Закарпатбуд" у встановлений строк не виконало зобов`язань з повернення кредиту та сплаті відсотків, згідно кредитного договору №15/3-06 від 24.03.06 (із змінами згідно договорів про внесення змін № 1 від 12.10.06, № 2 від 16.03.07, № 3 від 30.05.07, № 4 від 28.09.07, № 5 від 15.05.08, № 6 від 03.11.08, № 7 від 29.12.08 та № 8 від 30.04.09), внаслідок чого у ТОВ „Закарпатбуд" виникла прострочена заборгованість. Тому банк звертався до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ „Закарпатбуд" про стягнення заборгованості у сумі 4 741 936,81 грн, з якої 3 414 687,14 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 818 605,55 грн - відсотки за користуванням кредитом, 397 200,53 грн - пеня та 111443,59 грн - три відсотки річних, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечних договорів № 92/23-2008 від 19.05.08 (із змінами та доповненнями), № 09/23-2009 від 30.09.09 та договору застави №308/44-2006 від 06.11.06 (із змінами та доповненнями). Господарський суд Закарпатської області рішенням від 27 липня 2011 року у справі №6/94, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2011 року, позов задовольнив частково - стягнув з ТОВ „Закарпатбуд" 4 594 736,28 грн, з яких: 3 414 687,14 грн - прострочений кредит, 818 605,55 грн - відсотки за користування кредитом, 250 000,00 грн - пеня, 111 443,59 грн - три відсотків річних, а також 25 500 грн витрати по сплаті держмита та 236 грн витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на обумовлений сторонами предмет іпотеки та застави. На виконання рішення у справі №6/94, суд 20 квітня 2012 року видав наказ. На дату звернення із заявою до суду, рішення у справі №6/94 не виконане, а також за період з 17 грудня 2010 року до 02 січня 2013 року заборгованість ТОВ „Закарпатбуд" зі сплати відсотків за користування кредитом становить 1 467 567,07 грн. Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 28 серпня 2013 року у справі №907/6/13 визнав кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до боржника у сумі 5 839 186,35 грн (заборгованість та судові витрати по справі №6/94) та 1 147,00 грн судових витрат - перша черга, у сумі 250 000,00 грн пені - шоста черга. Надалі Господарський суд Закарпатської області у справі №907/6/13: - ухвалою від 16 квітня 2015 року припинив процедуру розпорядження майном ТОВ "Закарпатбуд" та повноваження розпорядника майна боржника; відкрив процедуру санації ТОВ "Закарпатбуд"; - постановою від 26 грудня 2018 року припинив процедуру санації; ТОВ "Закарпатбуд" визнав банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Дідича М.А.. 29 грудня 2019 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №55386 було оприлюднене повідомлення про визнання ТОВ "Закарпатбуд" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, кредиторам надано граничний строк для звернення із грошовими вимогами до боржника протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення цього повідомлення. 27 лютого 2019 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подало до Господарського суду Закарпатської області заяву (вх. №02.31-07/3133/19 від 27.02.2019), у якій просило визнати поточним кредитором у справі №907/6/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" із сумою вимог 10 436 292,63 грн, з якої 10 432 450,63 грн - вимоги забезпечені заставою, що погашаються позачергово та 3842,00 грн судовий збір - перша черга. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що у ТОВ «Закарпатбуд» виникла поточна заборгованість в період з 02 січня 2013 року по 26 грудня 2018 року, у зв`язку з неповерненням суми грошових кредитних коштів за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №15/3-Об від 24 березня 2006 року (із змінами згідно договорів про внесення змін № 1 від 12.10.06, № 2 від 16.03.2007, № 3 від 30.05.2007, № 4 від 28.09.2007, № 5 від 15.05.2008, № 6 від 03.11.2008, № 7 від 29.12.2008 та № 8 від 30.04.2009). За кредитним договором кредитор видав позичальнику кредит у сумі 3 490 885,73 грн, кінцевий термін повернення кредиту -15 січня 2010 року. Згідно з п. 2.4., 3.2.2. кредитного договору № 15/3-06 від 24.03.2006 /із змінами та доповненнями/ позичальник взяв на себе зобов`язання своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та відповідно до п.1.2. - погасити кредит в строк до 15 січня 2010 року. Для забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сторони уклали і нотаріально посвідчили: іпотечний договір № 92/23-2008 посвідчений 19.05.2008, договір застави № 308/44-2006, посвідчений 06.11.2006, договір застави №368/44-2007, посвідчений 28.09.2007. У заяві ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вказало на те, що уже визнані судом кредиторські вимоги були розраховані станом на 02 січня 2013 року. У зв`язку із нарахуванням за період з 02 січня 2013 року по 26 грудня 2018 року відсотків за користування кредитом, індексу інфляції, трьох процентів річних банк додатково заявляє кредиторські вимоги у сумі 10 436 292,63 грн, з якої: 4 288 753,50 грн - проценти за користування кредитними коштами; 612 679,07 грн - три проценти річних по простроченому кредиту; 379 404,63 грн - три проценти річних по прострочених процентах; 3 232 276,76 грн - інфляційні втрати по кредиту; 1 919 336,67 грн - інфляційні втрати по процентах. До заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не було додано копій договорів, якими банк обґрунтовує свої вимоги поточного кредитора. Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 06 червня 2019 року у справі №907/6/13, визнав поточні кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у загальній сумі 10 436 292,63 грн, з якої: 10 432 450,63 грн - сума основного боргу (вимоги забезпечені заставою) і 3 524,00 грн - сума судового збору (перша черга) та включив вказані кредиторські вимоги в реєстр кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" . Суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Господарського суду Закарпатської області ухвалою від 06 червня 2019 року у справі №907/6/13 за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників ТОВ "Закарпатбуд" ОСОБА_1. Щодо статусу уповноваженої особи учасників ТОВ "Закарпатбуд" ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції ураховує приписи: - статті 1 КУзПБ про те, що уповноважена особа засновників (акціонерів, учасників) є учасником у справі про банкрутство; - пункту 5 частини першої та частини сьомої статті 45 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення), згідно з якими у п`яту чергу задовольняються, зокрема вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства. У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - органу приватизації для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження таким майном; - пункту 5 частини першої статті 64 та частини п`ятої статті 65 КУзПБ за якими кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства, а якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п`яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку. У контексті наведених приписів закону, розмір визнаних судом вимог кредиторів ТОВ "Закарпатбуд" впливає на можливість погашення вимог п`ятої черги чи продовження підприємницької діяльності банкрута. Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Закарпатбуд" №1 від 13 вересня 2019 року ОСОБА_1 обраний уповноваженою особою учасників ТОВ "Закарпатбуд". Отже, уповноважена особа засновників (учасників) ТОВ "Закарпатбуд" уповноважена загальними зборами засновників (вищим органом управління товариства) представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство ТОВ "Закарпатбуд". Оскарженою ухвалою суд першої інстанції визнав ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" поточним кредитором ТОВ "Закарпатбуд" з сумою вимог 10 432 450,63 грн, як сума основного боргу (вимоги забезпечені заставою) і 3 524,00 грн - сума судового збору (перша черга). Відтак, ухвала Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі №907/6/13 стосується прав та інтересів засновників ТОВ "Закарпатбуд" і апеляційна скарга уповноваженої особи засновників ТОВ "Закарпатбуд" ОСОБА_1 підлягає розгляду судом апеляційної інстанції. 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, в силу приписів пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень, якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Оскільки заява ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з поточними грошовими вимогами до ТОВ "Закарпатбуд" була подана 27 лютого 2019 року, а оскаржена ухвала постановлена 06 червня 2019 року - до дати введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі №907/6/13 з урахуванням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство). За визначенням статті 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). Відповідно до частини 8 статті 23 Закону про банкрутство поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Відповідно до частини 1 статті 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Відповідно до статті 19 Закону про банкрутство: Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (ч.1). Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. (ч.2). Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. (ч.3). Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, серед іншого, на вимоги поточних кредиторів (абз. 1 ч.5). Щодо нарахування процентів за користування кредитом. Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частинами першою, другою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Щодо нарахування відсотків за користування кредитом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі 912/1120/16 навела наступний правовий висновок щодо застосування частини першої статті 1048 ЦК України і частини другої статті 625 цього Кодексу: Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів. (Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі 912/1120/16). З обставин цієї справи видно, що відповідно до ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28 серпня 2013 року ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" визнаний конкурсним кредитором ТОВ „Закарпатбуд" з сумою вимог 5 839 186,35 грн і 1 147,00 грн судових витрат - перша черга, у сумі 250 000,00 грн пені - шоста черга. Визнана сума - це заборгованість ТОВ „Закарпатбуд" за кредитним договором №15/3-06 від 24.03.2006 (із наступними змінами) та складається із сум, присуджених рішенням Господарського суду Закарпатської області рішенням від 27 липня 2011 року у справі №6/94 та нарахованих за період з 17 грудня 2010 року до 02 січня 2013 року відсотків за користування кредитом становить 1 467 567,07 грн. 27 лютого 2019 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подало до Господарського суду Закарпатської області заяву, в якій просило визнати поточним кредитором у справі №907/6/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" із сумою вимог 10 436 292,63 грн, з якої 10 432 450,63 грн - вимоги забезпечені заставою, що погашаються позачергово та 3842,00 грн судовий збір - перша черга. Заявлені вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" обґрунтовує тим, що у ТОВ «Закарпатбуд» виникла поточна заборгованість у зв`язку з неповерненням суми кредитних коштів за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №15/3-Об від 24 березня 2006 року (із наступними змінами та доповненнями). За цим кредитним договором кредитор видав позичальнику кредит у сумі 3 490 885,73 грн, кінцевий термін повернення кредиту -15 січня 2010 року. Згідно з п. 2.4., 3.2.2. кредитного договору № 15/3-06 позичальник взяв на себе зобов`язання своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та відповідно до п.1.2. - погасити кредит в строк до 15 січня 2010 року. Сума поточних вимог 10 432 450,63 грн складається із нарахованих за період з 02 січня 2013 року по 26 грудня 2018 року: 4 288 753,50 грн процентів за користування кредитними коштами; 612 679,07 грн - трьох процентів річних по простроченому кредиту; 379 404,63 грн - трьох процентів річних по прострочених процентах; 3 232 276,76 грн - інфляційних втрат по кредиту; 1 919 336,67 грн - інфляційних втрат по процентах. Тобто, сума 4 288 753,50 грн процентів за користування кредитними коштами нарахована за період з 02 січня 2013 року по 26 грудня 2018 року - після закінчення визначеного кредитним договором кінцевого терміну повернення кредиту (15 січня 2010 року) та ухвалення рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 липня 2011 року у справі №6/94, що суперечить приписам частини першої статті 1048, частини першої статті 1050 ЦК України, умовам кредитного договору та не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду. Також, ураховуючи перебування ТОВ «Закарпатбуд» у судовій процедурі банкрутства та правові наслідки цього, період за який начислено заявлені вимоги та названі банком підстави їх виникнення, а також наведені вище обставини цієї справи, суд повинен встановити правомірність застосування індексу інфляції і трьох процентів річних у контексті приписів статті 19 Закону про банкрутство, а також чи можуть вимоги, заявлені в порядку статті 625 ЦК України самостійно кваліфікуватись як поточні вимоги кредиторів, в розумінні приписів статей 1, 23 Закону про банкрутство. Законодавець у судовій процедурі банкрутства розрізняє кредиторів залежно від часу, або періоду виникнення грошового зобов`язання у боржника. Зокрема, поточними є кредитори за вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов`язаннях, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Як вже зазначено, за кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №15/3-Об від 24 березня 2006 року (із наступними змінами та доповненнями) ТОВ «Закарпатбуд» зобов`язане було у строк до 15 січня 2010 року (включно) повернути ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" отриманий кредит у сумі 3 414 687,14 грн та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. У зв`язку із невиконанням ТОВ «Закарпатбуд» зобов`язань за названим кредитним договором, Господарський суд Закарпатської області рішенням від 27 липня 2011 року у справі №6/94 частково задовольнив позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - стягнув з ТОВ „Закарпатбуд" 4 594 736,28 грн, з яких: 3 414 687,14 грн - прострочений кредит, 818 605,55 грн - відсотки за користування кредитом, 250 000,00 грн - пеня, 111 443,59 грн - три відсотків річних, а також 25 500 грн витрати по сплаті держмита та 236 грн витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на заставлене майно. Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 28 серпня 2013 року у цій справі №907/6/13 про банкрутство визнав кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до боржника у сумі 5 839 186,35 грн (заборгованість та судові витрати по справі №6/94) та 1 147,00 грн судових витрат - перша черга, у сумі 250 000,00 грн пені - шоста черга. При цьому, відсотки за користування кредитними коштами у сумі 1 467 567,07 грн були нараховані за період з 17 грудня 2010 року до 02 січня 2013 року. Отже, заявлені ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" поточні вимоги до ТОВ «Закарпатбуд» у ліквідаційній процедурі грунтуються на зобов`язаннях, які виникли до порушення провадження у справі №907/6/13 про банкрутство ТОВ «Закарпатбуд» і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (02 січня 2013 року), які визнані судом у судовій процедурі розпорядження майном боржника. Крім цього, на ці вимоги поширюється правовий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів. Адже у силу приписів статті 19 Закону про банкрутство введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Ураховуючи наведене, законні підстави вважати заявлені ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вимоги до ТОВ «Закарпатбуд» поточними і визнавати їх відсутні. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення. Беручи до уваги викладене, ухвала Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі №907/6/13 підлягає скасуванню.. Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу уповноваженої особи засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2019 року у справі №907/6/13 скасувати. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (вх. №02.31-07/3133/19 від 27.02.2019) як кредитора з поточними вимогами відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку. Повний текст постанови складено і підписано 05 липня 2021 року. Головуючий суддя В.М. Гриців Суддя О.В.Зварич Суддя Г.Г.Якімець