Ухвала КГС ВС № 907/6/13

УХВАЛА 08 травня 2020 року м. Київ Справа № 907/6/13 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О. розглянув матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у складі колегії суддів: Матущака О. І. - головуючого, Бойко С. М., Бонк Т. Б. у справі № 907/6/13 за заявою ініціюючих кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбуд" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: 28.04.2020 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга від арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 907/6/13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/6/13 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2020. Разом з тим перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня встановлено у розмірі 2 102,00 грн. Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 907/6/13 скаржнику належало сплатити судовий збір в сумі 2 102,00 грн. Оскаржуючи в касаційному порядку прийняту у справі № 907/6/13 ухвалу суду апеляційної інстанції, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Водночас, у касаційній скарзі арбітражний керуючий Ракущинець А. А. порушує питання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до прийняття рішення Верховним судом, однак ніяк не обґрунтовує це прохання. Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним. З огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"). Верховний Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частин другої та п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. З огляду на наведене, касаційна скарга арбітражного керуючого Ракущинця А. А. на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 907/6/13 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - подання суду доказів сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн. На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити арбітражному керуючому Ракущинцю Андрію Андрашовичу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 907/6/13.

2. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 907/6/13 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не менше ніж до закінчення карантину.

4. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду О. О. Банасько