Ухвала КГС ВС № 914/3186/24

УХВАЛА 20 листопада 2025 року м. Київ cправа № 914/3186/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у складі колегії суддів: Скрипчук О.С. - головуючий, Матущак О.І., Кравчук Н.М. та на рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2025 суддя: Матвіїв Р.І. у справі № 914/3186/24 за позовом акціонерного товариства "Сенс Банк" до 1. приватного підприємства "Річойл",

2. ОСОБА_1 ,

3. ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про солідарне стягнення 25 236 792,70 грн, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та на рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/3186/24. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною третьою статті 4 Закону встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Позов у цій справі подано у 2024 році. Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/3186/24 в частині стягнення відсотків в розмірі 9 379 403,78 грн та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Отже, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 225 105,69 грн (9 379 403,78 грн х 1,5 %) х 200 % х 0,8. Однак ОСОБА_1 до касаційної скарги не додав документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Водночас скаржник просить відстрочити сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі № 914/3186/24 на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір". В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що розмір судового збору який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги становить 252 368,00 грн, що значно перевищує його річний дохід за попередній календарний рік. Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке. Згідно з приписами частини першої статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу. Відповідно до частини третьої статті 8 Закону при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. Згідно з практикою Верховного Суду (зокрема постановами від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц, від 30.11.2020 у справі № 160/6933/19) положення Закону України "Про судовий збір" не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочення чи розстрочення в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути докази, які містять відомості про доходи, наприклад, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. На підтвердження клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, зокрема, за період січень 2024 року - грудень 2024 року та довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5, відповідно до яких, зокрема за 2024 рік сума доходу становить 22,40 грн (додаткове благо). Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір), такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20 та від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21. З огляду на наведене, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Водночас заявник достатньо не обґрунтував доводи щодо неспроможності сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі у встановленому законом порядку та розмірі. Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, у клопотанні скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та на рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/3186/24 Суд відмовляє. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Згідно з приписами частини другої статті 292 ГПК України, зокрема, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Зі змісту частини другої статті 174 ГПК України вбачається, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 225 105,69 грн. Крім того, Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. В порушення зазначених вимог процесуального кодексу скаржником не надано доказів надсилання копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів третій особі - ОСОБА_3 . Неповідомлення учасника справи про звернення до суду з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені приписами частини третьої статті 2 ГПК України. Отже, скаржнику необхідно виконати вимоги статті 291 ГПК України та надати суду докази надсилання копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів третій особі. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та на рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2025 у справі №914/3186/24 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. О. Мамалуй Судді О. М. Баранець О. А. Кролевець