Постанова 4870 № 907/922/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" червня 2021 р. Справа №907/922/15 м. Львів Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Якімець Г.Г. секретар судового засідання Гураль К.О. за участі: представник скаржника адвокат Лойфер А.О. , арбітражний керуючий Пазина Р.О. розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05 листопада 2020 року (суддя Ремецькі О.Ф.) про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та витрат у справі № 907/922/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів" ВСТАНОВИВ: Господарський суд Закарпатської області постановою від 08 лютого 2016 року у справі №907/922/15 визнав банкрутом Публічне акціонерне товариство „Берегівський комбінат хлібопродуктів", ввів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Пазину Ростислава Олексійовича. 03 листопада 2020 року до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява арбітражного керуючого Пазини Р.О. (вх. № 02.3.1-03/5551/20 від 03.11.2020) про стягнення з ТОВ "Торгово-промисловий центр" і ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого у процедурі ліквідації ПАТ „Берегівський комбінат хлібопродуктів". Господарський суд Закарпатської області 05 листопада 2020 року у справі №907/922/15 ухвалив:

1. Схвалити звіт ліквідатора ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" Пазина Р.О. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 08.02.2016 року по 27.06.2019 включно, в сумі 153060,00 грн., затвердити витрати ліквідатора ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" понесені в ліквідаційній процедурі, за період з 08.02.2016 року по 27.06.2019 в розмірі 10000,00 грн.

2. Задовольнити клопотання про стягнення грошових коштів.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр" (код ЄДРПОУ та ГФ 22090788, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Боженка, 2/4) на користь арбітражного керуючого Пазини Ростислава Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму основної грошової винагороди у розмірі 102 963,46 грн. та витрат у розмірі 6727,00 грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (код ЄДРПОУ та ГФ 37356981, м. Київ, вул. Артема, 52а, офіс. 147) на користь арбітражного керуючого Пазини Ростислава Олексійовича (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. А. Толстого, 106, РНОКПП НОМЕР_1 ) суму основної грошової винагороди у розмірі 50096,54 грн. та витрат у розмірі 3272,00 грн.

5. Видати наказ.

6. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство. Місцевий господарський суд вказав, що у процедурі ліквідації банкрута ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" було реалізовано майно двох забезпечених кредиторів (ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" і ТОВ "Торгово-промисловий центр") та частково погашено вимоги цих кредиторів, а іншого майна не виявлено. Відповідно основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора підлягає стягненню у пропорціях до суми погашених вимог забезпечених кредиторів, а саме: 67,27 % - за рахунок кредитора ТОВ "Торгово-промисловий центр" та 32,73 % - за рахунок кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції". У цій справі ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на користь нового кредитора відступило права вимоги кредитора до боржника ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів", однак перевід боргу зазначений кредитор не здійснив. Разом з тим, відступлення права вимоги до ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" не позбавляє ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" від обов`язку сплатити основну грошову винагороду арбітражного керуючого Пазини Р..О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" та відшкодувати витрати, понесені арбітражним керуючим в межах ліквідаційної процедури з огляду на наступне. Оскільки, у матеріалах справи № 907/922/ 15 про банкрутство ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" відсутні документи, що підтверджують заміну боржника ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" у зобов`язанні, зокрема щодо сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування понесених ним витрат у ліквідаційній процедурі, то частина грошової винагороди арбітражного керуючого Пазини Р.О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів", підлягає стягненню саме з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції". У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Таким чином, не виявлення ліквідатором у процедурі ліквідації майна боржника, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (скаржник) просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05 листопада 2020 року у справі №907/922/15 та відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Пазина Р.О. про стягнення грошових коштів й у стягненні з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на користь арбітражного керуючого Пазина Р.О. суму основної грошової винагороди у розмірі 50 096,54 грн та витрат у розмірі 3272,00 грн; просить судові витрати покласти на арбітражного керуючого Пазину Р.О. Вважає висновки суду першої інстанції необґрунтованими, які суперечать приписам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодексу України з процедур банкрутства, є проявом дискримінації забезпечених кредиторів порівняно із конкурсними кредиторами. Зазначає, що у цій справі ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04 грудня 2015 року ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» визнано забезпеченим кредитором з сумою вимог 393 987,77 грн. Згідно з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04 грудня 2015 року у реєстр вимог кредиторів ПАТ «Берегівський комбінат хлібопродуктів» у встановленому законом порядку визнано та включено й інших осіб. З коштів, отриманих від продажу майна ПАТ «Берегівський комбінат хлібопродуктів», що забезпечує вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», останньому було перераховано 176 785,86 грн, а тому прив`язка суду першої інстанції до суми 224 208,37 грн (вартість проданого майна, яке було у заставі ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції") в якості бази для розрахунку грошової винагороди ліквідатора є помилкою. Із отриманої від продажу заставного майна суми 224 208,37 грн - 32 882,55 грн скеровані на виплату основної винагороди ліквідатора, що прямо суперечить приписам ч.4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Покладення обов`язку щодо оплати послуг ліквідатора лише на забезпечених кредиторів за умови наявності у ПАТ «Берегівський комбінат хлібопродуктів» інших кредиторів не узгоджується з принципом пропорційності розподілу витрат ліквідаційної процедури та суперечить висновкам Верховного Суду (постанови від 12.04.2018 року у справі № 10/46/2011/5003, від 01.08.2018 року у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 року у справі № 916/1503/17), а відтак ухвала господарського суду Закарпатської області від 05.11.2020 року у справі № 907/922/15 є незаконною, необґрунтованою та має бути скасована судом апеляційної інстанції. Також станом на дату винесення оскаржуваної ухвали (05 листопада 2020 року) ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» вже не мало статусу кредитора у справі №907/922/15. Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року у справі №907/922/15 суд здійснив заміну кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на кредитора - ТОВ "Правовий Альянс Україна". Щодо судових витрат в апеляційній скарзі вказує, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи №907/922/15 становить 12 102,00 грн: 2102,00 грн судовий збір та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу Арбітражний керуючий Пазина Р.О. подав відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Вважає, що апеляційна скарга не містить посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, а відтак є необґрунтованою. Вказані апелянтом постанови Верховного Суду (від 01.08.2018 у справі №916/5103/17, від 04.10.2018 року у справі № 916/1503/17) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки встановлюють правомірність процедури стягнення грошової винагороди з єдиного кредитора у справі та за відсутності виявленого та реалізованого ліквідатором майна. Позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 26.02.2020 року у справі № 11/Б-9211448/2013, від 03.04.2018 року у справі № 04/5026/1438/2012, від 06.06.2018 року у справі № 17/05/5026/275/2012,від 15.10.2019 року у справі №5021/1493/12, від 10.05.2018 року у справі №902/1300/14 зводяться до принципу несення тягара витрат ліквідаційної процедури тими кредиторами, які отримали доходи, тобто погасили свої кредиторські вимоги. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Кодекс України з процедур банкрутства не містять заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів. Вказує на те, що відмова від оплати послуг ліквідатора, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, а невиплата основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора порушує його конституційні права та суперечить нормам міжнародного права та позиції Європейського суду з прав людини. Покликається на позицію Верховного суду у постанові від 21.08.2018 у справі №2/223/09: «Відступлення вимоги (сингулярне правонаступництво), в даному випадку, не тягне заміни сторони в порядку ст. ст.52, 334 ГПК України, оскільки, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов`язків, по-друге, не є заміною сторони у спірному правовідношенні». В аспекті змісту постанови Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №2/223/09, арбітражний керуючий Пазина Р.О. визначає статус ТОВ "Приватні інвестиції» по відношенню до нього (арбітражного керуючого Пазини Р.О.), як субсидіарний "боржник". Право стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого не є цивільно-правовим зобов`язанням, а є особистим правом арбітражного керуючого та у відповідності статті 656 Цивільного кодексу України, не може передаватися шляхом відступлення чи продажу. У матеріалах справи № 907/922/15 немає договору про переведення боргу з виплати основної винагороди арбітражного керуючого і відшкодування витрат з ТОВ «Фінансова компанія» Приватні інвестиції», а в умови наданого договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором та договором забезпечення №27/05/2020 від 27.05.2020 не містять умов щодо переведення боргу за вказаними зобов`язаннями. Таким чином, відступлення права вимоги до ПАТ «Берегівський комбінат хлібопродуктів» від ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ТОВ «Правовий альянс» є нічим іншим як ухиленням від сплати грошової винагороди арбітражного керуючого, оскільки така угода укладена після подання до суду ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу і не спрямована на настання певних правових наслідків. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 29 грудня 2020 року відкрив провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05 листопада 2020 року у справі № 907/922/15. Суд неодноразово призначав і відкладав розгляд справи. Востаннє судове засідання у справі призначене на 24 червня 2021 року. В усіх випадках суд повідомляв учасникам справи про дату, час і місце розгляду справи (на 25 лютого 2021 року - поштою, а про судові засідання 08 квітня, 26 травня, 24 червня 2021 року) - суд надсилав повідомлення електронною поштою через відсутність коштів на відправлення поштової кореспонденції. Про офіційну електронну адресу суд повідомили ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", арбітражний керуючий Пазина Р.О., ТОВ СП «Нібулон». Також, усі ухвали були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ураховуючи наведене та тривалість розгляду справи, кожен учасник справи про банкрутство мав розумну можливість і обов`язок проявити належну увагу та вживати необхідних заходів для реалізації ними процесуальних прав, зокрема і права участі у судовому засіданні чи висловлення своєї позиції у письмовій формі. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. (ч.1).Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.(ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.(ч.3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. (ч.4).У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, заслухав представника скаржника адвоката Лойфер А.О., арбітражного керуючого Пазину Р.С. і вважає, що ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05 листопада 2020 року у справі № 907/922/15 належить скасувати частково з огляду на наступне. Обставини справи: Господарський суд Закарпатської області у справі №907/922/15 : - ухвалою від 04 вересня 2015 року порушив провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів" (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Боженка б.2, оф.4, код 00954142); - ухвалою від 04 грудня 2015 року затвердив реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів", зокрема, вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" у сумі 393987,77 грн, які забезпечені заставою майна боржника; - постановою від 08 лютого 2016 року у справі №907/922/15 визнав банкрутом Публічне акціонерне товариство „Берегівський комбінат хлібопродуктів", ввів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Пазину Ростислава Олексійовича, якого зобов`язав провести ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", (в редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI); за результатами проведеної роботи подати господарському суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс з додатками, передбаченими ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI); - ухвалою від 01 жовтня 2020 року замінив кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Правовий Альянс Україна» у справі №907/922/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Берегівський комбінат хлібопродуктів». 09 липня 2019 року ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Пазина Р.О. подав суду ліквідаційний звіт (т.14, 14 а, 14 б), до якого були додані копії звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди. Надалі ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Пазина Р.О. неодноразово (24 липня 2019 року, 12 серпня 2019 року, 16 вересня 2019 року, 22 жовтня 2019 року, 31 січня 2020 року, 06 квітня 2020 року, 07 травня 2020 року, 20 травня 2020 року, 10 червня 2020 року, 26 серпня 2020 року, 22 жовтня 2020 року) подавав місцевому господарському суду звіти про вжиті заходи однакового змісту і звіти про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, здійснення та відшкодування витрат. 03 листопада 2020 року до місцевого господарського суду надійшла заява (вх. № 02.3.1-03/5551/20 від 03.11.2020) (т.16, а.с.76-91), у якій ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Пазина Р.О. просив стягнути на його користь: - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр" - суму основної грошової винагороди у розмірі 102 963,46 грн та витрат у розмірі 6 727,00 грн; - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - суму основної грошової винагороди у розмірі 50 096,54 грн та витрати у розмірі 3 272,00 грн. До заяви арбітражного керуючого Пазини Р.О. додано розрахунок, згідно з яким основна грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" нарахована за період з 08 лютого 2016 року до 27 червня 2019 року і становить 247 010,14 грн. Розрахунку і доказів на підтвердження понесення витрат до заяви не додано. Заява обгрунтована тим, що ТОВ "Торгово-промисловий центр" і ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" були визнані забезпеченими кредиторами у справі №907/922/15 про банкрутство ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів"; майно, що було предметом забезпечення реалізоване, вимоги забезпечених кредиторів часткового погашено. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що забезпечувало вимоги названих кредиторів, арбітражному керуючому Пазині Р.О. частково оплачено основну грошову винагороду у розмірі 93 950,14 грн (32 882,55 грн - за рахунок ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", 61 067,59 грн - за рахунок ТОВ "Торгово-промисловий центр") та витрат у розмірі 24 794,91 грн. Залишок нарахованої, але не оплаченої, основної грошової винагороди становить 153 600,00грн, витрат - 10 000,00 грн. Арбітражний керуючий Пазина Р.О. вказав, що оскільки у ліквідаційній процедурі ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" було реалізовано лише майно двох забезпечених кредиторів, то основна грошова винагорода арбітражного керуючого підлягає стягненню з ТОВ "Торгово-промисловий центр" і ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" у пропорції до суми отриманих за реалізоване майно коштів. Також, арбітражний керуючий Пазина Р.О. вважає, що заміна кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на нового кредитора ТОВ «Правовий Альянс Україна» у справі №907/922/15 не впливає на обов`язок ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" відшкодувати заявлену частину основної грошової винагороди і витрат. Адже, у матеріалах справи немає доказів, що підтверджують заміну боржника ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" за заповзаннями з виплати грошової винагороди і відшкодування витрат, тому означені кошти підлягають стягненню із забезпечених кредиторів ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" і ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (у відповідній пропорції до визнаних судом сум вимог, що забезпечені майном ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів"). Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 05 листопада 2020 року у справі №907/922/15 схвалив звіт ліквідатора ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Пазина Ростислава Олексійовича про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 08 лютого 2016 року по 27 червня 2019 року включно в сумі 153 060,00 грн, затвердив витрати ліквідатора ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" понесені в ліквідаційній процедурі за період з 08 лютого 2016 року по 27 червня 2019 року в розмірі 10 000,00 грн.; задоволив клопотання про стягнення грошових коштів; стягнув з ТОВ "Торгово-промисловий центр" на користь арбітражного керуючого Пазина Ростислава Олексійовича суму основної грошової винагороди у розмірі 102 963,46 грн та витрат у розмірі 6 727,00 грн; стягнув з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на користь арбітражного керуючого Пазина Р.О. суму основної грошової винагороди у розмірі 50 096,54 грн та витрати у розмірі 3 272,00 грн. Суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу Господарського суду Закарпатської області ухвалою від 05 листопада 2020 року у справі №907/922/15 в межах доводів і вимог апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - у частині стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на користь арбітражного керуючого Пазина Р.О. 50 096,54 грн основної грошової винагороди та 3 272,00 грн витрат. Суд констатує, що грошова винагорода арбітражного керуючого нарахована за період з 08 лютого 2016 року до 27 червня 2019 року, під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013, статтею 115 якого було урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. З 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень якого установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. Ураховуючи предмет розгляду (стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора банкрута та витрати) і дату постановлення оскарженої ухвали, застосуванню підлягають відповідні положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом. Статтею 30 КУзПБ урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.(ч.1). Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. (ч.2). Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.(ч. 4). Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. (ч.5). Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.(ч.6). Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. (Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18). З обставин справи №907/922/15 видно, що суд визнав ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" кредитором з сумою вимог 393 987,77 грн, які забезпечені заставою майна боржника ПАТ Берегівський комбінат хлібопродуктів». У ліквідаційній процедурі майно, яке забезпечувало вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", було реалізоване на аукціоні 30 жовтня 2018 року та отримано кошти у сумі 224 208,37 грн. Комітет кредиторів ПАТ Берегівський комбінат хлібопродуктів» своїм рішенням від 18 січня 2019 року розподілив суму 224 208,37 грн отриманих коштів, зокрема: 4259,96 грн -Закарпатській товарній біржі (за послуги); 2100,00 грн - ТОВ «Байт» за проведення оцінки; 6500,00 грн - ФОП Глюдзик Ю.Ю. за надання послуг, виготовлення дублікатів технічних паспортів транспортних засобів; 32 882,55 грн - ліквідатору ПАТ Берегівський комбінат хлібопродуктів» арбітражному керуючому Пазині Р.О. в рахунок оплати основної грошової винагороди (що становить 35% від нарахованої грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута з 08 лютого 2016 року до 31 липня 2018 року); 1680,00 грн - приватний нотаріус Васіловка В.О. за надання послуг; 176 785,86 грн - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", погашення вимог заставного кредитора. Отже, з належних ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" коштів, отриманих від реалізації заставного майна, арбітражному керуючому Пазині Р.О. оплачено 32 882,55 грн основної грошової винагороди. (т.12, а.с.79-84). Крім цього, за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що забезпечувало вимоги іншого кредитора ТОВ "Торгово-промисловий центр", арбітражному керуючому Пазині Р.О. теж було оплачено 61 067,59 грн основної грошової винагороди й витрати, пов`язані з реалізацією такого заставного майна. Відтак, за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, що забезпечує вимоги кредиторів ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" і ТОВ "Торгово-промисловий центр", арбітражному керуючому Пазині Р.О. оплачено основну грошову винагороду, а також усі витрати, пов`язані з оцінкою, організацією і підготовкою аукціонів та реалізацією предметів забезпечення. Доказів понесення інших витрат щодо предмета забезпечення (витрати на зберігання майна, інше) суду не надано. Необхідно зазначити, що у справі №907/922/15 є й інші кредитори, вимоги яких включено у реєстр вимог кредиторів третьої, четвертої черг задоволення. Крім цього, Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 01 жовтня 2020 року у справі №907/922/15 замінив кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на кредитора - ТОВ «Правовий Альянс Україна». (т.16, а.с.34-35). Відповідно до частини 4 статті 9 КУзПБ названа ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття. Ухвала не була оскаржена. За приписами статті 43 КУзПБ у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. (ч.1). Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. (ч.2). Таким чином, станом на дату подання заяви арбітражного керуючого Пазини Р.О. (03 листопада 2020 року) та прийняття оскарженої ухвали (05 листопада 2020 року) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» не мало статусу кредитора у справі №907/922/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Берегівський комбінат хлібопродуктів», а було замінене його правонаступником. Відтак, у силу приписів частини 2 статті 43 КУзПБ усі дії, вчинені ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" у справі №907/922/15 про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для правонаступника так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Суд апеляційної інстанції критично оцінює висновок місцевого господарського суду про те, що у справі №907/922/15 ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» є боржником арбітражного керуючого Пазини Р.О. щодо оплати основної винагороди та витрат, оскільки в силу закону право стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство виникає в перший день календарного місяця, наступного за тим, в якому ліквідатор виконує свої повноваження. Ураховуючи період нарахування основної грошової винагороди, відступлення новому кредитору права вимоги до ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" не позбавляє ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" від обов`язку сплатити основну грошову винагороду арбітражного керуючого Пазини Р..О. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" та відшкодувати витрати, понесені арбітражним керуючим в межах ліквідаційної процедури з огляду на наступне. Перш за все, на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 04 грудня 2015 року у цій справі, ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" було кредитором, який надалі був замінений на нового кредитора (ухвала від 01 жовтня 2020 року). Необхідно зазначити й те, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 01 жовтня 2020 року у справі №907/922/15 (про заміну кредитора) набрала законної сили і не була оскаржена. У матеріалах справи №907/922/15 немає ухвали чи іншого судового рішення (постановленого до прийняття Господарським судом Закарпатської області 01 жовтня 2020 року ухвали про заміну кредитора ), яким з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" стягнено на користь арбітражного керуючого Пазини Р.О. суми основної грошової винагороди та відшкодування витрат. Відсутні й інші докази, що підтверджують зобов`язання ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" перед арбітражним керуючим Пазина Р.О. Відтак, немає жодних підстав вважати, що на дату прийняття оскарженої ухвали ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" було визнано боржником арбітражного керуючого Пазини Р.О. з оплати винагороди і відшкодування витрат. У справі №2/223/09, зміст постанови Верховного Суду від 21 серпня 2018 року в якій у значній мірі наводить арбітражний керуючий Пазина Р.О. у відзиві на апеляційну скаргу, інші обставини і предмет оскарження. За обставинами справи №2/223/09 до ухвалення судового рішення про заміну кредитора, суд стягнув з первісного кредитора на користь арбітражного керуючого кошти на оплату послуг арбітражного керуючого і відшкодування витрат, видав накази. До Верховного Суду була оскаржена ухвала господарського суду Миколаївської області від 12.01.2018 у справі №2/223/09 (про відмову у задоволенні заяви про заміну боржника за наказами) та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2018 у справі №2/223/09. Тобто, обставини справи, підстави і предмет розгляду істотно різняться зі справою №907/922/15 про банкрутство ПАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів". Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Закарпатської області не урахував наведених вище обставин і приписів закону та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на користь арбітражного керуючого Пазини Р.О. про стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на користь арбітражного керуючого Пазини Р.О. суму основної грошової винагороди у розмірі 50 096,54 грн та витрати у розмірі 3 272,00 грн. (пункт 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Закарпатської області від 05 листопада 2020 року у справі №907/922/15). Тому в цій частині ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 05 листопада 2020 року у справі №907/922/15, постановлену за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого Пазини Р.О. вх. № 02.3.1-03/5551/20 від 03.11.2020, належить скасувати та відмовити арбітражному керуючому Пазині Р.О. у задоволенні заяви (вх.№ 02.3.1-03/5551/20 від 03.11.2020) про стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на його користь 50 096,54 грн основної грошової винагороди і 3 272,00 грн витрат. Керуючись, ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" задовольнити. Скасувати пункт 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Закарпатської області від 05 листопада 2020 року у справі №907/922/15 і в цій частині ухвалити нове судове рішення: Відмовити арбітражному керуючому Пазині Ростиславу Олексійовичу у задоволенні заяви (вх. № 02.3.1-03/5551/20 від 03.11.2020) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанії "Приватні інвестиції" на його користь 50 096,54 грн основної грошової винагороди і 3 272,00 грн витрат. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку. Повний текст постанови складено 16 липня 2020 року. Головуючий-суддя В.М. Гриців Суддя О.В. Зварич Суддя Г.Г. Якімець