Ухвала КАС ВС № 420/747/20

УХВАЛА 05 липня 2021 року Київ справа №420/747/20 адміністративне провадження №К/9901/20587/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Єресько Л.О., Жука А.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №420/747/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової прокуратури Південного регіону України щодо ненарахування заробітної плати за період з 10 лютого 2018 року до 7 березня 2018 року (18 робочих днів), та невиплати повного розрахунку на момент звільнення ОСОБА_1 ; - стягнути з Військової прокуратури Південного регіону України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі: 1 145,53 грн за кожний день затримки, починаючи з 7 березня 2018 року до дня прийняття судового рішення; - стягнути з Військової прокуратури Південного регіону України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі: 250 000 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 29 травня 2021 року ОСОБА_1 втретє звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №420/747/20 з пропуском строку на касаційне оскарження. Вказує, що він вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, проте ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2021 року та від 7 травня 2021 року його скарги було повернуто з огляду на відсутність у них передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») підстав касаційного оскарження. Покликаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. З огляду на зазначене Верховний Суд вважає за потрібне вказати наступне. Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду прийнята 17 лютого 2021 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 29 травня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. В обґрунтування підстав пропуску строку скаржник вказує, що оскільки первісну касаційну скаргу ним було подано в межах встановленого процесуального строку, а строк звернення до суду касаційної інстанції після повернення законом не встановлений, він має право на поновлення пропущеного процесуального строку. Проте, такі підстави пропуску строку касаційного оскарження Суд не може визнати поважними виходячи із наступного. Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, однак його скарга поверталась з підстав її невідповідності встановленим КАС України вимогам щодо змісту такої скарги. Так, підставами для неодноразового повернення касаційної скарги скаржнику стало порушення ним пункту 4 статті 330 КАС України згідно якого у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). З огляду на вказане та зважаючи на значний пропуск встановленого статтею 329 КАС України строку, клопотання скаржника про його поновлення не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду. За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази. Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н.М. (наказ від 17 травня 2021 року №83-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №420/747/20. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №420/747/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк Л.О. Єресько А.В. Жук, Судді Верховного Суду