Ухвала КАС ВС № 420/6784/21

УХВАЛА 11 травня 2022 року Київ справа №420/6784/21 адміністративне провадження №К/990/9549/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Генерального прокурора щодо не поновлення права ОСОБА_1 на публічну службу у прокуратурі, відновлення статусу прокурора та призначення на адміністративну посаду; - визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 7 квітня 2021 року №200к про звільнення ОСОБА_1 з посади військового прокурора Південного регіону України і з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»; - поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону або рівнозначній посаді з 8 квітня 2021 року; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток, розрахований відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру», за весь час вимушеного прогулу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалами Верховного Суду від 29 грудня 2021 року, 20 січня 2022 року, 16 лютого 2022 року та 14 квітня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. 15 квітня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Разом з касаційною скаргою скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження обґрунтовуючи це тим, що із первинною касаційною скаргою скаржник звернувся у строк визначений КАС України. Після неодноразового повернення касаційної скарги Верховним Судом скаржник невідкладно усував недоліки та знову звертався із касаційною скаргою до Верховного Суду. Тому скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження необхідно поновити. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текс постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду складено 13 грудня 2021, первинну касаційну скаргу скаржником подано 18 грудня 2021 року. Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Заявник, зокрема, посилаються на те, що є підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу ОСОБА_1 уже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, які були повернуті ухвалами Верховного Суду від 29 грудня 2021 року, 20 січня 2022 року та 16 лютого 2022 року, 14 квітня 2022 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними. Отже, заявнику необхідно подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» згідно з підпунктом 1 пункту 19 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» у системному взаємозв`язку з пунктом 7 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ у редакції цієї норми, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, статей 7, 15 Закону України «Про прокуратуру», статті 19 Конституції України, статей 6, 8 , 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зі змісту касаційної скарги слідує, що позивач був звільнений з посади військового прокурора та з органів прокуратури через неподання заяви про намір пройти атестацію. Водночас, Верховний Суд у постановах від 24 вересня 2021 року (справа №140/3790/19), від 29 вересня 2021 року (справа №640/24727/19), від 07 жовтня 2021 року (справа №640/23232/19), від 13 жовтня 2021 року (справа №560/4176/19), від 18 листопада 2021 року (справа №640/23604/19), від 15 грудня 2021 року (справа №540/1407/20) сформував правову позицію щодо вирішення спірних правовідносин у разі неподання особою у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію, а також звільнення її з посади в органах прокуратури за вказаних підстав. Так, згідно з правовою позицію Верховного Суду саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру . З огляду на викладене, суд уважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена до вимог, встановлених статтею 330 КАС України, застосовуються положення статті 169 КАС України. Отже касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 420/6784/21 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку залишити без руху. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, для його поновлення, а також касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання касаційної скарги у новій редакції у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: Л.О. Єресько В.М. Соколов