Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/9550/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2021 року справа №200/9550/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гайдара А.В., суддів Геращенка І.В., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Харечко О.П., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року в справі № 200/9550/20-а (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е., повне судове рішення складено 22 березня 2021 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі відповідач, ГУ НП в Донецькій області), в якій просила: - визнати протиправними дії та скасувати висновок ГУ НП в Донецькій області про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018, про який повідомлено листом від 26.08.2020 № 5241/05/26-2020; - зобов`язати ГУ НП в Донецькій області повторно розглянути заяву від 10.07.2020 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018, підготувати висновок про її призначення, видати наказ про виплату такої допомоги та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018 відповідно до вимог Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 у розмірі визначеному пунктом 5 розділу 1 статті 99 Закону "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VШ. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.11.2015 року ОСОБА_1 проходила службу в органах Національної поліції України. 20.06.2018 підчас виконання посадових обов`язків позивачем отримано травму та постановою медичної (військово-лікарняної) комісії щодо ступеню придатності до військової служби позивача визнано непридатною до служби в поліції. Внаслідок зазначених подій наказом ГУ НП в Донецькій області від 14.02.2020 № 59 о/с позивача звільнено зі служби за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції з 17.02.2020. Згідно з довідкою обласної медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) № 1 м. Краматорськ про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА № 032475 від 26.05.2020 позивачу станом на 17.02.2020 (на день звільнення) встановлено первинно, одноразово по сукупності 30% (тридцять відсотків) втрати працездатності відповідно у тому числі: 10% (десять) травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків (щодо травми, отриманої 20.06.2018). Керуючись п. 1 Розділу ІІ Порядку № 4 (в редакції від 14.05.2019) позивач зазначає, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Тобто з цього часу в ОСОБА_1 виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності без визначення групи інвалідності за отриманою 20.06.2018 травмою за пунктом 5 частини першої статті 97 Закону № 580-VШ та підпунктом 2 пункту 4 розділу І Порядку №

4. Реалізуючи право на отримання одноразової грошової допомоги, 10 липня 2020 року позивач звернулася до ГУ НП в Донецькій з проханням виплатити таку допомогу у зв`язку з тим, що 26.05.2020 їй встановлено первинно, одноразово по сукупності 30% (тридцять відсотків) втрати професійної працездатності на 17.02.2020: 10% (десять відсотків) за травму, отриману 20.06.2018. Письмовим повідомленням від 26.08.2020 № 5241/05/26-2020 відповідач повідомив, що керівництвом ГУ НП в Донецькій області затверджено висновок про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності без визначення групи інвалідності посилаючись на те, що під час огляду МСЕК визначено ступень втрати професійної працездатності без визначення інвалідності вже після звільнення з органів поліції. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року позов задоволено частково. Скасовано висновок Головного управління Національної поліції в Донецькій області, який затверджено 14.08.2020, про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2020 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018, відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) та втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивача зазначено, що суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи в сукупності з нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у зв`язку із чим дійшов хибного висновку про часткове задоволення позову. Також не погодившись з таким рішенням, ГУ НП в Донецькій області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідача зазначено, що ступень втрати професійної працездатності без визначення інвалідності позивачу встановлена після звільнення, тому відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги. В судовому засіданні позивач підтримала доводи своєї апеляційної скарги, заперечувала проти доводів апеляційної скарги відповідача, просила рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач до суду апеляційної інстанції не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, третьої особи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. 07.11.2015 ОСОБА_1 прийнята на службу в Національну поліцію України, що підтверджується записом в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с. 51-53). Відповідно посвідчення № НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій (а.с. 46). 20.06.2018 з позивачем - капітаном поліції, старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Селидівського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області стався нещасний випадок, що підтверджується актом форми Н-1 від 10.09.2018 про нещасний випадок (а.с. 21-24) та актом форми Н-5 від 10.09.2018 розслідування нещасного випадку, що стався 20.06.2018 (а.с. 25-29). Згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області" від 31.01.2020 № 33/25/06-29 позивач з 13.01.2020 по 31.01.2020 проходила медичну (військово-лікарську) комісію, за наслідками чого складено свідоцтво про хворобу № 44/СНП від 31.01.2020 (а.с. 20, 49-50). Наказом ГУНП в Донецькій області № 59 о/с від 14.02.2020 майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції (а.с. 30). Відповідно до довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 м. Краматорськ про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії 12ААА № 032475 від 26.05.2020 позивачу станом на 17.02.2020 встановлено первинно, одноразово по сукупності 30% втрати працездатності: 20% травма, отримана під час виконання службових обов`язків у період участі в АТО, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України; 10% травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків. 10.07.2020 позивач звернулася до ГУНП в Донецькій області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності. У відповіді відповідача на вказану заяву від 23.07.2020 зазначено, що після перевірки актів, підписання заяв та повернення матеріалів до управління кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області матеріали для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги буде направлено до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Донецькій області (а.с. 31-32). Як вбачається зі складеного відповідачем висновку, який затверджено 14.08.2020, позивачу в призначенні грошової допомоги відмовлено у зв`язку з тим, що ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено підстави для виплати одноразової грошової допомоги у разі отримання травми, наслідком якої є часткова втрата працездатності без визначення поліцейському інвалідності після його звільнення з поліції (а.с. 89). Листом ГУНП в Донецькій області від 26.08.2020 повідомлено позивачу, що виходячи з наданих документів, під час огляду МСЕК останній визначено ступінь втрати професійної працездатності без визначення інвалідності вже після її звільнення з органів поліції. Оскільки законні підстави для виплати позивачу ОГД відповідно до ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" відсутні, керівництвом ГУНП в Донецькій області затверджено висновок про відмову їй у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності (а.с. 33-35). Вважаючи, що вона має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого порушеного права. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом № 580-VІІІ (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) і Порядком № 4 (з відповідними змінами). Пунктом 5 частини 1 статті 97 Закону № 580-VІІІ встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. Пунктом 5 частини 1 статті 99 Закону № 580-VІІІ встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5, - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів (частина 1 статті 100 Закону № 580-VІІІ). Відповідно частини 6 статті 100 Закону № 580-VІІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права. Статтею 101 Закону № 580-VІІІ встановлені підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Порядок № 4 визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів). Днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (пп. 3 п. 1 розділу 2 Порядку № 4). Аналізуючи вказані вище норми права, суд дійшов висновку, що пунктом 5 частини 1 статті 97 Закону № 580-VІІІ встановлено право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності поліцейського у разі отримання ним поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань, зокрема, поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. Право на отримання такої допомоги виникає з дати видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. При цьому законодавець в даному випадку (пункт 5 частини 1 статті 97 Закону № 580-VІІІ) не пов`язує виникнення права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги зі звільненням поліцейського з поліції. Тобто, на підставі пункту 5 частини 1 статті 97 Закону № 580-VІІІ поліцейський має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як під час проходження служби в поліції, так і після звільнення його з поліції. При цьому він може реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в нього такого права. Жодна норма Закону № 580-VІІІ заборони щодо отримання одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності поліцейського без визначення йому інвалідності після звільнення зі служби поліції не містить. Крім того, вказаний Закон № 580-VІІІ містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, і отримання одноразової грошової допомоги в разі часткової втрати працездатності поліцейського без визначення йому інвалідності після звільнення зі служби поліції до таких випадків не відноситься. Враховуючи викладене та той факт, що єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні та виплаті ОГД стало звернення за призначенням та виплатою такої допомоги після звільнення зі служби в поліції, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач, якому визначена часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності внаслідок отримання травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VІІІ. Разом з тим, алгоритм призначення і виплати ОГД закріплений в розділі ІV вказаного вище Порядку № 4 і полягає і наступних діях. У місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу (п. 1 Порядку №4). Оскільки наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги підтверджено наявними у нього та поданими відповідачу разом з відповідною заявою доказами, суд вважає, що висновок Головного управління Національної поліції в Донецькій області про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018 підлягає скасуванню. Крім того, суд погоджується з викладеним у рішенні суду першої інстанції висновком про помилковість посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України (справа 3-326/2019 (7846/190 від 22.04.2020), оскільки предметом розгляду в цій справі була відповідність статті 21, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 46, частині першій статті 64 Конституції України положення пункту 3 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", а в даній справі позивач просить виплатити допомогу за пунктом 5 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". Таким чином, суд констатує, що зазначене рішення Конституційного Суду України не стосується спірних правовідносин. Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області повторно розглянути заяву від 10.07.2020 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018, підготувати висновок про її призначення, видати наказ про виплату такої допомоги та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018, відповідно до вимог Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) та втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 у розмірі визначеному пунктом 5 розділу 1 статті 99 Закону України "Про Національну поліцію", колегія суддів зазначає наступне. Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 відповідно до умов статті 15. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача підготувати висновок про призначення допомоги, видати наказ про виплату такої допомоги та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018, відповідно до вимог Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) та втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4 у розмірі визначеному пунктом 5 розділу 1 статті 99 Закону України "Про Національну поліцію", а також є неприйнятними доводи апеляційної скарги позивача в цій частині. Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, погоджує викладений в оскаржуваному рішенні висновок, що правильним та достатнім є обраний судом першої інстанції спосіб відновлення порушеного права ОСОБА_1 шляхом зобов`язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області повторно розглянути заяву від 10.07.2020 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності без визначення групи інвалідності за травмою, отриманою 20.06.2018, відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) та втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4, з урахуванням висновків суду. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року в справі № 200/9550/20-а залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року в справі № 200/9550/20-а залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 01 липня 2021 року. Повний текст судового рішення складено 06 липня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів А. В. Гайдар І. В. Геращенко І. Д. Компанієць