Постанова 4850 № 200/14597/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року справа №200/14597/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді - доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Д`яконової Кристини Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 200/14597/19-а (головуючий І інстанції Арестова Л.В., повний текст рішення складено 30.03.2020 року у приміщенні суду за адресою: вул. Добровольського, 1, м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: В грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі-відповідач) в якому просив: - визнати неправомірними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 в призначені одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов`язана з безпосередньою участю в АТО при виконанні службових обов`язків; - зобов`язати Департамент захист економіки Національної поліції України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97, п.п. «в» п. 3 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію», за вирахуванням суми 123 340,00 грн. раніше отриманої грошової допомоги, перерахувавши грошові кошти на особистий картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 3-8). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 40-43). Представник позивача, з вказаним рішенням суду не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій послалась на необґрунтованість судового рішення. Просила скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року та задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що одноразова грошова допомога у разі втрати поліцейським працездатності, є соціальною виплатою, гарантованою з боку держави. Вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги як інвалід АТО, яка передбачена наказом МВС № 249 від 05.04.2019 року, однак в порушення вимог Закону України від 02.07.2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, відповідачем відмовлено у такій виплаті. На думку апелянта, підтвердження отримання поранення позивачем, саме під час безпосередньої участі в АТО не є необхідною підставою для сплати одноразової грошової допомоги, у даному випадку (а.с. 88-93). Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що позивачем не надано доказу наявності інвалідності у зв`язку із пораненням, отриманим під час участі в антитерористичній операції. Вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Суд, заслухав суддю доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, встановив наступне. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 07.04.2014 року по 06.11.2015 року та з 07.11.2015 року по 01.03.2018 року, що підтверджено довідками Головного управління МВС України в Донецькій області № 287лк та Департаменту захисту економіка Національної поліції України від 02.03.2018 року № 2620/39/04-2018 (а.с. 9, 16, 14). Позивач має статус учасника бойових дій, відповідно до рішення від 25.06.2015 року та посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 27.07.2015 року та є особою з інвалідністю 3 ої групи, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісію від 27.06.2018 року № 300137 та 06.08.2019 року № 065431 та посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 07 серпня 2019 року (а.с. 18,17). ОСОБА_1 свідоцтвом про хворобу № 141/СНП від 7 березня 2018 року встановлено захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, непридатний до служби в поліції (а.с. 12-13). Позивача Наказом № 60 від 19.03.2018 року звільнено зі служби в поліції (через хворобу) відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 45). ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». 23.07.2018 року ГУНП в Донецькій області видано наказ № 749 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 123 340 грн. 27.12.2018 року відповідачем було здійснено виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 123 340,00 грн. на підставі п. 4 ст. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію». Постановою ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» медичної (військово-лікарської) комісії від 08.07.2019 року № 85 встановлено що, на час звільнення зі служби 19.03.2018 року колишнього начальника відділу протидії злочинам у бюджетній сфері управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковника ОСОБА_1 захворювання одержане ним під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення (а.с.19). Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 52-53). На вказану заяву, листом від 02.09.2019 року позивачу відмовлено зазначеній виплаті на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 11). Вважаючи вказану відмову протиправною позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VІІІ (далі Закон № 580-VІІІ) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено. Як вбачається з п. 3, 4 ч. 1, ч. 2 статті 97 Закону № 580-VІІІ, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема: 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Статтею 99 Закону № 580-VІІІ визначено розмір одноразової грошової допомоги. Відповідно до пп. «в» п. 3, пп. «в» п. 4 ч.1 зазначеної статті, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: 3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; На підставі статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4). Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 4 (у редакції на час отримання допомоги), Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів). Пунктом 2 розділу І Порядку № 4, встановлено, що діяльність органів поліції та навчальних закладів у частині оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського спрямована на забезпечення гарантованого державою соціального захисту поліцейського. За пунктом 3 розділу І Порядку № 4, поліцейський вважається таким, що виконує службові обов`язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України «Про міліцію». Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України «Про Національну поліцію», особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону. Відповідно до пп. 2, 4 пункту 4 Розділу І Порядку № 4 визначено, що випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: 2) пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; 4) пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту. З аналізу викладених норм вбачається, що визначальним моментом при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при настанні інвалідності є саме: з якої причини настала інвалідність, чи то інвалідність настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов`язків, або настання інвалідності внаслідок захворювання. Колегія суддів зазначає, що позивача звільнено у зв`язку з хворобою, що пов`язана із проходженням служби в поліції. Доказів того, що інвалідність позивача настала внаслідок поранення під час участі в антитерористичній операції до суду не надано. Представник апелянта, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що відповідачем призначено йому одноразову грошову допомогу на підставі пп.4 п.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», але він має право на призначення йому одноразової грошової допомоги на підставі пп.3 п.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки постановою медичної комісії № 85 від 08.07.2019 встановлено, що захворювання одержано під час безпосередньої участі в АТО, забезпечення її проведення. Проте, колегія суддів зазначає, що пп.3 п.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов: причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення. Тобто, інвалідність повинна наступити внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19 вересня 2018 року у справі № 373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі № 296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 822/3788/17. Аналізуючи норми які врегульовують спірні правовідносини та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача стосовно відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до пп.3 п.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Д`яконової Кристини Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 200/14597/19-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 200/14597/19-а залишити без змін. Повний текст постанови складений та підписаний 17 червня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України, але не менш ніж строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Суддя-доповідач: І.В. Геращенко Судді: Т.Г. Арабей Г.М. Міронова