Постанова 4824 № 757/12903/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 757/12903/21-ц Головуючий у І-й інстанції - Волкова С.Я. апеляційне провадження № 22-ц/824/7395/2021 Доповідач Заришняк Г.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М. при секретарі - Діденко А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- В С Т А Н О В И В : В березні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтовані позову зазначала, що приватним виконавцем Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження № 63620917 з примусового виконання виконавчого напису № 38899, виданого 08.09.2020 р. приватним нотаріусом Горай О.С. про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості за кредитним договором. Одночасно із позовом позивачка ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 38899, виданого 08.09.2020 р. приватним нотаріусом Горай О.С. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року було відмовлено ОСОБА_1 у забезпеченні даного позову. В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом від 08.09.2020 року, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №007-28070-010713 від 01.07.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року у розмірі 19016 грн. 75 коп. Вирішити питання про стягнення судового збору. В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач та третя особа правом на подачу відзиву не скористались. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з її недоведеності та необґрунтованості. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного. Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, та повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів інших осіб. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, і їх значення полягає в тому, що вони захищають законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Законодавцем визначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 4 Постанови Пленуму №9 Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо: необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. З матеріалів справи слідує, що впровадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа. Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису№38899 щодо стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за кредитним договором №007-28070-010713 від 01 липня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», у розмірі 19 016 грн. 75 коп., виданого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. Зазначала, що оскаржуваний нею виконавчий напис нотаріуса відповідачем звернуто до примусового виконання, тоді як вказану у ньому суму заборгованості вона вважає спірною. Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вказаним виконавчим документом, позивачка зазначала, що можливе рішення суду про задоволення позову не зможе захистити її права, за захистом яких вона звернулася із даною позовною заявою, оскільки за час розгляду справи виконавчий напис буде виконано в примусовому порядку та відраховано з її доходів на користь відповідача грошові кошти. З наведеного слідує, що позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом. Також, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, що метою такої заяви є фактично вирішення спору по суті без ухвалення рішення суду. Наведені обставини свідчать про те, що позовні вимоги та заходи забезпечення позову, які просить вжити позивачка, не є тотожними. Спосіб забезпечення позову, який обрано позивачкою, передбачено п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, згідно з якою позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Таким чином, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, не є вирішенням спору по суті, а є лише процесуальним питанням. Поряд з цим, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про недоведеність заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса помилковим. За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду заслуговують на увагу, в зв`язку з чим оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вказаним виконавчим документом. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення даного позову - задовольнити. Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №38899 від 08 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором №007-28070-010713 від 01.07.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта-Банк», за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 р. в сумі 19 016 грн. 75 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Повний текст постанови виготовлений 29 червня 2021 року. Головуючий Судді: