Постанова 4857 № 300/1490/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1490/20 пров. № А/857/8630/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Шевчук С.М.; за участю секретаря судового засідання Чопко Ю. Т.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта Груп" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі № 300/1490/20 (головуючий суддя Микитин Н. М., м. Івано-Франківсь, повний текст судового рішення складено 12 квітня 2021 року) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта Груп" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Санвіта Груп" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002200507, №0002180507 від 23.03.2020. В обґрунтування позову, товариство заперечує встановлені в ході перевірки порушення податкового законодавства щодо безтоварності господарських операцій по поставці із контрагентами ТОВ "Феранс", ТОВ "Компанія Борей ЛТД", ТОВ "Лайком", ТОВ "Плюсторгюа", ТОВ "Тектр Плюс", ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "Весела країна", ТОВ "Лонга Форм", ТОВ "Юстас Д", ТОВ "Клінінг тайм Україна", ТОВ "Оптпостач" та висновок контролюючого органу про невідображення ТОВ "Санвіта Груп" у складі доходу безповоротної фінансової допомоги. Вказує на те, що оскільки всі первинні бухгалтерські документи складені належним чином та є в наявності, а відкрите кримінальне провадження щодо деяких із вказаних контрагентів за фактом фіктивності не може слугувати достатньою підставою для висновку про фіктивність та безтоварність всіх здійснених такими підприємствами господарських операцій, до набранням законної сили відповідним вироком суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Санвіта Груп" подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Крім доводів, викладених в позовній заяві, зазначено про помилковість висновків відповідача щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ сум ПДВ, включених до складу послуг по перевезенню товару наданих ТОВ Нью Віта Груп, ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , оскільки такі витрати товариство повністю оплатило, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Вказано на те, що анулювання свідоцтв платників ПДВ ТОВ Феранс, ТОВ "Компанія Борей ЛТД", ТОВ "Лайком", ТОВ "Плюсторгюа" не стосується справи, оскільки господарські операції позивач провадив у серпні грудні 2018 року, тоді як анулювання відбулося більше року після завершення господарських відносин з такими суб`єктами господарської діяльності, а саме протягом січня-квітня 2020. Також звернуто увагу суду на принцип персональної відповідальності платника податку, так як право особи на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Щодо відсутності станом на лютий 2020 контрагентів позивача за адресою пунктів розвантаження товарів, то вказує, що позивач, як продавець товарів не має обов`язку перевіряти їх перебування за місцем розвантаження чи реєстрації. Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідно до службових записок оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області встановлено, що за адресою поставок продукції суб`єктам господарювання зазначеній у ТТН відсутні такі юридичні особи чи їх склади, а в деяких випадках поставка здійснювалась на неіснуючу адресу. Також, вказані контрагенти відсутні за адресою здійсненння їх підприємницької діяльності, в них відсутні основні засоби, недостатні трудові ресурси, відтак поставки придбаних у ТОВ Санвіта Груп товарів контрагентам-покупцям - ТОВ "Феранс", ТОВ "Компанія Борей ЛТД", ТОВ "Лайком", ТОВ "Плюсторгюа", ТОВ "Тектр Плюс", ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "Весела країна", ТОВ "Лонга Форм", ТОВ "Юстас Д", ТОВ "Клінінг тайм Україна", ТОВ "Оптпостач" не встановлено. Відносно ТОВ Феранс, ТОВ "Компанія "Борей ЛТД" ТОВ "Лайком" порушено кримінальні провадження фактами фіктивного підприємництва. Звернув увагу на анулювання свідоцтв платників ПДВ контрагентів позивача ТОВ Феранс, ТОВ "Компанія Борей "ЛТД", ТОВ "Лайком", ТОВ "Плюсторгюа". Вказано, що ТОВ Санвіта Груп виписувало податкові накладні та відображало в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції з підприємствами з ознаками фіктивності без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування та несплати податків. Представники позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіта Груп», у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримали та просять таку задовольнити в повному обсязі, скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Представники відповідача Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечили та просять відмовити в задоволенні такої в повному обсязі, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 13.01.2020 № 59 та направлень на перевірку від 31.01.2020 №№ 170, 171, 172, 173 уповноваженими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області в період з 03.02.2020 по 21.02.2020 проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта Груп" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 (том 4 а.с. 18-22). За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 28.02.2020 за № 220/09-19-05-07/41051973 (надалі акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем, серед інших(том 1 а.с. 55-127): 1) п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 4 501 017 грн., в тому числі: за 2017 рік в сумі 83 588 грн., за 2018 рік в сумі 750 822 грн., за 1 кв. 2019 року в сумі 1 316 380 грн., за півріччя 2019 року у сумі 2 828 327 грн. (1 кв. - 1 316 380 грн., 2 кв. - 1 511 947 грн.), за три квартали 2019 року в сумі 3 666 607 грн.(1 кв. - 1 316 380 грн., 2 кв. - 1 511 947 грн., 3 кв. - 838 280 грн.); 2) п. 188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2019 року на суму 79 400 грн; 3) п.176.2 б ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із мінами та доповненнями) та наказу Мінфіну від 13.01.2015 року № 4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556; 4) п.255.3. п.255.5, п.п.255.11.10, п.п. 255.11.13, п.п.255.11.14, п.п.255.11.15, п. 255.11 ст.255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води на загальну суму 6 053,66 грн., з них за: 3 кв. 2017 року на суму 174,4 грн., за 4 кв. 2019 року на суму 219,4 грн., за 1 кв. 2018 року на суму 361,35 грн., за 2 кв. 2018 року на суму 611,1 грн., за 3 кв. 2018 року на суму 611,1 грн., за 4 кв. 2018 року на суму 611,1грн., за 1 кв. 2019 року на суму 1061,6 грн., за 2 кв. 2019 року на суму 1303,7 грн., за 3 кв. 2019 року на суму 1099,9 грн. 5) п.49.1,49.1 ст.49 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), не подано звітність з рентної плати за спеціальне використання води. За результатом розгляду заперечення товариства на п. 1 та п. 2 висновків акту перевірки від 11.03.2020, ГУ ДПС у Івано-Франківській області листом №1136/10/09-19-05-07-19 від 20.03.2020 року повідомило про залишення таких висновків акту перевірки без змін (том 1 а.с. 128-129). На підставі встановлених порушень, висвітлених у акті перевірки відповідачем винесено п`ять податкових повідомлень-рішень, з яких оскаржено в судовому порядку два, а саме № 0002200507 від 23.03.2020, яким за порушення визначені пунктами 1 та 2 висновку акта перевірки, згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 79 400 грн (том 1 а.с.130-131); № 0002180507 від 23.03.2020, яким за порушення визначені пунктом 1 висновку акта перевірки, згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України та пп. 20.1.18, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 5 626 271 грн, у тому числі 5 501 017 грн за основним платежем та 1 125 254 грн за штрафними санкціями (том 1 а.с. 132-133). За результатом адміністративного оскарження товариством п`яти податкових повідомлень-рішень, 05.06.2020 рішенням Державної податкової служби України №18482/6/99-00-08-05-01-06 про результати розгляду скарги скаргу ТРВ Санвіта Груп від 07.04.2020 року задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 23.03.2020 №0002240507; залишено без змін податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.03.2020 року №0002180507, №0002200507, №0002250507 та №0002210507(том 1 а.с. 134-143). Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Згідно цієї ж статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, суд першої інстанції вказав, що спірні договори поставки товару між позивачем та його безпосередніми контрагентами фактично реально не відбувалися, а було лише їхнє документальне оформлення, а тому відповідач цілком правомірно визначив об`єктом оподаткування податком на прибуток товариством коштів отриманих від зазначених суб`єктів господарювання(покупців), перерахування яких не пов`язано з постачанням товарів та відсутність даних щодо необхідності їх повернення у майбутньому всього в сумі 24 330 902 грн. та підставно виніс на адресу ТОВ "Санвіта Груп" спірне податкове повідомлення-рішення №0002180507 від 23.03.2020. Такі висновки суд апеляційної інстанції вважає помилковими з огляду на наступне. Щодо реальності господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ "Феранс" (код ЄДРПОУ - 42380433), ТОВ "Компанія Борей ЛТД" (код ЄДРПОУ - 41577613), ТОВ "Лайком" (код ЄДРПОУ - 42455887), ТОВ "Плюсторгюа" (код ЄДРПОУ - 42455940), ТОВ "Тектр Плюс" (код ЄДРПОУ - 41701930), ТОВ "Донстройконсалтинг" (код ЄДРПОУ - 35951542), ТОВ "Весела країна" (код ЄДРПОУ - 42059905), ТОВ "Лонга Форм" (код ЄДРПОУ - 41776215), ТОВ "Юстас Д" (код ЄДРПОУ - 41567390), ТОВ "Клінінг тайм Україна" (код ЄДРПОУ - 42381192), ТОВ "Оптпостач" (код ЄДРПОУ - 42380838), суд вказує, що такі господарські операції підтверджуються відповідними первинними документами, складеними згідно з правилами податкового обліку. Так, встановлено, що за результатами господарських відносин позивача із ТОВ "Феранс" у період з 25.10.2018 по 26.11.2018, останньому поставлено матеріали неткані на загальну суму 400 132 грн., в т.ч. ПДВ - 66 689 грн. На підтвердження факту поставки товарів ТОВ Санвіта Груп на користь ТОВ Феранс позивачем до перевірки надано податкові накладні: №1053 від 25.10.2018 року на загальну суму 105 945,12 грн; №1143 від 22.11.2018 року на загальну суму 115 430,40 грн; №1169 від 26.11.2018 року на загальну суму 178 756,80 грн(том 1 а.с. 146-148). Перевезення товарів підтверджується товарно-транспортними накладними: №Р1053 від 25.10.2018 року на суму 105 945,12 грн.; №Р1143 від 22.11.2018 року на суму 115 430,40 грн.; №Р1169 від 26.11.2018 року на суму 178 756,80 грн(том. 1 а.с.149-154). Товар оплачено ТОВ Феранс, що підтверджується платіжними дорученнями: №15 від 17.10.2018 року на суму 20 000,00 грн.; №18 від 23.10.2018 року на суму 40 000,00 грн.; №20 від 23.10.2018 року на суму 20 000,00 грн.; №21 від 24.10.2018 року на суму 25 945,12 грн.; №50 від 20.11.2018 року на суму 100 000,00 грн.; №56 від 22.11.2018 року на суму 75 000,00 грн.; №60 від 22.11.2018 року на суму 60 000,00 грн.; №62 від 28.11.2018 року на суму 59 187,20 грн(том 1 а.с. 155-162). Відповідно до положень п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ Санвіта Груп було виписано та зареєстровано податкові накладні, а саме: № 31 від 17.10.2018, № 47 від 23.10.2018, № 51 від 24.10.2018, № 56 від 20.11.2018, №57 від 22.11.2018, № 59 від 22.11.2018та № 60 від 26.11.2018 (том 1 а.с. 163-169). Щодо господарських операцій із контрагентом ТОВ "Компанія "Борей ЛТД" (код ЄДРПОУ - 41577613), суд зазначає наступне. Як встановлено в ході перевірки та зафіксовано в акті перевірки, у період з 23.08.2018 по 05.09.2018 ТОВ Санвіта Груп мало господарські взаємовідносини з ТОВ Компанія Борей ЛТД відповідно до договору поставки товару № 23-0818/01 від 23.08.2018, на виконання якого було здійснено постачання товарів (миючих засобів та товарів гігієни) на загальну суму 917 913 грн., в т.ч. ПДВ - 152 986 грн. Згідно укладеного 23.08.2018 між ТОВ Санвіта Груп та ТОВ Компанія Борей ЛТД було Договору поставки товару №23-0818/01, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Санвіта Груп зобов`язалося постачати ТОВ Компанія Борей ЛТД товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а ТОВ Компанія Борей ЛТД зобов`язалося прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами(том 1, а.с.182-185). На підтвердження поставки товарів, а саме миючих засобів та товарів гігієни ТОВ Санвіта Груп складено на користь ТОВ Компанія Борей ЛТД видаткові накладні: №762 від 23.08.2018 року на загальну суму 304 560,00 грн.; №811 від 29.08.2018 року на загальну суму 100 120,32 грн.; №846 від 05.09.2018 року на загальну суму 387 037,80 грн.; №847 від 05.09.2018 року на загальну суму 126 195,00 грн(том 1 а.с.186-189). На підтвердження перевезення товарів надано товарно-транспортні накладні: №Р762 від 23.08.2018 року на суму 304 560,00 грн.; №Р811 від 29.08.2018 року на загальну суму 100 120,32 грн.; №Р846 від 05.09.2018 року на загальну суму 387 037,80 грн.; №Р847 від 05.09.2018 року на загальну суму 126 195,00 грн(том 1 а.с. 190-200). ТОВ Компанія Борей ЛТД оплатило поставлений товар, ще підтверджується платіжними дорученнями: №165 від 23.08.2018 року на суму 144 560,00 грн.; №166 від 23.08.2018 року на суму 100 000,00 грн.; №167 від 23.08.2018 року на суму 60 000,00 грн.; №175 від 30.08.2018 року на суму 100 120,32 грн.; № 184 від 06.09.2018 року на суму 126 195,00 грн.; №185 від 07.09.2018 року на суму 21 739,00 грн.; №186 від 06.09.2018 року на суму 97 037,80 грн.; №188 від 07.09.2018 року на суму 132 337,00 грн.; №192 від 07.09.2018 року на суму 135 924,00 грн(том 1 а.с. 201-209). В подальшому позивачем складено податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному державному реєстру податкових накладних(том 1, а.с.210-214). Щодо господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Лайком. 28.12.2018 року між ТОВ Санвіта Груп та ТОВ Лайком, в особі директора - ОСОБА_4 , було укладено договір поставки товару №28-1218/01, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Санвіта Груп(Постачальник) зобов`язалося постачати ТОВ Лайком(Покупець) товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а ТОВ Лайком зобов`язалося прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами(том 1 а.с. 215-217). Відповідно до п. 3.1 договору поставка товарів здійснюється Постачальником протягом строку дії Договору відповідно до попереднього Замовлення Покупця, в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару, місце і час поставки товару та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті або надаватися через представника Постачальника. Згідно п. 3.2 Договору, Постачальник не пізніше одного робочого дня з моменту отримання Замовлення покупця на поставку партії товарів погоджує його в той самий спосіб, що передбачений п. 3.1 цього Договору. З моменту такого погодження Замовлення стає обов`язковим для Постачальника. На виконання вказаного договору 29.12.2018 ТОВ Санвіта Груп було здійснено постачання товарів (шампуні для волосся, підгузники, гелі для прання, маски для волосся) на загальну суму 1 811 503 грн, в т.ч. ПДВ - 301 917 грн. згідно видаткових накладних: №1350 від 29.12.2018 року на загальну суму 996 007,55 грн.; №1352 від 29.12.2018 року на загальну суму 815 495,16 грн(том 1 а.с. 217-218). На підтвердження факту перевезення товарів позивачем надано товарно-транспортні накладні: №Р 1350 від 29.12.2018 року на загальну суму 996 007,55 грн.; №Р1352 від 29.12.2018 року на загальну суму 815 495,16 грн(том 1 а.с.219-223). ТОВ Санвіта Груп отримало кошти через розрахунковий рахунок в 1 кв. 2019 року в сумі 1 81 1 503 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (том 1 а.с. 224-226). Також позивачем було виписано та зареєстровано податкові накладні: №79 від 29.12.2018 року на загальну суму 996 007,55 грн., в тому числі ПДВ - 166 001,25 грн.; №81 від 29.12.2018 року на загальну суму 815 495,16 грн., в тому числі ПДВ - 135 915,85 грн(том 1 а.с. 227-229). В частині господарських взаємовідносин позивача із ТОВ ПЛЮСТОРГЮА (код ЄДРПОУ - 42455940) суд зазначає наступне. Також, 28.12.2018 між ТОВ Санвіта Груп та ТОВ ПЛЮСТОРГЮА в особі директора - ОСОБА_4 було укладено договір поставки товару №28-1218/02, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Санвіта Груп зобов`язалося постачати ТОВ ПЛЮСТОРГЮА товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а ТОВ ПЛЮСТОРГЮА зобов`язалося прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами(том 1 а.с. 230-233). Умови договору ідентичні умовам договору укладеному із ТОВ Лайком. 29.12.2018 року між ТОВ Санвіта Груп оформлено загальний обсяг постачання товару (підгузники, прокладки, туалетна вода, палички гігієнічні та ін.) за грудень 2018 року в сумі 3 337 974 грн., в т.ч. ПДВ - 538 880,56 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №1348 від 29.12.2018 року на загальну суму 917 479,96 грн.; №1349 від 29.12.2018 року на загальну суму 840 132,81 грн.; №1351 від 29.12.2018 року на загальну суму 937 891,99 грн.; №1353 від 29.12.2018 року на загальну суму 642 469,54 грн(том 1 а.с. 234-237). Також, з метою поставки вищевказаного товару на склад ТОВ ПЛЮСТОРГЮА, позивачем оформлено товарно-транспортні накладні: №Р 1348 від 29.12.2018; №Р 1349 від 29.12.2018; №Р1351 від 29.12.2018; №Р1353 від 29.12.2018 (том 1 а.с. 238-250). Як слідує із змісту вказаних товарно-транспортних накладних, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник ТОВ "Нювіта Груп"; замовник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажовідправник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажоодержувач - ТОВ "ПЛЮСТОРГЮА"; пункт навантаження Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Хутір-Будилів, вул.Нова, 26А; пункт розвантаження м. Київ, вул.Пшенична,

9. Розрахунки за між ТОВ "ПЛЮСТОРГЮА" і ТОВ "Санвіта Груп" проведено згідно платіжних доручень: №5 від 17.01.2019 року на суму 840 132,81 грн.; №6 від 17.01.2019 року на суму 917 479,96 грн.;№7 від 17.01.2019 року на суму 937 891,99 грн.; №8 від 18.01.2019 року на суму 642 469,54 грн.(том 2 а.с. 1-4). Окрім вказаного, на виконання умов договору поставки товару від 28.12.2018, позивачем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, а саме: №77 від 29.12.2018; №78 від 29.12.2018; №80 від 29.12.2018; №82 від 29.12.2018 (том 2 а.с. 5-12). Щодо взаємовідносин з ТОВ "ТЕКТР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ - 41701930). Актом перевірки встановлено, що у грудні 2017 ТОВ Санвіта Груп оформлено постачання товару (вологі серветки дитячі, вологі серветки для інтимної гігієни, вологі серветки для зняття макіяжу) ТОВ "ТЕКТР ПЛЮС" в загальній кількості 114 770 шт. на суму 700 884 грн, в т.ч. ПДВ - 116 814 грн без укладення письмового договору, що підтверджується видатковою накладною №93 від 29.12.2017 (том 2 а.с. 13). На підтвердження поставки вищевказаного товару ТОВ ТЕКТР ПЛЮС, позивачем оформлено товарно-транспортну накладну №Р93 від 29.12.2017 (том 2 а.с. 14-15). Як слідує із змісту вказаної товарно-транспортної накладної, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник ОСОБА_3 ; замовник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажовідправник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажоодержувач - ТОВ "ТЕКТР ПЛЮС"; пункт навантаження Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Хутір-Будилів, вул.Нова, 26А; пункт розвантаження не вказано. Розрахунок за між ТОВ "ТЕКТР ПЛЮС" і ТОВ "Санвіта Груп" проведено через розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення №10 від 28.12.2017 року на суму 700 884,00 грн. (том 2 а.с. 16). Окрім вказаного, позивачем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 29.12.2017 (том 2 а.с. 17). Щодо взаємовідносин з ТОВ Донстройконсалтинг (код ЄДРПОУ 35951542). 05.12.2018 року між ТОВ Санвіта Груп та ТОВ Донстройконсалтинг, в особі директора ОСОБА_5 , було укладено договір поставки товару №05-1218/01, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Санвіта Груп зобов`язалося постачати ТОВ Донстройконсалтинг товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а ТОВ Донстройконсалтинг зобов`язалося прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами (том 2 а.с. 18-19). Умови договору ідентичні умовам договорам укладеними із ТОВ Лайком, ТОВ ПЛЮСТОРГЮА. 06.12.2018 ТОВ Санвіта Груп оформлено загальний обсяг постачання товару -вологих серветок в асортименті за грудень 2018 року в сумі 500 187,00 грн., в т.ч. ПДВ - 83 364,50 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними від 06.12.2018 №№ 1233 та № 1234 (том 2 а.с. 20-21). Також, з метою поставки вищевказаного товару на склад ТОВ Донстройконсалтинг, позивачем оформлено товарно-транспортні накладні від 06.12.2018 №Р1233 та №Р1234 (том 2 а.с. 22-24). Як слідує із змісту вказаних товарно-транспортних накладних, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник ТОВ "Нювіта Груп"; замовник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажовідправник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажоодержувач - ТОВ "Донстройконсалтинг"; пункт навантаження Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Хутір-Будилів, вул.Нова, 26А. Розрахунки за між ТОВ "Донстройконсалтинг" і ТОВ "Санвіта Груп" проведено через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень: №332 від 07.12.2018 року на суму 250059,00 грн.; №339 від 13.12.2018 року на суму 250128,00 грн(том 2 а.с. 25-26). Також, позивачем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 06.12.2018 №37 та №38 (том 2 а.с. 27-28). Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА"(код ЄДРПОУ 42059905). 10.12.2018 року між ТОВ Санвіта Груп та ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА", в особі директора ОСОБА_6 , було укладено договір поставки товару №10-1218/03, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Санвіта Груп зобов`язалося постачати ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА" товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА" зобов`язалося прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами (том 2 а.с. 29-32). Умови договору ідентичні умовам договорам укладеними із ТОВ "Лайком", ТОВ "ПЛЮСТОРГЮА", ТОВ "Донстройконсалтинг". 13.12.2018 ТОВ Санвіта Груп оформлено обсяг постачання товару -вологих серветок в асортименті ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА" за грудень 2018 року в сумі 481 128,00 грн., в т.ч. ПДВ 80 188,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 13.12.2018 №1294 (том 2 а.с. 33). Також, з метою поставки вищевказаного товару на склад ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА", позивачем оформлено товарно-транспортну накладну від 13.12.2018 №Р1294 (том 2 а.с. 34-35). Як слідує із змісту вказаної товарно-транспортної накладної, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник ТОВ "Нювіта Груп"; замовник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажовідправник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажоодержувач - ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА"; пункт навантаження Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Хутір-Будилів, вул.Нова, 26А; пункт розвантаження м.Київ, Печерський район, вул.Панаса Мирного 11 офіс 2/6. Розрахунки за між ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА" і ТОВ "Санвіта Груп" проведено через розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення №42 від 12.12.2018 року (том 2 а.с. 36). Окрім вказаного, позивачем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.12.2018 №26 (том 2 а.с. 37). Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ" (код ЄДРПОУ 41776215). 10.12.2018 року між ТОВ Санвіта Груп та ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ", в особі директора ОСОБА_7 , було укладено договір поставки товару №10-1218/02, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Санвіта Груп зобов`язалося постачати ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ" товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ" зобов`язалося прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами (том 2 а.с. 38-41). Умови договору ідентичні умовам договорам укладеними із ТОВ "Лайком", ТОВ "ПЛЮСТОРГЮА", ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА". 11.12.2018 ТОВ Санвіта Груп оформлено обсяг постачання товару (засоби для миття посуду, ополіскувачі для тканин, гелі для прання, господарче мило, засіб для миття вікон і т.п.) ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ" за грудень 2018 року в сумі 600 567,48 грн., в т.ч. ПДВ 100 094,58 грн, що підтверджується видатковою накладною від 11.12.2018 №1268 (том 2 а.с. 42). Також, з метою поставки вищевказаного товару на склад ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ", оформлено товарно-транспортну накладну від 11.12.2018 №Р1268 (том 2 а.с. 43-45). Відповідно до змісту вказаної товарно-транспортної накладної, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник ТОВ "Нювіта Груп"; замовник ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ"; вантажовідправник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажоодержувач - ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ"; пункт навантаження Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Хутір-Будилів, вул.Нова, 26А; пункт розвантаження м.Дніпро, вул.Космічна, 53а. Розрахунки за між ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ" і ТОВ "Санвіта Груп" проведено через розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення №92 від 11.12.2018 року (том 2 а.с. 46). Також, позивачем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2018 №41 (том 2 а.с. 47-48). Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "ЮСТАС Д" (код ЄДРПОУ 41567390). 17.12.2018 року між ТОВ Санвіта Груп та ТОВ "ЮСТАС Д", в особі директора ОСОБА_8 , було укладено договір поставки товару №17-1218/01, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Санвіта Груп зобов`язалося постачати ТОВ "ЮСТАС Д" товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а ТОВ "ЮСТАС Д" зобов`язалося прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами (том 2 а.с. 49-50). Умови договору ідентичні умовам договорам укладеними із ТОВ "Лайком", ТОВ "ПЛЮСТОРГЮА", ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА", ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ". 18.12.2018 ТОВ Санвіта Груп оформлено обсяг постачання товару (порошок дитячий, засіб для чищення духовок, рідина для миття посуду) ТОВ "ЮСТАС Д" за грудень 2018 року в сумі 360 056,40 грн., в т.ч. ПДВ 60 009,40 грн, що підтверджується видатковою накладною від 18.12.2018 №1266 (том 2 а.с. 51). Також, з метою поставки вищевказаного товару на склад ТОВ "ЮСТАС Д", оформлено товарно-транспортну накладну від 18.12.2018 №Р1266 (том 2 а.с. 52-53). Відповідно до змісту вказаної товарно-транспортної накладної, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник ТОВ "Нювіта Груп"; замовник ТОВ "ЮСТАС Д"; вантажовідправник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажоодержувач - ТОВ "ЮСТАС Д"; пункт навантаження Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Хутір-Будилів, вул.Нова, 26А; пункт розвантаження м.Дніпро, вул.Телевізійна, 1 офіс

4. Розрахунок між ТОВ "ЮСТАС Д" і ТОВ "Санвіта Груп" проведено через розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення №12 від 18.12.2018 року (том 2 а.с. 54). Також, позивачем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18.12.2018 №44 (том 2 а.с. 55). Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 42381192). 12.04.2019 року між ТОВ Санвіта Груп та ТОВ " КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА ", в особі директора ОСОБА_9 , було укладено договір поставки товару №12-0419/01, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Санвіта Груп зобов`язалося постачати ТОВ "КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА" товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а ТОВ "КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА" зобов`язалося прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами (том 2 а.с. 56-59). Умови договору ідентичні умовам договорам укладеними із ТОВ "Лайком", ТОВ "ПЛЮСТОРГЮА", ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА", ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ", ТОВ "ЮСТАС Д". На виконання вказаного договору поставки товару у період з 15.04.2019 по 26.09.2019 ТОВ Санвіта Груп оформлено загальний обсяг постачання товару (вологі серветки в асортименті, мило тверде/рідке в асортименті, засоби для прання та чищення в асортименті) ТОВ "КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА" на загальну суму 11 443 057 грн., в т.ч. ПДВ - 1 907 176 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 446 від 15.04.2019; № 504 від 22.04.2019; № 510 від 23.04.2019; №539 від 22.04.2019; №540 від 22.04.2019; №541 від 22.04.2019; №542 від 22.04.2019; №548 від 22.04.2019; №549 від 24.04.2019; №550 від 24.04.2019; №551 від 24.04.2019; №552 від 24.04.2019; №567 від 02.05.2019; №584 від 06.05.2019; №615 від 10.05.2019; №620 від 15.05.2019; №696 від 24.05.2019; №705 від 28.05.2019; №707 від 28.05.2019; №833 від 05.06.2019; №902 від 18.06.2019; №903 від 18.06.2019; №865 від 24.06.2019; №1082 від 12.07.2019; №1155 від 24.07.2019; №1233 від 29.07.2019; №1328 від 12.08.2019; №1330 від 12.08.2019; №1427 від 21.08.2019; №1474 від 27.08.2019; №1446 від 30.08.2019; №1536 від 03.09.2019; №1633 від 17.09.2019; №1692 від 20.09.2019; №1702 від 26.09.2019 (том 2 а.с. 63-94) Також, з метою поставки вищевказаного товару на склад ТОВ "КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА", оформлено наступні товарно-транспортні накладні: № Р446 від 15.04.2019; № Р504 від 22.04.2019; № Р510 від 23.04.2019; № Р539 від 22.04.2019; № Р540 від 22.04.2019; № Р541 від 22.04.2019; № Р542 від 22.04.2019; № Р548 від 22.04.2019; № Р549 від 24.04.2019; № Р550 від 24.04.2019; № Р551 від 24.04.2019; № Р552 від 24.04.2019; № Р567 від 02.05.2019; № Р584 від 06.05.2019; № Р615 від 10.05.2019; № Р620 від 15.05.2019; № Р696 від 24.05.2019; № Р705 від 28.05.2019; № Р707 від 28.05.2019; № Р833 від 05.06.2019; № Р902 від 18.06.2019; № Р903 від 18.06.2019; № Р865 від 24.06.2019; № Р1082 від 12.07.2019; № Р1155 від 24.07.2019; № Р1233 від 29.07.2019; № Р1328 від 12.08.2019; № Р1330 від 12.08.2019; № Р1427 від 21.08.2019; № Р1474 від 27.08.2019; № Р1446 від 30.08.2019; № Р1536 від 03.09.2019; № Р1633 від 17.09.2019; № Р1692 від 20.09.2019; № Р1702 від 26.09.2019 (том 2 а.с. 95-190). Відповідно до змісту вказаних товарно-транспортних накладних, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник ТОВ "Нювіта Груп"; замовник ТОВ "Санвіта Груп" ; вантажовідправник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажоодержувач - ТОВ "КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА"; пункт навантаження Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Хутір-Будилів, вул.Нова, 26А; пункти розвантаження Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївка Борщагівка, вул.Соборна, 114 корп 4 та Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вул. Європейська 2а (у трьох ТТН). Розрахунок між ТОВ "КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА" і ТОВ "Санвіта Груп" проведено через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень: № 11 від 16.04.2019; №12 від 17.04.2019; №13 від 17.04.2019; №21 від 23.04.2019; №26 від 24.04.2019; №27 від 24.04.2019; №28 від 24.04.2019; №29 від 24.04.2019; №30 від 24.04.2019; №31 від 24.04.2019; №32 від 24.04.2019; №33 від 24.04.2019; №35 від 24.04.2019; №43 від 02.05.2019; №46 від 10.05.2019; №47 від 10.05.2019; №55 від 15.05.2019; №65 від 24.05.2019; №71 від 27.05.2019; №72 від 29.05.2019; №73 від 30.05.2019; №78 від 05.06.2019; №90 від 18.06.2019 року; №91 від 18.06.2019; №93 від 19.06.2019; №103 від 24.06.2019; №107 від 15.07.2019; №121 від 24.07.2019; №124 від 30.07.2019; №139 від 12.08.2019; №141 від 12.08.2019; №153 від 22.08.2019; №154 від 22.08.2019; №155 від 27.08.2019; №161 від 30.08.2019; №163 від 04.09.2019; №164 від 05.09.2019; №171 від 12.09.2019; № 179 від 26.09.2019 (том 2 а.с. 191-229). Також, позивачем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні (том 2 а.с. 230-249, том 3 а.с. 1-59). Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "ОПТПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 42380838). 12.03.2019 року між ТОВ Санвіта Груп та ТОВ "ОПТПОСТАЧ", в особі директора ОСОБА_10 , було укладено договір поставки товару №12-0319/01, відповідно до п.1.1 якого ТОВ Санвіта Груп зобов`язалося постачати ТОВ "ОПТПОСТАЧ" товар відповідно до замовленої кількості, в обумовлені строки та в асортименті, а ТОВ "ОПТПОСТАЧ" зобов`язалося прийняти товар і оплатити його вартість за ціною, узгодженою сторонами (том 3 а.с. 61-64). Умови договору ідентичні умовам договорам укладеними із ТОВ "Лайком", ТОВ "ПЛЮСТОРГЮА", ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "ВЕСЕЛА КРАЇНА", ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ", ТОВ "ЮСТАС Д", ТОВ "КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА". На виконання вказаного договору поставки товару у період з в період з 21.03.2019 по 02.07.2019 ТОВ Санвіта Груп оформлено загальний обсяг постачання товару (засоби гігієни, вологі серветки в асортименті, підгузки дитячі і т.п.) ТОВ "ОПТПОСТАЧ" на загальну суму 3 777 500,78 грн., в т.ч. ПДВ - 629 583,46 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 273 від 13.03.2019; № 275 від 13.03.2019; № 276 від 13.03.2019; № 308 від 18.03.2019; № 309 від 18.03.2019; № 310 від 18.03.2019; № 334 від 21.03.2019; № 335 від 21.03.2019; № 342 від 21.03.2019; № 583 від 06.05.2019; № 973 від 02.07.2019; № 1088 від 12.07.2019; № 1089 від 12.07.2019; № 1620 від 12.09.2019 (том 3 а.с. 65-79). Також, з метою поставки вищевказаного товару на склад ТОВ "ОПТПОСТАЧ", оформлено наступні товарно-транспортні накладні: Р273 від 13.03.2019 року на загальну суму 365 751,70 грн; №Р275 від 13.03.2019 року на загальну суму 285 220,55 грн; №Р276 від 13.03.2019 року на загальну суму 349 017,30 грн; №Р308 від 18.03.2019 року на загальну суму 325 349,03 грн; №Р309 від 18.03.2019 року на загальну суму 272 039,63 грн; №Р310 від 18.03.2019 року на загальну суму 330 453,14 грн; №Р334 від 21.03.2019 року на загальну суму 385 304,03 грн; №Р335 від 21.03.2019 року на загальну суму 101 659,90 грн; №Р342 від 21.03.2019 року на загальну суму 235 911,93 грн; №Р583 від 06.05.2019 року на загальну суму 124 402,86 грн; №Р973 від 02.07.2019 року на загальну суму 326 070,48 грн; №Р1088 від 12.07.2019 року на загальну суму 329 241,48 грн; №Р1089 від 12.07.2019 року на загальну суму 57 655,20 грн; №Р1620 від 12.09.2019 на загальну суму 289 423,54 грн (том 3 а.с. 80-112). Відповідно до змісту вказаних товарно-транспортних накладних, транспортування продукції здійснювалось автомобільним транспортом, а саме: автомобільний перевізник ТОВ "Нювіта Груп"; замовники ТОВ "Санвіта Груп" та ТОВ "ОПТПОСТАЧ" (у семи ТТН); вантажовідправник ТОВ "Санвіта Груп"; вантажоодержувач - ТОВ ТОВ "ОПТПОСТАЧ"; пункт навантаження Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Хутір-Будилів, вул.Нова, 26А; пункт розвантаження Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївка Борщагівка, вул.Соборна, 114 корп. Розрахунок між ТОВ "ОПТПОСТАЧ" і ТОВ "Санвіта Груп" проведено через розрахунковий рахунок згідно платіжних доручень№253 від 14.03.2019; №254 від 14.03.2019; №255 від 14.03.2019; №292 від 19.03.2019; №293 від 19.03.2019 року на суму 330 453,14 грн.; №294 від 19.03.2019; №330 від 26.03.2019; №433 від 22.04.2019; №434 від 22.04.2019 ; №513 від 15.05.2019; №669 від 02.07.2019; №724 від 12.07.2019; №742 від 15.07.2019; №1020 від 12.09.2019 (том 3 а.с. 113-126). Також, позивачем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні (том 3 а.с. 127-143). Суд першої інстанції, дійшов висновку, що фактично поставок продукції, незважаючи на наявність відповідних первинних документів, на користь контрагентів покупців не відбулося. Такий висновок суду ґрунтується на сукупності нижченаведених обставин, зокрема: - за адресою пунктів розвантаження товару відсутня юридична особа вантажоотримувача чи його склад, що підтверджено відсутністю звітності форми 20 ОПП; - відсутні дані про пункт розвантаження у декількох ТТН чи зазначення неіснуючої адреси; - обрив ланцюга постачання та наявність кримінальних проваджень по контрагентах ТОВ "Феранс", ТОВ "Компанія Борей ЛТД", ТОВ "Лайком", ТОВ "Плюсторгюа", ТОВ "Тектер Плюс", ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "Весела країна", ТОВ "Лонга Форм", ТОВ "Юстас Д"; - відсутність необхідних для здійснення діяльності основних засобів (рухомого та нерухомого майна) для здійснення господарської діяльності по придбанню товарів та трудових ресурсів у покупців; - відсутність укладення договорів поставки товару із зазначенням його істотних умов із ТОВ "Феранс" та ТОВ "ТЕКТР ПЛЮС"; - незважаючи на придбання у позивача значної кількості товару у грудні 2018, у покупців ТОВ Донстройконсалтинг, ТОВ "ЛОНГА-ФОРМ", згідно фінансової та статистичної звітності в відсутні запаси станом на 31.12.2018 року. - незважаючи на придбання у позивача значної кількості товару у грудні 2017, у покупця ТОВ "ТЕКТР ПЛЮС" згідно фінансової та статистичної звітності в відсутні запаси станом на 31.12.2017 року. - анулювання свідоцтв платників ПДВ покупців ТОВ Феранс, ТОВ "Компанія Борей ЛТД", ТОВ "Лайком", ТОВ "Плюсторгюа". Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду вважає, що кожна з наведених обставин окремо та в сукупності не є безумовною підставою для висновку про безтоварність господарських операції з огляду на нижчевказане. Встановлено, що на підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій та правомірності формування податкових вигод за такими операціями позивачем був наданий вичерпний перелік первинних документів. Всі вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. У свою чергу, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його покупців, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТзОВ «Санвіта Груп» спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо. При цьому необґрунтованими є посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (результати здійснених контрольних заходів щодо контрагентів позивача) як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені його контрагентами, якщо не буде доведено його безпосередньої участі у зловживаннях цих осіб. Проте, відповідачем під час здійснення перевірки таких фактів не встановлено. В контексті викладеного колегія суддів також зазначає, що допущені постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту . Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини: рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 (заява №803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 (заява №3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення Європейського суду з прав людини від 18.03.2010 (заява №6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії». Колегія суддів наголошує, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Надаючи правову оцінку доводам податкового органу щодо наявності кримінальних проваджень, порушених щодо окремих контрагентів, колегія суддів звертає увагу на те, що на час розгляду даної адміністративної справи не існує жодного обвинувального вироку суду в межах жодного кримінального провадження. В свою чергу, формальне посилання фіскального органу на існування досудового розслідування в межах кримінального провадження не може бути підставою для висновків щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом. Колегія суддів також враховує, що ні в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції, ні ході апеляційного перегляду відповідачем як суб`єктом, на якого процесуальним законодавством в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності своїх рішень, не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б дозволили судам встановити зв`язок між обставинами, які слугували підставою для порушення означеного вище кримінального провадження, та спірними господарськими операціями. Так само необґрунтованими є посилання контролюючого органу на пояснення, надані посадовими особами контрагентів в рамках відповідних кримінальних проваджень, адже аналіз змісту таких пояснень не дає підстав для однозначного висновку про безтоварність спірних господарських операцій, а зводиться виключно до неможливості підтвердити або спростувати факти укладення господарських договорів з деякими контрагентами за давністю часу. Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 820/1100/18 та від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17. Також, суд апеляційної інстанції не приймає доводи податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів, що не може свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності та укладання таких договорів встановлено судами попередніх інстанцій. При цьому, встановлено, що на час укладення договорів та виконання господарських зобов`язань за ними вказані вище контрагенти ТзОВ «Санвіта Груп» були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість. Посилання контролюючого органу на недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, як на підставу для невизнання реальності господарських операцій між сторонами, суд відхиляє в повному обсязі, оскільки певні недоліки в заповненні первинних документів, носять оціночний характер та у розглядуваному випадку не ставлять під сумнів реальність фінансово-господарських операцій позивача з його контрагентами. Крім того, суд зазначає, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а тому, наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відчутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, як встановив суд апеляційної інстанції, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини, чітко визначено, що подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди - є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано контролюючим органом і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних юридичних осіб, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. В той же час, тільки встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може слугувати підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат. Колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма контрагентами у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та податкового законодавства, а тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Колегією суддів також враховано, що приведені вище норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від наявності чи відсутності у контрагентів основних фондів та інших ресурсів чи дотримання податкової дисципліни (як то належних податковий, бухгалтерський облік, подання звітності) контрагентами постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) (в тому рахунку і по ланцюгу постачання) вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності (в тому випадку і по ланцюгу постачання) не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат чи сум податкового кредиту за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Відтак, за відсутності відповідних доказів які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання названої операції або про її не виконання названими контрагентами, позивач не може бути позбавлений можливості відображення такої операції в своєму податковому обліку та як наслідок зазначене не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав неналежного ведення або формування платником податків даних свого податкового обліку або наявності зловживань по ланцюгу постачання. Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності. У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Можливі порушення по ланцюгу постачання податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків (позивача) права на валові витрати та на податковий кредит. Також матеріали справи не містять будь-яких доказів, які могли б свідчити про опосередковану чи пряму обізнаність позивача стосовно ймовірного порушення вимог податкового законодавства названими контрагентами. Неналежне виконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність позивача із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Окрім того, колегією суддів враховано, що Державою не забезпечено ведення певних реєстрів, або розкриття відомостей суб`єктами господарювання, за наявності яких добросовісний платник міг завчасно перевірити та передбачити перелічені обставини стосовно не доброчесності його постачальників в тому рахунку і по ланцюгу поставок та ряд інших факторів на які покликається відповідач. Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №820/3279/13-а, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №817/537/17 (адміністративне провадження №К/9901/4401/17), презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. Щодо підставності віднесення ТОВ "Санвіта Груп" до інших операційних витрат та відповідно до податкового кредиту по ПДВ вартості послуг транспортних перевезень від ТОВ "Нью Віта Груп", ФОП ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 відтак завищення витрат всього в сумі 674 745 грн і заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість на загальну суму 79400 грн (за червень 2018 року в сумі 3200 грн, за липень 2018 року в сумі 23083 грн, серпень 2018 року на суму 49617 грн) суд зазначає наступне. Встановлено, що 02.04.2018 між ТОВ "Санвіта Груп", як Замовником, та ТОВ "Нью Віта Груп", як Виконавцем, укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу № 02-0418, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання товару, а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити установлену Виконавцем плату за перевезення вантажу (том 3 а.с. 145-147). В підтвердження виконання перевезень відповідно до укладеного договору, сторони склали акти надання послуг: № 2807 від 30.06.2018; № 3252 від 31.08.2018; № 3791 від 30.09.2018 про надання транспортних послуг всього на загальну суму з ПДВ 425 400,00 грн, а контрагент позивача видав відповідні податкові накладні - №2937 від 30.06.2018; № 3413 від 30.08.2018; № 3892 від 30.09.2018 (том 3 а.с. 148-150,153-155). На підтвердження факту надання позивачем послуг перевезення надано наступні товарно-транспортні накладні: Р347 від 04.06.2018; №Р363 від 08.06.2018; №Р366 від 11.06.2018; №Р357 від 11.06.2018; №Р373 від 12.06.2018; №Р359 від 12.06.2018; №Р374 від 12.06.2018; №Р375 від 12.06.2018; №Р376 від 12.06.2018; №Р378 від 12.06.2018; №Р367 від 13.06.2018; №Р379 від 13.06.2018; №РЗ83 від 13.06.2018; №Р404 від 20.06.2018; №Р403 від 20.06.2018; №Р394 від 20.06.2018; №Р395 від 20.06.2018; №Р412 від 22.06.2018; №Р449 від 26.06.2018; №Р468 від 05.07.2018; №Р470 від 05.07.2018; №Р472 від 06.07.2018; №Р499 від 12.07.2018; №Р500 від 12.07.2018; №Р520 від 17.07.2018; №Р522 від 17.07.2018; №Р533 від 17.07.2018; №Р534 від 17.07.2018; №Р535 від 17.07.2018; №Р599 від 25.07.2018; №Р638 від 31.07.2018; №Р684 від 07.08.2018; №Р684 від 07.08.2018; №Р697 від 08.08.2018; №Р698 від 09.08.2018; №Р701 від 09.08.2018; №703 від 09.08.2018; №704 від 09.08.2018; №Р707 від 09.08.2018; №Р727 від 16.08.2018; №Р730 від 16.08.2018; №Р731 від 16.08.2018; №Р760 від 22.08.2018; №Р772 від 22.08.2018; №Р762 від 23.08.2018; №Р764 від 27.08.2018; №Р767 від 27.08.2018; №Р780 від 28.08.2018; №Р768 від 29.08.2018; №Р811 від 29.08.2018; №Р825 від 29.08.2018; №Р862 від 29.08.2018; №Р803 від 30.08.2018; №Р809 від 30.08.2018; №Р810 від 30.08.2018; №Р816 від 30.08.2018; №Р818 від 30.08.2018; №Р820 від 31.08.2018; №Р821 від 31.08.2018; №Р822 від 31.08.2018; №Р849 від 31.08.2018; №Р784 від 03.09.2018; №Р786 від 03.09.2018; №Р785 від 03.09.2018; №Р824 від 03.09.2018; №Р787 від 04.09.2018; №Р835 від 04.09.2018; №Р836 від 04.09.2018; №Р837 від 04.09.2018; №Р838 від 05.09.2018; №Р841 від 05.09.2018; №Р846 від 05.09.2018; №Р847 від 05.09.2018; №Р848 від 05.09.2018; №Р851 від 06.09.2018; №Р852 від 06.09.2018; №Р853 від 06.09.2018; №Р8854 від 06.09.2018; №Р855 від 06.09.2018; №Р870 від 12.09.2018; №Р878 від 13.09.2018; №Р879 від 13.09.2018; №Р881 від 13.09.2018; №Р912 від 13.09.2018; №Р880 від 13.09.2018; №Р900 від 20.09.2018; №Р901 від 20.09.2018; №Р887 від 24.09.2018; №Р913 від 24.09.2018; №Р925 від 26.09.2018; №Р942 від 27.09.2018; №Р943 від 27.09.2018; №Р944 від 27.09.2018; №Р945 від 28.09.2018(том 6 а.с. 8 - 224). Оплата послуг перевезення проведена позивачем відповідно до платіжних доручень № 211 від 14.11.2018 та № 226 від 21.11.2018(том 3 а.с. 151-152). Також, 01.07.2018 між ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) та ТОВ "Санвіта Груп" (Замовник) укладено договір-доручення № 01/07/1 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується від іменні і за рахунок Замовника укласти договір про доставку вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях із третьою стороною перевізником. Пунктом 2.1. договору визначено, що Замовник надає Виконавцю оригінал або факсо-копію транспортної заявки із підписом відповідальної особи і печаткою на здійснення внутрішнього чи міжнародного перевезення вантажу, що є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно п. 4.1 договору за надання послуг Замовник перераховує Виконавцю суму зазначену в заявці(том 3 а.с. 156-157) В підтвердження виконання перевезень відповідно до укладеного договору, сторони склали акти надання послуг в загальному розмірі 42 500 без ПДВ, а контрагент позивача ФОП ОСОБА_2 видав відповідні податкові накладні (том 3 а.с. 158-162, 168-172). На підтвердження факту надання позивачем послуг перевезення надано наступні товарно-транспортні накладні: №Р474 від 10.07.2018; №Р504 від 12.07.2018; №Р505 від 12.07.2018; №Р734 від 20.08.2018; №Р735 від 20.08.2018; №Р736 від 20.08.2018; №Р737 від 20.08.2018; №Р738 від 20.08.2018; №Р739 від 20.08.2018; №Р740 від 20.08.2018; №Р910 від 25.09.2018; №Р914 від 25.09.2018; №Р915 від 28.09.2018; №Р917 від 25.09.2018; №Р931 від 25.09.2018; №Р932 від 25.09.2018; №Р933 від 25.09.2018; №Р934 від 25.09.2018; №Р935 від 25.09.2018; №Р936 від 25.09.2018(том 5 а.с. 78-119). Оплата послуг перевезення проведена позивачем відповідно до платіжних доручень № 427 від 16.07.2018, № 426 від 16.07.2018, № 22 від 23.08.2018, № 38 від 03.09.2018, № 554 від 28.09.2018(том 3 а.с. 163-167). 29.01.2018 між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ "Санвіта Груп" (Замовник) укладено договір-доручення № 29/01/5 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується від іменні і за рахунок Замовника укласти договір про доставку вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях із третьою стороною перевізником. Пунктом 2.1. договору визначено, що Замовник надає Виконавцю оригінал або факсо-копію транспортної заявки із підписом відповідальної особи і печаткою на здійснення внутрішнього чи міжнародного перевезення вантажу, що є невід`ємною частиною цього Договору. Згідно п. 4.1 договору за надання послуг Замовник перераховує Виконавцю суму зазначену в заявці(том 5 а.с. 125-126). В підтвердження виконання перевезень відповідно до укладеного договору, сторони склали акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 0003656 на суму 4000 грн без ПДВ; № 0003439 на суму 4400 грн без ПДВ; № 0003573 на суму 9800 грн без ПДВ; № 0003447 на суму 12500 грн без ПДВ; № 0003560 на суму 12500 грн без ПДВ; № 0003572 на суму 7500 грн без ПДВ; № 0003577 на суму 5745 грн без ПДВ; № 0003610 на суму 9000 грн без ПДВ; № 0003626 на суму 7000 грн без ПДВ; № 0003630 на суму 1800 грн без ПДВ; № 0003639 на суму 5300 грн без ПДВ; № 0003644 на суму 2000 грн без ПДВ; № 0003667 на суму 3700 грн без ПДВ; № 0003686 на суму 13000 без ПДВ; № 0003712 на суму 3000 грн без ПДВ; № 0003718 на суму 4000 грн без ПДВ; № 0003751 на суму 7100 грн без ПДВ; № 0003781 на суму 5500 грн без ПДВ; № 0003792 на суму 2500 грн без ПДВ; № 0003791 на суму 2300 грн без ПДВ; № 0003779 на суму 2300 грн без ПДВ; № 0003807 на суму 8000 грн без ПДВ; № 0003823 на суму 3200 грн без ПДВ; № 0003820 на суму 12000 грн без ПДВ; за серпень на загальну суму 30 400 грн без ПДВ (акти здачі-прийняття робіт №№0003863; 0003910; 000393; 0003952; 0003995/1; 0003994/1; 0003996/1; 0004036) за вересень на загальну суму 28 800 грн без ПДВ (акти здачі-прийняття робіт №№ 0004065, 0004099, 0004122, 0004133); № 0003513 на суму 6500 грн без ПДВ; (том 5 а.с. 127-135, 137-160, том 7 а.с. 7). Факт надання позивачем послуг перевезення підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №Р206 від 24.04.2018; №Р207 від 24.04.2018; №Р209 від 24.04.2018; №Р210 від 24.04.2018; №Р211 від 24.04.2018 року; №Р307 від 22.05.2018 року; №РЗ 10 від 22.05.2018 року; №Р311 від 22.05.2018 року; №Р312 від 22.05.2018 року; №Р313 від 22.05.2018 року; №Р314 від 22.05.2018 року; №Р315 від 22.05.2018 року; №Р316 від 22.05.2018 року; №Р318 від 24.05.2018 року; №Р324 від 25.05.2018 року; №Р325 від 25.05.2018 року; №Р326 від 25.05.2018 року; №Р328 від 25.05.2018 року; №Р345 від 01.06.2018 року; №Р356 від 06.06.2018 року; №Р358 від 09.06.2018 року; №РЗ90 від 18.06.2018 року; №Р419 від 21.06.2018 року; №Р420 від 21.06.2018 року; №Р421 від 21.06.2018 року; №Р422 від 21.06.2018 року; №Р423 від 21.06.2018 року; №Р424 від 21.06.2018 року; №Р482 від 10.07.2018 року; №Р483 від 10.07.2018 року; №Р496 від 10.07.2018 року; №Р471 від 10.07.2018 року; №Р526 від 18.07.2018 року; №Р557 від 19.07.2018 року; №Р524 від 18.07.2018 року; №Р542 від 18.07.2018 року; №Р532 від 18.07.2018 року; №Р578 від 24.07.2018 року; №Р593 від 25.07.2018 року; №Р601 від 25.07.2018 року; №Р602 від 25.07.2018 року; №Р603 від 25.07.2018 року; №Р604 від 25.07.2018 року; №Р605 від 25.07.2018 року; №Р606 від 25.07.2018 року; №Р641 від 01.08.2018 року; №Р721 від 15.08.2018 року; №Р722 від 15.08.2018 року; №Р724 від 16.08.2018 року; №Р725 від 16.08.2018 року; №Р748 від 22.08.2018 року; №Р749 від 22.08.2018 року; №Р755 від 23.08.2018 року; №Р756 від 23.08.2018 року; №Р754 від 23.08.2018 року; №Р802 від 29.08.2018 року; №Р775 від 29.08.2018 року; №Р792 від 29.08.2018 року; №Р797 від 29.08.2018 року; №Р856 від 06.09.2018 року; №Р857 від 06.09.2018 року; №Р877 від 12.09.2018 року; №Р884 від 12.09.2018 року; №Р885 від 12.09.2018 року; №Р886 від 12.09.2018 року; №Р890 від 18.09.2018 року; №Р893 від 18.09.2018 року; №Р906 від 21.09.2018 року; №Р775 від 27.08.2018 року; №Р749 від 22.08.2018 року; №Р769 від 23.08.2018 року; №Р379 від 13.06.2018 року; №Р367 від 13.06.2018 року; №Р756 від 23.08.2018 року; №Р347 від 04.06.2018 року; №Р753 від 23.08.2018 року; №Р389 від 18.06.2018 року; №Р669 від 01.08.2018 року; №Р574 від 02.08.2018 року; №Р469 від 10.07.2018 року; №Р453 від 03.07.2018 року; №Р348 від 04.06.2018 року; №Р531 від 17.07.2018 року (том 5 а.с. 162-328). Оплата послуг перевезення проведена позивачем відповідно до платіжних доручень копії яких містяться в матеріалах справи(том 5 а.с. 329-361). 29.10.2017 між ТОВ "Санвіта Груп" (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу № б/н, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання товару, а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити установлену Виконавцем плату за перевезення вантажу. Відповідно до п. 2.2. Договору Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати грошові зобов`язання за надані послуги відповідно до умов даного договору (том 5 а.с. 17-19). На підтвердження виконання перевезень відповідно до укладеного договору, сторони склали акт надання послуг за 1 квартал 2018 року № 4 від 30.03.2018 на суму 63 900 без ПДВ(том 5 а.с. 20-21). Факт надання позивачем послуг перевезення підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №Р 1 від 10.01.2018; №Р26 від 05.02.2018; №Р29 від 06.02.2018; №Р30 від 06.02.2018; №Р32 від 07.02.2018; №Р34 від 09.02.2018; №Р35 від 09.02.2018; №Р45 від 12.02.2018; №Р46 від 13.02.2018; №Р48 від 14.02.2018; №Р47 від 14.02.2018; №Р53 від 20.02.2018; №Р54 від 20.02.2018; №Р55 від 20.02.2018; №Р82 від 27.02.2018; №Р83 від 05.03.2018; №Р85 від 07.03.2018; №Р84 від 09.03.2018; №Р95 від 13.03.2018; №Р94 від 13.03.2018; №Р97 від 15.03.2018; №Р107 від 22.03.2018; №Р 108 від 22.03.2018; №Р104 від 22.03.2018; №Р125 від 30.03.2018(том 5 а.с. 23-72). Оплата послуг перевезення проведена позивачем підтверджується платіжним дорученням № 333 від 04.05.2018 із зазначенням призначення платежу: надання послуг по перевезенню вантажу згідно рахунку № 4/03-18 від 30.03.2018( том 5 а.с. 22). Відповідно до частини другої статті 48 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІII Про автомобільний транспорт, документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Стаття 1 Закону України № 2344-ІII Про автомобільний транспорт визначає, що замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів. Відповідно до підпункту 11.1 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну (далі - ТТН) суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. З аналізу вищенаведеного, при наданні послуг з перевезення саме ТТН підтверджує факт надання таких послуг (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з перевезення товарів. Колегія суддів зазначає, що ТзОВ «Санвіта Груп» надало належний пакет документів для підтвердження послуг перевезення, а окремі недоліки товарно-транспортних накладних, за наявності підтвердження оплати послуг перевезення, не може бути підставою для того, щоб розцінювати їх як неналежні чи недостатні докази фактичного отримання позивачем обумовленими договорами перевезень послуг. Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкових вигод за спірними господарськими операціями. З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення № 0002200507, № 0002180507 від 23.03.2020, прийняті Головним управлінням ДПС в Івано-Франківський області не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню в повному обсязі. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір». В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору, відтак, стягненню на користь ТзОВ «Санвіта Груп» підлягає сплачений судовий збір в сумі 52550 грн. Враховуючи те, що суб`єктом владних повноважень у справі є Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, сплачений судовий збір належить стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санвіта Груп». Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта Груп" задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі № 300/1490/20 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта Груп" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002200507, № 0002180507 від 23.03.2020, прийняті Головним управлінням ДПС в Івано-Франківський області. Стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559) за рахунок його бюджетних асигнувань, передбачених на оплату судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіта Груп" (код ЄДРПОУ 41051973) суму сплаченого судового збору у розмірі 52550 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 23 червня 2021 року.