LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/7044/19

від 06.02.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року у справі № 520/7044/19 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2020 р.Справа № 520/7044/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Зеленського В.В., Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.11.19 у справі № 520/7044/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навиум Групп" до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВИУМ ГРУПП» (далі за текстом також - позивач, ТОВ «НАВИУМ ГРУПП») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі за текстом також відповідач-1, ГУ ДФС у Харківській області) та Державної фіскальної служби України (далі за текстом також відповідач-2, ДФС України), в якому просило: - скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області: - від 04.06.2019 року № 1181268/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.05.2019 року № 1 на загальну суму 893437,1 грн, в тому числі ПДВ148906,18 грн; - від 04.06.2019 року № 1181267/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.05.2019 року № 2 на загальну суму 564275,16 грн, в тому числі ПДВ 94045,86 грн; - від 06.06.2019 року № 1185271/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.05.2019 року № 3 на загальну суму 499799,7 грн, в тому числі ПДВ 83299,95 грн.; - від 06.06.2019 року № 1185270/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.05.2019 року № 4 на загальну суму 262808 грн, в тому числі ПДВ 43801,33 грн; - від 06.06.2019 року № 1185561/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.05.2019 року № 5 на загальну суму 555 211,74 грн, в тому числі ПДВ 92535,29 грн; - від 06.06.2019 року № 1185560/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.05.2019 року № 6 на загальну суму 262780,14 грн, в тому числі ПДВ 43796,69 грн; - від 12.06.2019 року № 1192781/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.05.2019 року № 7 на загальну суму 355315,8 грн, в тому числі ПДВ 59219,3 грн; - від 12.06.2019 року № 1192782/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.05.2019 року № 8 на загальну суму 426245,4 грн, в тому числі ПДВ 71040,9 грн; - від 12.06.2019 року № 1192779/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.05.2019 року № 9 на загальну суму 491530,2 грн, в тому числі ПДВ 81921,7 грн; - від 12.06.2019 року № 1192784/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.05.2019 року № 10 на загальну суму 423452,4 грн, в тому числі ПДВ 70575,4 грн; - від 12.06.2019 року № 1192783/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.05.2019 року № 11 на загальну суму 625240,2 грн, в тому числі ПДВ 104206,7 грн; - від 12.06.2019 року № 1192780/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.05.2019 року № 12 на загальну суму 537331,2 грн, в тому числі ПДВ 89555,2 грн; - від 15.04.2019 року № 1141013/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.02.2019 року № 40 на загальну суму 446250,13 грн, в тому числі ПДВ 74375,2 грн; - від 15.04.2019 року № 1141012/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.02.2019 року № 41 на загальну суму 395799,3 грн, в тому числі ПДВ 65966,55 грн; - від 15.04.2019 року № 1141014/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.02.2019 року № 42 на загальну суму 265889,03 грн, в тому числі ПДВ 44314,84 грн; - від 15.04.2019 року № 1141011/42604988 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.02.2019 року № 43 на загальну суму 449108,94 грн, в тому числі ПДВ 74851,49 грн; - зобов`язати ДФС України зареєструвати наступні податкові накладні: - від 02.05.2019 року № 1 на загальну суму 893437,10 грн, в тому числі ПДВ 148906,18 грн; - від 02.05.2019 року № 2 на загальну суму 564 275,16 грн, в тому числі ПДВ 94045,86 грн; - від 06.05.2019 року № 3 на загальну суму 499799,70 грн, в тому числі ПДВ 83299,95 грн; - від 06.05.2019 року № 4 на загальну суму 262808, 00 грн, в тому числі ПДВ 43801,33 грн; - від 07.05.2019 року № 5 на загальну суму 555211,74 грн, в тому числі ПДВ 92535,29 грн; - від 07.05.2019 року № 6 на загальну суму 262780,14 грн, в тому числі ПДВ 43796,69 грн; - від 28.05.2019 року № 7 на загальну суму 355315, 80 грн., в тому числі ПДВ 59219,30 грн; - від 28.05.2019 року № 8 на загальну суму 426245,40 грн, в тому числі ПДВ 71040,90 грн; - від 29.05.2019 року № 9 на загальну суму 491530,20 грн, в тому числі ПДВ 81921,70 грн; - від 29.05.2019 року № 10 на загальну суму 423452,40 грн, в тому числі ПДВ 70575,40 грн; - від 30.05.2019 року № 11 на загальну суму 625240,20 грн, в тому числі ПДВ 104206,70 грн; - від 30.05.2019 року № 12 на загальну суму 537331,20 грн, в тому числі ПДВ 89555,20 грн; - від 18.02.2019 року № 40 на загальну суму 446250,13 грн, в тому числі ПДВ 74375,02 грн; - від 19.02.2019 року № 41 на загальну суму 395799,30 грн, в тому числі ПДВ 65966, 55 грн; - від 22.02.2019 року № 42 на загальну суму 265889,03 грн, в тому числі ПДВ 44314,84 грн; - від 25.02.2019 року № 43 на загальну суму 449108,94 грн, в тому числі ПДВ 74851,49 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, повний текст якого складений 04 листопада 2019 року, позов задоволено повністю. Скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 1181268/42604988 від 04.06.2019; № 1181267/42604988 від 04.06.2019; № 1185271/42604988 від 06.06.2019; № 1185270/42604988 від 06.06.2019; № 1185561/42604988 від 06.06.2019; № 1185560/42604988 від 06.06.2019; № 1192781/42604988 від 12.06.2019; № 1192782/42604988 від 12.06.2019; № 1192779/42604988 від 12.06.2019; № 1192784/42604988 від 12.06.2019; № 1192783/42604988 від 12.06.2019; № 1192780/42604988 від 12.06.2019; № 1141013/42604988 від 15.04.2019; № 1141012/42604988 від 15.04.2019; № 1141014/42604988 від 15.04.2019; № 1141011/42604988 від 15.04.2019. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати наступні податкові накладні: № 1 від 02.05.2019, № 2 від 02.05.2019, № 3 від 06.05.2019, № 4 від 06.05.2019, № 5 від 07.05.2019, № 6 від 07.05.2019, № 7 від 28.05.2019, № 8 від 28.05.2019, № 9 від 29.05.2019, № 10 від 29.05.2019, № 11 від 30.05.2019, № 12 від 30.05.2019, № 40 від 18.02.2019, № 41 від 19.02.2019, № 42 від 22.02.2019, № 43 від 25.02.2019, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "НАВИУМ ГРУПП". Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 зазначив, що ухвалюючи рішення Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (надалі ПКУ) та не взяв до уваги приписи Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, яка регулює порядок роботи комісій, що приймають рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову в такій реєстрації. Уважає, що судом першої інстанції, за відсутності у ТОВ "НАВИУМ ГРУПП" первинних документів щодо зберігання товарно-матеріальних цінностей, розрахункових документів, неправомірно зобов`язано ДФС у України здійснити реєстрацію податкових накладних позивача. За результатами апеляційного розгляду ГУ ДФС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю. Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції установлено, що 02.05.2019 між ТОВ "НАВИУМ ГРУПП" (постачальником) та ТОВ "Лінктрейдінг" (покупцем) укладено договір поставки № 1-05, згідно якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, а покупець сплатити за товар певну грошову суму і прийняти зазначений товар. Виконання даного договору підтверджено наступними документами: - податковими накладними: № 1 від 02.05.2019, № 2 від 02.05.2019, № 3 від 06.05.2019, № 4 від 06.05.2019, № 5 від 07.05.2019, № 6 від 07.05.2019, № 7 від 28.05.2019, № 8 від 28.05.2019; № 9 від 29.05.2019; № 10 від 29.05.2019, № 11 від 30.05.2019, № 12 від 30.05.2019; - видатковими накладними № 86 від 02.05.2019, № 88 від 02.05.2019, № 89 02.05.2019, № 90 від 06.05.2019, № 91 від 07.05.2019, № 92 від 07.05.2019, № 93 від 28.05.2019, № 94 від 28.05.2019, № 95 від 29.05.2019, № 96 від 29.05.2019, № 97 від 30.05.2019, № 98 від 30.05.2019; - товарно - транспортними накладними: № Р86 від 02.05.2019, № Р88 від 02.05.2019, № Р89, № Р89/1 від 06.05.2019, № Р90 від 06.05.2019, № Р91 від 07.05.2019, № Р92, № Р92/1 від 07.05.2019, № Р93 від 28.05.2019, № Р94 від 28.05.2019, № Р95 від 29.05.2019, № Р96 від 29.05.2019, № Р97 від 30.05.2019; №Р98 від 30.05.2019; - платіжними дорученнями: № 1 від 27.05.2019, № 2 від 27.05.2019, № 9 від 28.05.2019, № 11 від 28.05.2019, № 18 від 03.06.2019, № 15 від 30.05.2019; - актом звіряння взаємних розрахунків за договором № 1-05 від 02.05.2019. Транспортування товару здійснювалось ТОВ "Евокс" за рахунок ТОВ "Лінктрейдінг" зі складу ТОВ "НАВИУМ ГРУПП" (м. Харків, пров. Динамівський, 4) до складу ТОВ "Лінктрейдінг" (м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4). Для реалізації товару за вказаним договором позивач придбав товар у наступних контрагентів. 13.12.2018 між ТОВ " НАВИУМ ГРУПП " (покупцем) та ТОВ "Авто Тренд" (постачальником) було укладено договір поставки № АТ-18-0316, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати покупцеві товар, а покупець - прийняти зазначений товар та оплатити його. Виконання даного договору підтверджено наступними доказами: - видатковими накладними № 2721 від 14.12.2018, № 2722 від 14.12.2018, № 2723 від 17.12.2018, № 2724 від 17.12.2018; - товарно - транспортними накладними: № Р2721 від 14.12.2018 року, № Р2722 від 14.12.2018, № Р2723 від 17.12.2018, № Р2724 від 17.12.2018; - платіжними дорученнями: № 9 від 14.12.2018, № 10 від 14.12.2018, № 11 від 14.12.2018, № 12 від 14.12.2018; - актом звіряння взаємних розрахунків за договором № АТ-18- 0316 від 13.12.2018. Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 за рахунок ТОВ "Авто Тренд" зі складу ТОВ "Авто Тренд" (м. Харків, пров. Сімферопольський, 6) до складу ТОВ " НАВИУМ ГРУПП" (м. Харків, пров. Динамівський, 4). 14.01.2019 між ТОВ "Навиум Групп" (покупцем) та ТОВ "ПЕГАС-СК" було укладено договір поставки № ПГ-328, згідно з яким постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та на умовах передбачених договором. Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: - видатковими накладними: № 960 від 17.01.2019, № 918111 від 07.02.2019, № 1310 від 22.01.2019, №1765 від 29.01.2019, № 919472 від 25.02.2019, № 918531 від 13.02.2019, № 919117 від 20.02.2019; - товарно - транспортними накладними: № 960 від 17.01.2019, № 918111 від 07.02.2019, № 1310 від 22.01.2019, № 1765 від 29.01.2019, № 919472 від 25.02.2019; - платіжними дорученнями: № 11 від 14.01.2019, № 26 від 21.01.2019, № 33 від 28.01.2019, № 43 від 05.02.2019, № 59 від 11.02.2019, № 70 від 18.02.2019, № 84 від 22.02.2019; - актом звіряння взаємних розрахунків за договором № ПГ-328 від 14.01.2019. Транспортування товару здійснювалось ТОВ "Евокс" за рахунок ТОВ " НАВИУМ ГРУПП " зі складу ТОВ "ПЕГАС-СК" (м. Буча, вул. Максима Залізняка, 5) до складу ТОВ " НАВИУМ ГРУПП " (м. Харків, пров. Динамівський, 4) за договором про надання транспортних послуг № 01-01/2 від 01.12.2018. 01.01.2019 між ТОВ " НАВИУМ ГРУПП" (покупцем) та ПП"Коннект" (постачальником) було укладено договір поставки № 119/02, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець - приймати такий товар та сплачувати за нього на умовах договору. Виконання вказаного договору підтверджено наступними документами: - видатковими накладними: № 012-000111 від 25.01.2019, № 012-000155 від 07.02.2019, № 012-000232 від 14.02.2019; - товарно-транспортними накладними: № 012-000136 від 25.01.2019, № 012-000200 від 07.02.2019, № 012-000203 від 14.02.2019; - платіжними дорученнями: № 55 від 11.02.2019, № 29 від 25.01.2019, № 66 від 14.02.2019; - актом звіряння взаємних розрахунків за договором № 119/02 від 01.01.2019. Транспортування товару здійснювалось ТОВ "Інсерт" за рахунок ПП "Коннект" зі складу ПП "Коннект" (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 23) до складу ТОВ "НАВИУМ ГРУПП" (м. Харків, пров. Динамівський, 4). 01.12.2018 між ТОВ "НАВИУМ ГРУПП" (покупцем) та ПП "Пейдж Ап" (постачальником) було укладено договір поставки № 533/07, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець - приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах договору. Виконання вказаного договору підтверджується наступними документами: - видатковими накладними: № 048-000222 від 30.01.2019, № 048-000010 від 03.01.2019, № 048-000446 від 27.02.2019; - товарно-транспортними накладними: № 048-000194 від 30.01.2019, № 048-000097 від 03.01.2019, № 048-000315 від 27.02.2019; - платіжними дорученнями: № 37 від 30.01.2019, № 2 від 04.01.2019, № 94 від 27.02.2019; - актом звіряння взаємних розрахунків за договором № 533/07 від 01.12.2018. Транспортування товару здійснювалось ТОВ "Інсерт" за рахунок ПП "Пейдж Aп" зі складу ПП "Пейдж Aп" (м. Хмельницький, вул. Прибузька, 20/1) до складу ТОВ "НАВИУМ ГРУПП" (м. Харків, пров. Динамівський, 4). Також, 01.02.2019 між ТОВ "НАВИУМ ГРУПП" (постачальником) та ТОВ "Голдмарт" (покупцем) укладено договір поставки № 01/02-2019 від 01.02.2019, згідно з яким постачальник зобов`язався поставляти покупцю товар, а покупець сплачувати за товар певну грошову суму і приймати зазначений товар. Виконання вказаного договору підтверджується наступними документами: - платіжними дорученнями №15 від 18.02.2019, № 16 від 19.02.2019, № 20 від 22.02.2019, № 24 від 25.02.2019; - специфікаціями: № 1 від 18.02.2019, № 2 від 19.02.2019, № 3 від 22.02.2019, № 4 від 25.02.2019. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем складено та надіслано на адресу податкового органу наступні податкові накладні: № 1 від 02.05.2019, № 2 від 02.05.2019, № 3 від 06.05.2019, № 4 від 06.05.2019, № 5 від 07.05.2019, № 6 від 07.05.2019, № 7 від 28.05.2019, № 8 від 28.05.2019, № 9 від 29.05.2019, № 10 від 29.05.2019, № 11 від 30.05.2019, № 12 від 30.05.2019, № 40 від 18.02.2019, № 41 від 19.02.2019, № 42 від 22.02.2019,- № 43 від 25.02.2019, проте, підприємством отримані квитанції від 07.03.2019, 27.05.2019, 29.05.2019, 03.06.2019, 07.06.2019, в яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Поряд з цим зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Також, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем на адресу податкового органу направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено: № 1 від 09.04.2019, № 2 від 09.04.2019, № 3 від 09.04.2019, № 4 від 09.04.2019, № 1 від 29.05.2019, № 3 від 29.05.2019, № 4 від 31.05.2019, № 5 від 31.05.2019, № 1 від 03.06.2019, № 2 від 03.06.2019, № 3 від 07.06.2019, № 4 від 07.06.2019, № 5 від 07.06.2019, № 6 від 07.06.2019, № 11 від 07.06.2019, № 12 від 07.06.2019, якими надано пояснення щодо господарських операцій з вказаними вище контрагентами та надано відповідний пакет первинних документів. Проте, рішеннями комісії ГУ ДФС у Харківській відмовлено у реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних: - № 1181268/42604988 від 04.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.05.2019, № 1181267/42604988 від 04.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 02.05.2019; № 1192781/42604988 від 12.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 28.05.2019, № 1192782/42604988 від 12.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 28.05.2019, № 1192779/42604988 від 12.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 29.05.2019, № 1192784/42604988 від 12.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної від № 10 від 29.05.2019, № 1192783/42604988 від 12.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 30.05.2019, № 1192780/42604988 від 12.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 30.05.2019 у зв`язку із ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - № 1185271/42604988 від 06.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 06.05.2019, № 1185270/42604988 від 06.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 06.05.2019, № 1185561/42604988 від 06.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 07.05.2019, № 1185560/42604988 від 06.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 07.05.2019 у зв`язку із ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; - № 1141013/42604988 від 15.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 40 від 18.02.2019, № 1141012/42604988 від 15.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 41 від 19.02.2019, № 1141014/42604988 від 15.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 42 від 22.02.2019, № 1141011/42604988 від 15.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 43 від 25.02.2019 у зв`язку із ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форма та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Не погодившись зі вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що наявні всі правові підстави для реєстрації податкових накладних. З урахуванням установлених вище обставин, здійснивши системний аналіз статті 201 Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що відсутність належного обґрунтування відповідачем-1 підстав відмови у реєстрації поданих позивачем податкових накладних за умови подання останнім всіх необхідних документів на підтвердження здійснення господарських операцій має своїм наслідком скасування оскаржуваних рішень із покладенням на ДФС України обов`язку із вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Приписи пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), визначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 14 Порядку № 117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Відповідно до пункту 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Приписи пунктів 18 - 20 Порядку № 117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку) та передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені, тобто конкретно вказані. Як убачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, у квитанціях від 07.03.2019, 27.05.2019, 29.05.2019, 03.06.2019, 07.06.2019 відповідач-1 запропонував позивачу надати пояснення та/або копії документів "достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН", однак, не вказав конкретних документів, яких не вистачає; у свою чергу, позивач направив до ДФС України відповідні пояснення щодо реальності господарських операцій із контрагентами; доказів на підтвердження зворотного відповідачами до суду не надано. Відповідачем-1, незважаючи на надання позивачем письмових пояснень та первинних документів, відсутність фактичних критерії ризиковості, було відмовлено у реєстрації вказаних вище податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, рішення про відмову в такій реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять чіткого визначення підстав для відмови в їх реєстрації, а комісією ГУ ДФС в Харківській області лише проставлено відмітки навпроти процитованих підстав для відмови без підкреслення необхідних документів, як передбачено у бланку оскаржуваного рішення. Жодної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем-1 не наведено ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи, як і не було зазначено, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства. Водночас правочини, вчинені між позивачем та зазначеними вище контрагентами, не визнано у судовому порядку недійсними, доказів протилежного до суду не надано. Зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складалися податкові накладні. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку таких документів. Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання документів "достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН" є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Отже, рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Зазначений висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18. У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 та від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18. З урахуванням наведеного колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладених з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на відповідача-2 обов`язку зареєструвати податкові накладні № 1 від 02.05.2019, № 2 від 02.05.2019, № 3 від 06.05.2019, № 4 від 06.05.2019, № 5 від 07.05.2019, № 6 від 07.05.2019, № 7 від 28.05.2019, № 8 від 28.05.2019, № 9 від 29.05.2019, № 10 від 29.05.2019, № 11 від 30.05.2019, № 12 від 30.05.2019, № 40 від 18.02.2019, № 41 від 19.02.2019, № 42 від 22.02.2019,- № 43 від 25.02.2019, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У контексті наведеного судовою колегією враховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки. Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органа, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі №2340/3933/18, від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 року у справі № 804/14800/14. З урахуванням викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДФС України у Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "НАВИУМ ГРУПП" податкові накладні № 1 від 02.05.2019, № 2 від 02.05.2019, № 3 від 06.05.2019, № 4 від 06.05.2019, № 5 від 07.05.2019, № 6 від 07.05.2019, № 7 від 28.05.2019, № 8 від 28.05.2019, № 9 від 29.05.2019, № 10 від 29.05.2019, № 11 від 30.05.2019, № 12 від 30.05.2019, № 40 від 18.02.2019, № 41 від 19.02.2019, № 42 від 22.02.2019, № 43 від 25.02.2019. Твердження відповідача-1 про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов`язано ДФС у Харківській області здійснити реєстрацію податкових накладних позивача за відсутності розрахункових документів, які підтверджують оплату придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей, та відсутності пояснень позивача з цього приводу, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, дослідженими колегією суддів. Інші зазначені відповідачем-1 в апеляційній скарзі обставини ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права. Зміст апеляційної скарги, який повністю дублює відзив на позовну заяву, поданий до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення відповідача-1 обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Ураховуючи, що у задоволенні апеляційної скарги відмовлено у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку, що судові витрати зі сплаті судового збору розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року у справі № 520/7044/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.В. Зеленський Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 11.02.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»