Постанова 4851 № 520/17703/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 р.Справа № 520/17703/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. , за участю секретаря судового засідання - Сузанського О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бадюков Ю.В., м. Харків) від 15.02.2021 (повний текст рішення складено 15.02.2021) по справі №520/17703/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі по тексту відповідач-1, ГУ МВСУ в Харківській області), Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі по тексту відповідач-2, ГУ ДМС в Харківській області), в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 16.10.2010 про скасування рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 03.04.2006 про оформлення набуття громадянства України громадянином Республіки Вірменії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - вирішити питання про повернення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснених ним судових витрат. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ГУ ДМС України в Харківський області письмовою відповіддю № 6301.6.2- 20547/63.3-20 від 17.11.2020 наданою адвокату Вітер Г.Р. на адвокатський запит №АЗ-165/20 від 10.11.2020 зазначає, що рішенням ГУ МВС України в Харківській області від 16.10.2010 скасовано рішення УМВС України в Харківської області від 03.04.2006 про набуття громадянство України громадянином Республіки Вірменії ОСОБА_1 15.02.1983 відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей. До відповіді № 6301.6.2-20547/63.3-20 від 17.11.2020 ГУ ДМС України в Харківський області надано копію рішення ГУ МВС України в Харківській області від 16.10.2010 скасовано рішення УМВС України в Харківської області від 03.04.2006 про набуття громадянство України громадянином Республіки Вірменії ОСОБА_1 15.02.1983 відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей. Вважає рішення ГУ МВС України в Харківській області від 16.10.2010 про скасування рішення УМВС України в Харківської області від 03.04.2006 про набуття громадянство України громадянином Республіки Вірменії ОСОБА_1 15.02.1983 відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей протиправним таким, що грубо порушує законодавство України, порушує права, свободи та законні інтереси позивача. У зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 16.10.2010 про скасування рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 03.04.2006 про оформлення набуття громадянства України громадянином Республіки Вірменії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 08592313). Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області зазначає, що при заповненні заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, позивач в графі 7 заяви «Чи проживали Ви раніше постійно на території України», - зазначив «Так». В якості підтвердження свого постійного проживання на території України, позивач надавав рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 13.02.2006, яким встановлено факт проживання ОСОБА_2 на території Вовчанського району Харківської області з грудня 1990 року. В заяві позивач зазначив, що достовірність викладених у заяві відомостей і дійсність поданих документів він підтверджує, а також під його підпис йому повідомлено, що в разі подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів він втратить громадянство на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України». 03.04.2006 ВГІРФО УМВС України в Харківській області було прийняте рішення про набуття позивачем громадянства України згідно зі ст. 8 Закону. Однак в подальшому було встановлено, що рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 13.02.2006 по справі № 2-64-06 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 на території Вовчанського району Харківської області судом не приймалось. 16.10.2010 УГІРФО ГУМВС України в Харківській області складено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України позивачем. 16.10.2010 УГІРФО ГУМВС України в Харківській області прийнято рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 03.04.2006 про набуття громадянином ОСОБА_2 громадянства України за територіальним походженням в зв`язку з тим, що громадянство України було набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей з боку позивача. Зазначає, що ГУМВС України в Харківській області на підставі об`єктивних доказів було прийняте законне рішення про скасування рішення про набуття громадянства України ОСОБА_2 , відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України». Представник позивача надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представник ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надало заяву про розгляд справи без його участі. Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у м. Ленінакан, республіки Вірменія. 03.04.2006 рішенням УМВС України в Харківській області громадянин республіки Вірменії ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув громадянство України за територіальним походженням згідно зі ч. 1 ст. 8 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянства України». 14.03.2006 громадянину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ВГІРФО УМВС України в Харківський області надано довідку «Про реєстрацію особи громадянином України» № НОМЕР_2 Так довідкою ВГІРФО ГУМВС України в Харківський області «Про реєстрацію особи громадянином України» № НОМЕР_2 визначено, що громадянин ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 набув громадянство України на підставі частини 1 ст. 8 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянства України» і є громадянином України з 08.12.2008. 24.03.2006 Роганським СВМ УМВС України в Харківський області громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 (а.с.25-26). 24.03.2006 Роганським СВМ УМВС України в Харківський області зареєстровано місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 28.04.2009 Роганським СВМ УМВС України в Харківський області, після проведеної усіх необхідних перевірок, визначених законодавством України, в паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданого 24.03.2006 Роганським СВМ УМВС України в Харківський області на ім`я громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 було здійснено вклеювання його фотокартки у зв`язку із досягненням 25-річного віку. В межах надання відповіді на адвокатський запит АЗ-№ 165/20, позивачу стало відомо, що рішенням ГУ МВС України в Харківській області від 16.10.2010 скасовано рішення УМВС України в Харківської області від 03.04.2006 про набуття громадянство України громадянином Республіки Вірменії ОСОБА_2 15.02.1983 відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України» унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей (а.с.28). З подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України від 16.10.2010 встановлено, що, відповідач-1 обґрунтовує своє рішення із посиланням на відповідь Вовчанського районного суду Харківської області № 7870 від 06.10.2010, якою повідомлено, що заява про встановлення факту постійного проживання громадянина ОСОБА_3 на території України до суду не надходила і рішення по заяві не приймалось (а.с.30). Таким чином, відповідачем-1 було встановлено, що рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 13 лютого 2006 по справі № 2-64-06 про встановлення факту проживання позивача на території Вовчанського району Харківської області з грудня 1990 року, не приймалось. 16.10.2010 Головним управлінням МВС України в Харківській області прийнято рішення про скасування рішення від 03.04.2006 про набуття гр-на ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням у зв`язку з тим, що громадянство України набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей (а.с.31). Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом. Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, фактичною підставою для його прийняття стала інформація Вовчанського районного суду Харківської області за № 7870 від 06.10.2020 про те, що заява гр-на ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання на території України в провадження суду у 2006-2007 році не надходило і рішення по заяві не приймалося. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 16.10.2010 про скасування рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 03.04.2006 про оформлення набуття громадянства України громадянином Республіки Вірменії ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначаються Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III /далі - Закон №2235-ІІІ (у відповідних редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин)/. Згідно з ст. 1 Закону України Про громадянство України громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках. Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Порядок набуття громадянства України за територіальним походженням встановлений статтею 8 Закону України Про громадянство України. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про громадянство України особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" ( 1543-12 ), або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Відповідно до ст. 21 Закону України Про громадянство України, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 215). Згідно із п. 44 Порядку № 215, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до ІНФОРМАЦІЯ_2 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави. Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду. Відповідно до п. 88 Порядку № 215, в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення, Для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону ( 2235-14 ) органами внутрішніх справ, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону ( 2235-14 ) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону ( 2235-14 ) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу внутрішніх справ, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону ( 2235-14 ); інформація органу внутрішніх справ України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10 ( 2235-14 ); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону ( 2235-14 ); частина п`ята статті 10 Закону ( 2235-14 ); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону ( 2235-14 ), або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону ( 2235-14 ). Згідно із п. 90 № 215, головне управління міграційної служби перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими закон пов`язує належність особи до громадянства України. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими закон пов`язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління міграційної служби або його заступник приймають рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України. Пункт 96 Порядку № 215 передбачає, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі. Згідно із п. 97 Порядку № 215, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення. З аналізу вищенаведених норм вбачається, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. При цьому, скасуванню рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо неправдивих відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України. Аналогічні висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі № 820/1293/16, від 21.08.2020 р. у справі № 520/2915/19, від 28.02.2020 р. у справі № 520/4398/19. Судовим розглядом встановлено, що позивач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув громадянство України за територіальним походженням згідно рішення УМВС України в Харківської області від 03.04.2006. Підставою для набуття позивачем громадянства України зазначено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України з грудня 1990 року. На підтвердження постійного проживання на території України, позивач надав рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 13.02.2006 р., яким встановлено, що ОСОБА_5 постійно проживав на території України з грудня1990 року. В заві позивач зазначив, що достовірність викладених у заяві відомостей і дійсність поданих документів він підтверджує, а також під його підпис йому повідомлено, що в разі подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів він втратить громадянство на підставі ст. 21 Закону України Про громадянство України. Заяву прийняв, правильність її заповнення та всі необхідні документи, додані до заяви, перевірив: ст. інспектор ВГІРФО УМВС України в Харківській області капітан міліції Вольська Т.А. Як вбачається з оскаржуваного рішення про скасування попереднього рішення від 03.04.2006 про оформлення набуття громадянства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиною підставою для скасування цього рішення стала інформація, яка зазначена у листі Вовчанського районного суду Харківської області від 06.10.2010 №7870, про те, що заява гр-на ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання на території України в провадження суду у 2006-2007 році не надходило і рішення по заяві не приймалося. Суд апеляційної інстанції зазначає, що лист Вовчанського районного суду Харківської області від 06.10.2010 №7870 не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки цей лист лише підтверджує інформацію про відсутність цивільної про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 на території України з грудня 1990 року, але не підтверджує факт підробки рішення суду. Крім того, вказаний лист на який посилається відповідач відсутній у матеріалах справи. Жодних доказів на підтвердження обставин подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів відповідачем до суду не надано. При цьому, обов`язок доказування або виправлення помилок та недоліків (у випадку якщо такі мали місце) покладається виключно на державний орган, що приймав рішення, та ні в якому разі не є підставою для обмеження у правах та свободах, або незаконному позбавленню громадянства України. Отже, оскільки факт підробки рішення Вовчанського районного суду Харківської області 13.02.2006 у цивільній справі не встановлено належними органами, суд апеляційної інстанції вважає, що міграційним органом до суду не надано жодних доказів подання позивачем завідомо неправдивих відомостей при набутті громадянства. Аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 р. у справі № 520/4398/19. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що чинним законодавством підставою для скасування громадянства визначено набуття громадянства шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту. Однак, відповідач для визначення дій позивача як свідоме надання неправдивих відомостей та підроблених документів врахував лише відповідь Вовчанського районного суду Харківської області. Судовим розглядом встановлено, що представником позивача направлені адвокатські запити від 24.11.2020 № АЗ-172/20, № АЗ-173/20, № АЗ-174/20, № АЗ-175/20 до Головного управління поліції в Харківській області з метою з`ясування, чи містяться за автоматизованими обліками ГУ НП в Харківській області відомості щодо оголошення про підозру (пред`явлення обвинувачення) у вчиненні кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співробітниками Вовчанського районного суду Харківської області або посадовими особами УГІРФО ГУМВСУкраїни в Харківській області. У відповідь на адвокатський запит, ГУ НП в Харківській області листом від 01.12.2020 року № 111аз/119-27/01-2020 повідомлено, що згідно обліків УІАП ГУНП в Харківській області 15.02.2013 року Харківським ВП ГУНП в Харківській області розпочато кримінальне провадження № 12013220430000768 за ч. 1 ст. 358 КК України за фактом підробки у 2006 році рішення Вовчанського районного суду Харківської області про встановлення факту постійного проживання на території України ОСОБА_8 .. Кримінальне провадження № 12013220430000768 закрито 13.07.2013 року Харківським ВП ГУНП в Харківській області на підставі п.2 ч.І ст. 284 КПК України. Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, 16.10.2010, кримінальне провадження не було розпочато. У відповідь на адвокатський запит, ГУ НП в Харківській області листом від 01.12.2020 року № 112аз/119-27/01-2020 повідомлено, що згідно обліків УІАП ГУНП в Харківській області відомостей, щодо оголошення про підозру і пред`явлення обвинувачення) у вчинені кримінального правопорушення гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено. У відповідь на адвокатський запит, ТУ НП в Харківській області листом від 01.12.2020 року № 113аз/119-27/01-2020 повідомлено, що станом на 30.11.2020р. згідно обліків УІАП ГУНП в Харківській області відносно громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , факту порушення кримінальної справи (кримінального провадження) стосовно здійснення ним підробки рішення Вовчанського районного суду Харківської області про встановлення факту проживання на території України гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено. У відповідь на адвокатський запит, ГУ НП в Харківській області листом від 01.12.2020 року № 114аз/119-27/01-2020 повідомлено, що станом на 30.11.2020 згідно обліків УІАП ГУНП в Харківській області відносно співробітників УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області, факту порушення кримінальної справи (кримінального провадження) стосовно здійснення ними підробки рішення Вовчанського районного суду Харківської області про встановлення факту постійного проживання на території України громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено. Колегія судів зазначає, що наведена інформація в листі Вовчанського районного суду Харківської області від 06.10.2020 № 7870 жодним чином не спростовує факту проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України з грудня 1990 року. До матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження факту подання заявником на момент набуття громадянства свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач не проживав на території України в період з 1990 року, даний факт не спростовано. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок відповідача щодо надання позивачем на момент набуття громадянства України свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів є передчасним та необґрунтованим, а оскаржуване рішення прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування принципу пропорційності, а також за відсутності належних доказів. Разом з цим, оскаржуване рішення про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 03.04.2006 р. про набуття громадянство України громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте після спливу 4 років після набуття позивачем громадянства України. Також, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документовано паспортом громадянина України 24.03.2006. Згідно ст. 25 Конституції України, громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Відповідно до ст. 15 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на громадянство, ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство. Відповідно до ст. 8 Конвенції про скорочення без громадянства, вчиненої 30 серпня 1961 року у м. Нью-Йорку, дата набрання чинності для України 23.06.2013р. Договірна Держава не позбавляє особу її громадянства, якщо таке позбавлення зробило б цю особу апатридом. Крім цього, позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не набував громадянства іншої держави, адже в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували цей факт. Судом також враховано, що для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасування рішення про набуття громадянства України має наслідком повну зміну способу життя родини. Проте, дані обставини не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення від 16.10.2010. Матеріали справи не містять жодного доказу, що позивач має будь-які зв`язки з державою походження. Таким чином, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, чим порушено вимоги чинного законодавства України. Із врахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення ГУ МВС України в Харківській області від 16.10.2010 про скасування рішення УМВС України в Харківській області від 03.04.2006 про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року по справі № 520/17703/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов Повний текст постанови складено 22.06.2021 року