Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/15239/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2022 р.Справа № 520/15239/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 р. (ухвалене суддею Супрун Ю.О., повний текст якого складено 18.10.2021 р.) по справі № 520/15239/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського районного відділу у місті Харкові про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 11.08.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського районного відділу у місті Харкові, в якому просив: визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області ДМС України у прийнятті заяви про оформлення набуття громадянства за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону "Про громадянство України" та поверненні її без розгляду; зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Холодногірського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області ДМС України прийняти та розглянути заяву позивача від 01.06.2021 р. про оформлення набуття громадянства за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону "Про громадянство України". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 р. у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог +4 посилання, Закону України "Про громадянство України", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки відповідач протиправно відмовив позивачу в прийнятті заяви про оформлення набуття громадянства за територіальним походженням, так як позивачем до вищевказаної заяви подані всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що 01.06.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив прийняти пакет документів на набуття громадянства України за ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянства України", за територіальним походженням, у зв`язку з народженням його матері на території України. До заяви надані нотаріально засвідченні копії наступних документів: свідоцтва про народження; закордонного паспорту; свідоцтва про народження матері ОСОБА_2 ; свідоцтва про укладання шлюбу; посвідки на постійне місце проживання. За результатами розгляду вищевказаної заяви, листом Холодногірського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області вих. № 6316-1358/6316-21 від 15.06.2021 р. позивачу повернуто заяву разом з додатками та повідомлено про необхідність звернутися до компетентних органів для внесення змін у надані ОСОБА_3 документи, оскільки в ході перевірки вищевказаних документів встановлено, що в паспорті громадянина Російської Федерації відсутня відмітка про видачу посвідки на постійне проживання в Україні та за наявною інформацією РАЦС громадян, в актовому записі відсутня відмітка про народження матері позивача відсутнє місце народження та по-батькові. Не погоджуючись із вищевказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при розгляді заяви позивача та прийнятті оскаржуваного рішення від 15.06.2021 р., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про громадянство України". Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 1 Закон України "Про громадянство України" № 2235-III від 18.01.2001 р. (в подальшому - Закон № 2235-III), громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках, а громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Відповідно до ст. 6 Закону України № 2235-ІІІ, громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 2235-ІІІ, особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Указом Президента України № 215 від 27.06.2001 р. затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (в подальшому - Порядок № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006). Пунктом 24 Порядку № 215 встановлено які документи необхідно подати для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, а саме: перелік необхідних для подання документів: заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм); один із таких документів: декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту. Згідно із абз. 2 п. 1 Порядку № 215, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства. Також для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням подаються: документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; копія свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір`ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту (п. 26 Порядку № 215). Згідно із абз. 6 п. 5 Порядку № 215, під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів. Відповідно до абз. 1, 2 п. 93 Порядку № 215, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Згідно із ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, поповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням, оскільки мати позивача, ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України - с. Бички, Розсохської сільської ради, Чорнобильського району, Київської області, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 НОМЕР_1 від 28.03.1958 р. Проте, відповідачем під час перевірки встановлено, що згідно із відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, 25.02.1958 р. виконавчим комітетом Розсохівської сільської ради Чорнобильського району Київської області складено актовий запис № 5 про - народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з цим в графі № 3 "по батькові" та в графі № 6 "місце народження" відомості відсутні, у зв`язку з чим позивачу повідомлено про необхідність звернення до компетентних органів для внесення змін до наданих ним документів та повернуто заяву ОСОБА_1 для усунення недоліків. Як вбачається з матеріалів справи, лист Холодногірського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області вих. № 6316-1358/6316-21 від 15.06.2021 р. позивачем отримано особисто під підпис 13.07.2021 р. Тобто, відповідачем повідомлено позивачу про наявність розбіжностей та недоліків серед поданих ним документів, після усунення яких позивач має право повторно звернутися до відповідача з питання набуття громадянства України за територіальним походженням. Рішенням Холодногірського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 17.08.2021 р. припинено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , у зв`язку з ненаданням заявником виправлених документів. Також судовим розглядом встановлено, що вищезазначене рішення відповідача від 17.08.2021 р. не оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку та станом на час розгляду цієї справи є чинним. Таким чином, судовим розглядом встановлено, що станом на 11.08.2021 р. (на день звернення позивача до суду з цим позовом) відповідачем не приймалося рішення про відмову ОСОБА_1 прийняти його заяву про оформлення набуття громадянства за територіальним походженням, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» та повернення її без розгляду, оскільки відповідно до п. 93 Порядку № 215, повернення документів для усунення недоліків не завершує процедуру розгляду заяви з питань громадянства України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 93 Порядку № 215, повернення документів для усунення недоліків не є завершенням процедури розгляду заяви про громадянства України, а Рішення відповідача від 17.08.2021 р. про припинення провадження у справі за заявою ОСОБА_1 на час розгляду справи не оскаржене та є чинним. Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 по справі № 520/15239/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Я.В. П`янова Л.В. Любчич Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. з 24.02.2022 р. введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області, повний текст постанови складено 14.06.2022 року