Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2967/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2967/24 пров. № А/857/18008/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача -Шевчук С. М. суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/2967/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головнго управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, місце ухвалення судового рішення м.Львів Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження суддя у І інстанціїКостецького Н.В. дата складання повного тексту рішенняне зазначена ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії. За результатами розгляду вказаного позову, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/2967/24 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівського міського управління Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області від 14.09.2023 року про припинення провадження за заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" громадянина Австралії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області (вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів, код ЄДРПОУ 37831493) продовжити провадження за заявою від 13.06.2023 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" громадянина Австралії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина Австралії для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 16.05.2023 року, дійсний до 01.07.2029 року) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області (вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів, код ЄДРПОУ 37831493) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В доводах апеляційної скарги вказує, що позивач не навів жодних достатніх, допустимих та належних доказів щодо існування реального негативного впливу безпосередньо на його права, свободи та інтереси. Також відповідач зазначив, що під час перевірки матеріалів справи Головним управлінням ДМС у Львівській області про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено перевірку відповідності оформлення поданих позивачем документів вимогам законодавства України та підтвердження документами виконання умов набуття громадянства України. За наслідками проведеної перевірки справи позивача виявлено ряд розбіжностей, це місця народження заявника, що суперечить запису в свідоцтві про народження також актовому записі про народження. Також в пункт 1 заяви внесено неповну інформацію, а саме, при оформленні заяви-анкети не було зазначено інформацію щодо даних про попередні П.І.Б. позивача. З приводу вказаних недоліків позивача повідомлено листом № 4650.2-2669/4650.1-23 від 13.07.2023 року. Станом на 14.09.2023 року в пункт 1 заяви внесено повну інформацію про попереднє по батькові позивача. Однак розбіжність щодо місця народження заявника (в свідоцтві про народження та актовому записі про народження) не усунуто. У подальшому на адресу Головного управління ДМС у Львівській області надійшло клопотання позивача яке було надано його представником, у якому зазначено щодо продовження розгляду заяви про набуття громадянства за територіальним походженням позивача, та прийняття відповідного рішення про набуття позивачем громадянства України за територіальним походженням. Головним управлінням ДМС у Львівській області було проінформовано листом представника позивача де зазначено, шо відповідно до вимог пункту 5 Порядку заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. Водночас відповідно до вимог пп.6 п. 5 Порядку під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів. Станом на 14.09.2023 року розбіжність щодо місця народження позивача (в свідоцтві про народження та актовому записі про народження) не усунуто. Відповідно до пункту 90 вимог Порядку провадження за заявами з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215, якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що : - розбіжності щодо написання місця народження позивача виникли не з його вини та позивач не має належних повноважень для їх усунення. Натомість, написання місця народження позивача по-іншому суперечитиме актуальному адміністративно-територіальному устрою України та вимогам чинного законодавства України з питань реєстрації актів цивільного стану; - відповідач не надав належної оцінки клопотанню представника позивача від 08.09.2023 та долученому до нього листу Святошинського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.09.2023 року №2366/33.8-80 щодо розбіжностей у місці народження позивача. Натомість, обмежився лише листом від 13.09.2023 № 4650-11292/46.1-23, у якому вказав, що відповідно до вимог п. 5 Порядку №215 заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто; - приписи Порядку №215 не містять застереження про те, що під час розгляду уже поданої заяви та документів, інші документи, в тому числі на усунення виявлених підрозділом/органом міграційної служби розбіжностей, в обов`язковому порядку також повинні подаватись особисто заявником; - з огляду на наявний у матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 17.01.2023, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "ЕКССПАТПРО" в особі голови Чередніченка В.П.; нотаріально посвідченої довіреності від 13.06.20223 на представництво інтересів позивача Чередніченком В.П. є безпідставними та необґрунтованими твердження відповідача про те, що документи на усунення недоліків, виявлених міграційною службою в ході розгляду заяви та документів з питань набуття громадянства України за територіальним походженням, повинні подаватись заявником особисто; - відповідачем невірно застосовано норми Порядку №215 при прийнятті оскаржуваного рішення від 14.09.2023 про припинення провадження за заявою позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. - у розумінні приписів пунктів 93 та 94 Порядку №215 підстави для припинення провадження за заявою позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням у даному випадку були відсутні. ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.06.2023 позивач особисто подав до сектору громадянства та еміграції Львівського міського управління ГУ ДМС у Львівській області заяву і пакет документів щодо набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" (народження на території України до 24 серпня 1991 року). За результатами розгляду заяви та документів позивача, відповідач виявив розбіжності щодо місця народження позивача, зазначеного у свідоцтві про народження та у актовому записі про народження, про що повідомлено позивача листом від 13.07.2023 №4650.2-2669/4650.1-23. 08.09.2023 представник позивача звернувся до відповідача із клопотанням про продовження розгляду заяви позивача про набуття громадянства України, у якому вказав, що у відповідності до чинного законодавства України та відповідно до адміністративно-територіального устрою органом ДРАЦС у свідоцтві про народження позивача зазначено як місце народження "м. Донецьк Донецької області, Україна" без зазначення "Куйбишевський район". Листом від 13.09.2023 № 4650-11292/46.1-23 відповідач повідомив представника позивача про те, що відповідно до вимог пп.6 п. 5 Порядку №215 під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копи таких документів. Звернуто увагу на вимоги п. 90 Порядку №215, відповідно до яких якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Заява про оформлення громадянства оформлено 13.06.2023. Лист на ім`я заявника про необхідність усунення виявлених недоліків скеровано 13.07.2023 року на поштову адресу. Станом на 13.09.2023 заявник до підрозділу не прибував. 14.09.2023 начальником Львівського міського управління ГУ ДМС України у Львівській області прийнято рішення про припинення провадження за заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" гр. Австралії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для прийняття рішення вказано не усунення заявником розбіжності щодо місця його народження (в свідоцтві про народження та актовому записі про народження). Про прийняте рішення відповідач повідомив представника позивача листами від 12.10.2023 №4650.2-12583/46.1-23 та від 20.12.2023 №4601.3.7.-15684/46.1-23, наданими у відповідь на його адвокатські запити. Вважаючи протиправним рішення відповідача про припинення провадження за заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, позивач звернулась до суду із даним позовом. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-IIІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно ст. 3 цього Закону № 2235-IIІ, громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України. Статтею 6 Закону № 2235-IIІ передбачено, що громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2235-IIІ особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України передбачено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) (далі - Порядок №215). Пунктом 1 Порядку № 215 зазначено, що для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи передбачені розділом II цього Порядку. Відповідно до пункту 3 Порядку № 215, заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником. Згідно з пунктом 4 Порядку № 215, заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні; особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи; особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи. Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою. Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів (п. 5 Порядку № 215). Пунктом 24 Порядку № 215 встановлено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); в) один із таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; - декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності; - заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту. Відповідно до матеріалів справи, позивач 13.06.2023 особисто звернувся до сектору громадянства та еміграції Львівського міського управління ГУ ДМС у Львівській області із заявою та пакетом документів щодо набуття громадянства України за територіальним походженням, що не заперечується відповідачем. Згідно п. 92 Порядку № 215, територіальні органи Державної міграційної служби України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України Пунктами 93, 94 Порядку № 215 визначено, що територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України. Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, або стосовно поновлення особи у громадянстві України також будуть встановлені передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України. Рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови. Підсумовуючи викладене, підставою для прийняття керівником територіального підрозділу Державної міграційної служби України рішення про припинення провадження за заявою про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону №2235-ІІІ є не усунення заявником у двомісячний строк з дня повернення йому документів наявних у них недоліків та неподання документів повторно. З матеріалів справи убачається, що позивачем особисто 13.06.2023 подано до Львівського міського управління ГУ ДМС у Львівській області документи разом із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. За результатами розгляду заяви та документів позивача, відповідач виявив розбіжності щодо місця народження позивача, зазначеного у свідоцтві про народження та у актовому записі про народження, про що повідомлено позивача листом від 13.07.2023 №4650.2-2669/4650.1-23. Суть виявлених відповідачем розбіжностей полягала в тому, що відповідно до повторно виданого свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого 28.03.2023 Святошинським відділом ДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місце народження позивача вказано як "Україна, Донецька область, місто Донецьк", натомість із актового запису про народження позивача відповідач встановив, що місце народження позивача вказано як "місто Донецьк Куйбишевського району, Україна". У строк, що не перевищує двох місяців з моменту такого повідомлення про необхідність усунення виявленого недоліку, представником позивача подано до Львівського міського управління ГУ ДМС у Львівській області клопотання від 08.09.2023 щодо продовження розгляду заяви про набуття позивачем громадянства за територіальним походженням до якого додав лист Святошинського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.09.2023 року №2366/33.8-80 . З вказаного листа Святошинського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.09.2023 року №2366/33.8-80 убачається, що в актовому записі про народження №233 від 27.02.1969, складеному Відділом державної реєстрації Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку в електронному вигляді невірно зазначено місце народження ОСОБА_4 (позивача), ІНФОРМАЦІЯ_1 - "місто Донецьк Куйбишевського району, Україна" так як місто Донецьк обласного значення. На момент видачі повторного свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , 28.03.2023, вірним є місце народження позивача - "м. Донецьк Донецької області, Україна". При цьому, згідно з вимогами пункту 10 розділ IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 №3307/5) при видачі повторних свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану, як і у свідоцтві про народження заявника, назва місцевості в повторних свідоцтвах зазначається до існуючого адміністративно-територіального устрою на день видачі свідоцтва. Також, п. 2 Розділу ІІ та п. 11 Розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 №3307/5) передбачено, що в актових записах цивільного стану у графах: "Дата народження", "Дата смерті" число і рік вказуються арабськими цифрами, місяць - словом; "Місце народження" та "Місце смерті" зазначаються повна офіційна назва держави та інші дані згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Назва місцевості у графах "місце народження" та "місце смерті" при повторній видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану зазначається згідно з даними актового запису цивільного стану, на підставі якого видається документ, крім випадку, коли на підставі відповідного актового запису вже повторно за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану громадян видавалося свідоцтво про державну реєстрацію актів цивільного стану із зазначенням назви місцевості відповідно до існуючого адміністративно-територіального устрою на день видачі такого свідоцтва. Як наслідок, при повторному видачі органом ДРАЦС свідоцтва про народження заявника було вірно зазначено, як місце народження "м. Донецьк Донецької області, Україна", без зазначення "Куйбишевський район", позаяк такі вимоги відповідають приведеним вище приписам законодавства та існуючому адміністративно-територіальному устрою України. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та доводами представника позивача про те, що розбіжності щодо написання місця народження позивача виникли не з його вини та позивач не має належних повноважень для їх усунення. Крім того, колегія суддів висновує, що виявлені відповідачем розбіжності не могли бути правовою підставою для відмови позивачу у задоволені його заяви щодо набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" (народження на території України до 24 серпня 1991 року) та ухвалення оскаржуваного рішення від 14.09.2023 про припинення провадження за заявою позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, позаяк особа не може нести негативних наслідків щодо діяльності держави по перейменуванню адміністративно- територіальних одиниць та зміні правил при складанні і видачі повторних свідоцтва про народження особи. Відповідно до статті 10 Закону України «Про адміністративну процедуру», який передбачає, що адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства. Особа зобов`язана здійснювати надані їй права добросовісно та не зловживати ними. Натомість в супереч статті 10 Закону України «Про адміністративну процедуру», відповідач отримавши вказаний лист Святошинського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.09.2023 року №2366/33.8-80, разом з клопотанням представника позивача відповідач не надав належної оцінки такому листу щодо розбіжностей у місці народження позивача. Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу того, що відповідно до вимог п. 5 Порядку №215 заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 5 розділу I "Порядок подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України" Порядку №215 заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. З матеріалів справи убачається, що заяву та документи щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням позивач особисто подав, що підтверджується відповідачем. Стосовно ж поданого клопотання представника позивача від 08.09.2023 року про продовження розгляду заяви позивача про набуття громадянства України до якого додано лист Святошинського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.09.2023 року №2366/33.8-80 щодо виявлених розбіжностей, то колегією суддів зазначає наступне. За змістом договору про надання правової допомоги від 17.01.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "ЕКССПАТПРО" в особі голови Чередніченка В.П.; нотаріально посвідченої довіреності від 13.06.20223 на представництво інтересів позивача Чередніченком В.П. , суд встановив, що позивач уповноважив адвоката Чередніченка В.П. представляти його інтереси у будь-яких державних органах, в тому числі у Державній міграційній службі України та її структурних підрозділах, з правом подавати та отримувати від імені позивача необхідні довідки та документи, заяви, клопотання тощо, заповнювати, підписувати необхідні заяви та анкети та будь-які інші документи, виправляти помилки, які допущені в документах, робити копії з будь-яких документів, робити переклади з будь-яких документів, мати доступ до персональних даних, надавати персональні дані та доступ до них, сплачувати необхідні платежі, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії. Таким чином, представник позивача, який звернувся з вказаним клопотанням діяв у межах повноважень на представництво позивача в тому рахунку і в органах Державної міграційної служби України та її структурних підрозділах. При цьому колегією суддів ураховано, що п. 5 розділу I Порядку №215 не містить прямої заборони щодо звернення уповноваженого представника з відповідними клопотаннями та доказами в інтересах його довірителя. З оскаржуваного рішення від 14.09.2023 про припинення провадження за заявою позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" убачається, що таке рішення Львівського міського управління ГУ ДМС України у Львівській області на підставі п. 90 Порядку №215 - не усунення виявлених недоліків (розбіжностей) та не подання документів повторно. Отож, припиняючи провадження за заявою позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідач не прийняв до уваги та не надав оцінки клопотанню представника позивача та листу Святошинського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.09.2023 року №2366/33.8-80 виключно на підставі вимоги щодо особистої присутності позивача при поданні такого клопотання та листа. На переконання колегії суддів такі дії та рішення відповідача не відповідають критерію, добросовісності, розсудливості та пропорційності, який полягає у дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), який закріплений у пунктах 5,6 та 8 ч. 2 ст. 2 КАС України та ст.10 і 11 Закону України «Про адміністративну процедуру». Згідно частини 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими. Адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону (частина третя статті 8 Закону № 2073-IX). Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 280/988/19 зазначив, що дотримання необхідного (справедливого) балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами (принципу пропорційності) є важливою вимогою громадянського суспільства, демократичної, соціальної та правової держави та складовою принципу верховенства права. Критеріями дотримання такого балансу є: 1) втручання суб`єкта владних повноважень у приватне право особи є виправданим лише за умови, коли це є надзвичайно необхідним для захисту суспільних (публічних) інтересів; 2) можливість суб`єктів владних повноважень змінювати або відкликати окремі власні адміністративні рішення лише в інтересах суспільства, якщо це необхідно, але з урахуванням права та інтересів приватних осіб; 3) наявність обов`язкової та справедливої компенсації особі у разі втручання в її приватне право, що викликане суспільною необхідністю; 4) обов`язковість дотримання розумного співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається для захисту суспільного (публічного) інтересу, та засобами, які використовуються для її досягнення. Натомість, відповідач ухвалюючи оскаржуване рішення не обґрунтував, на захист якого вкрай важливого суспільного (публічного) інтересу направлена вимога про особисту присутність позивача при поданні клопотання представником позивача від 08.09.2023 року та листа Святошинського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.09.2023 року №2366/33.8-80, яким спростовано виявлені розбіжності та як ця вимога забезпечувала справедливий баланс між суспільними (публічними) інтересами держави та приватними інтересами позивача. Не обґрунтував відповідач також і обставин з приводу того, який суспільний (публічний) інтерес щодо особистої присутності заявника переважав над публічним інтересом цієї особи - можливості діяти через свого представника та як цей суспільний інтерес заважав відповідачу надати правову оцінку долученому листу Святошинського відділу ДРАЦС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.09.2023 року №2366/33.8-80, яким спростовано виявлені розбіжності для ухвалення рішення по суті поданої «особисто» заяви та документів позивачем щодо набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" (народження на території України до 24 серпня 1991 року). Відповідно до частини 1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Як наслідок, діяльність відповідача, як органу державної влади повинна бути спрямована на дотримання принципу - «верховенства права». За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для прийняття оскаржуваного рішення від 14.09.2023 про припинення провадження за заявою позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 380/2967/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос