Постанова 4851 № 520/3040/21

Головуючий І інстанції: Біленський О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 р. Справа № 520/3040/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Судді-доповідача Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 по справі № 520/3040/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії , ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романінця Романа Вікторовича від 15.12.2020 про закінчення ВП №62377038 та зобов`язати поновити його. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 позовну заяву повернуто позивачу. Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції, що позовна заява залишена без руху виключно з формальних підстав, оскільки зазначення РНОКПП посадових осіб відділу примусового виконання рішень та управління пенсійного фонду можливо лише у разі, коли такі відомості відомі позивачу. Крім того, судом не направлено копію ухвали про залишення позову без руху представнику позивача, що унеможливило своєчасність усунення недоліків позовної заяви, з тих підстав, що позивач не в повній мірі розуміє українську мову. З урахуванням того, що позовна заява, крім позивача, підписана ще й його представником, позивач був впевнений, що копію ухвали направлено також і його представнику. Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романінець Р.В. (далі - відповідач) не надав відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 5 календарних днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідача та третьої особи; та приведення складу сторін в адміністративному позові у відповідність до приписів ч.3 ст.287 КАС України. Копію зазначеної ухвали отримано позивачем 06.03.2021, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 6а). У зв`язку з тим, що позивачем не було своєчасно виконано вимоги ухвали суду від 01.03.2021 та не усунено недоліки позовної заяви, судом першої інстанції прийнято ухвалу про її повернення. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частин 1 - 3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За приписами частин 5 та 6 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав на те, що позивач не усунув у встановлений судом строк недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позову без руху, а саме: не зазначив ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідача та третьої особи; не привів склад сторін в адміністративному позові у відповідність до приписів ч.3 ст.287 КАС України. Положеннями статей 160 і 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець. Колегія суддів зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 зазначено в якості відповідача та третьої особи посадових осіб державної виконавчої служби та пенсійного фонду. Твердження суду першої інстанції щодо не зазначення позивачем ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідача та третьої особи колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 в якості відповідача та третьої особи зазначено посадових осіб державних органів, а саме Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Романінця Р.В. та начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М., що з урахуванням п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України свідчить про відсутність у позивача обов`язку вказати РНОКПП або номер і серію паспорту зазначених осіб з тих підстав, що такі дані можуть бути невідомі позивачу. Також колегія суддів вважає необгрунтованим твердження суду першої інстанції про те, що позивач повинен був привести склад сторін в позові відповідно до ч.3 ст. 287 КАС України, з огляду на наступне. Згідно ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів. Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №819/940/18, від 09.06.2021 у справі № 813/2950/16. Отже, питання належності визначеного позивачем відповідача має вирішуватися після відкриття провадження у справі, а неправильне, на думку суду, визначення відповідача у справі, не може бути підставою повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Щодо висновку суду першої інстанції про не усунення недоліків позовної заяви у визначений судом строк, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано і підписано як позивачем, так і його представником ОСОБА_2 . З супровідного листа Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 вбачається, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху по даній справі направлено судом лише на адресу позивача. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказану ухвалу суду отримано позивачем 06.03.2021. В той же час, на адресу представника позивача Діденка В.М. вказану копію ухвали судом першої інстанції направлено не було. Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України копія ухвали, зокрема, про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Проте судом першої інстанції порушено вимоги вказаної статті в частині направлення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху на адресу всіх осіб, які її подали зокрема, Діденка В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , що в свою чергу, унеможливило виконання позивачем ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2020. Отже, позивач вправі був очікувати на гарантоване Конституцією України право на захист та здійснення представництва його інтересів в суді представником ОСОБА_2 . Натомість суд першої інстанції не врахував ту обставину, що позивач здійснює судових захист свого порушеного права через представника. Крім того, судом першої інстанції було прийнято вказану позовну заяву без зауважень щодо наявності повноважень ОСОБА_2 на представництво інтересів ОСОБА_1 , зокрема щодо подання та підписання позовної заяви. Таким чином, враховуючи приписи ч. 6 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції повинен був направити копію ухвали про залишення позовної заяви без руху також на адресу представника позивача. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.05.2021 по справі № 705/4289/20. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував вищенаведене, а тому дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвали про повернення позовної заяви справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 169, 312, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 по справі № 520/3040/21 скасувати. Справу № 520/3040/21 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий