Постанова 4824 № 752/7562/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/2727/2021 Головуючий в 1-й інстанції: Валігура Д.А. № 752/7562/2021 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В., розглянувши 31 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, У С Т А Н О В И В: 21 квітня 2021 року постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн на користь держави. Згідно з постановою, 04.03.2021, о 16 год. 15 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Пирогівський Шлях, 42 в м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/ та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Своє прохання ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції є немотивованим та необґрунтованим, та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, розгляд відбувався поверхнево, неповно. Так, апелянт вказує, що свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не ставили в ньому підпис. Так само не заповнювали бланки письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи. На думку апелянта, свідки не були добровільно залучені поліцейськими. Апелянт вказує, що суд безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотання про виклик та допит свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. В цьому апелянт вважає неповноту судового розгляду, оскільки останні могли підтвердити його твердження щодо не підписували протокол про адміністративне правопорушення. Поверхневість судового розгляду апелянт вбачає у тому, що на розгляд судді Валігури Д.М. було призначено близько 14 справ про адміністративне правопорушення в межах короткого проміжку часу. Суд не приділив достатньо часу для з`ясування дійсних обставин справи. На думку апелянта, поліцейські безпідставно склали на нього протокол про адміністративне правопорушення, оскілки самі не були впевнені в тому, що останній перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Вони не відсторонювали ОСОБА_1 від керування автомобілем, що свідчить про безпідставність їх пропозиції проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , заслухавши пояснення апелянта, який підтримав подану ним апеляційну скарг та просив її задовольнити, вивчивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження. Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена зібраними у справі доказами, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відеозапису з боді-камери. За правилами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вбачається, що 04.03.2021, о 16 год. 15 хв. він керував автомобілем «САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Пирогівський Шлях, 42 в м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, порушивши п. 2.5 ПДР України. До протоколу додані письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які були запрошені поліцейськими та засвідчили факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Дані відеозапису також підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому з відеозапису вбачається, що апелянт, на пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, в присутності двох свідків, відмовився. При цьому факт наявності двох свідків, під час відмови ОСОБА_1 проходити огляд в медичному закладі, апелянтом не заперечуються. Вважаю, що відмова судом в задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про виклик свідків, наявність яких ним не заперечувалась, не є неповнотою судового розгляду. Порядок направлення осіб для походження огляду на стан сп`яніння, регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 / далі - Інструкція/. Відповідно до п. 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Як вбачається з матеріалів справи поліцейськими у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим, ними направлено останнього до відповідного медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Тобто поліцейські діяли згідно встановленого законом порядку, а відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду є порушенням п. 2.5 ПДР України. Тому судом обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судовий розгляд проведено повно. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також не заперечував, що відмовився їхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, обґрунтовуючи це зайнятістю. За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.В.Жук