Постанова 4855 № 826/10606/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10606/15 Головуючий у І інстанції - Келеберда В.І. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа: Головне управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, у подальшому заміненого на правонаступника - Державну податкову службу України, третя особа Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві у подальшому заміненої на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просила: - визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення (наказ) від 15.04.2015 року № 358-о «Про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади заступника начальника Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві» з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»; - зобов`язати Відповідача вчинити в установленому законом порядку дії щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві з 16.04.2015 року; - зобов`язати Відповідача вчинити у встановленому законом порядку дії щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.04.2015 року по 27.04.2020 року, день звернення з заявою про збільшення позовних вимог, в сумі 450 769,50 грн.; - зобов`язати Відповідача надати Міністерству юстиції України відомості про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених ст. 1 Закону України «Про очищення влади». Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2015 року зупинено провадження у справі № 826/10606/15 до вирішення Конституційним Судом України подань сорока семи народних депутатів України щодо конституційності положень ч. 3 і 6 статті 1; ч. 1, 2, 3, 4 і 8 статті 3; п. 2 ч. 5 статті 5; п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади»; Верхового суду України щодо конституційності п. 6 ч. 1, п. 2 ч. 2, п. 13 ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» та Служби зовнішньої розвідки України щодо офіційного тлумачення положень п. 7 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 3, ч. 3 ст. 4, пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» у взаємозв`язку з положеннями ч. 2 ст. 1 цього Закону, положень ст. 19 Конституції України у взаємозв`язку з положеннями її ст. 64 та зазначеними положеннями цього Закону. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2020 року поновлено провадження в адміністративній справі № 826/10606/15 та вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2020 року здійснено заміну відповідача та третьої особи у справі правонаступниками, зокрема: замінено відповідача з Міністерства доходів і зборів України його правонаступником - Державною податковою службою України, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Держану податкову інспекцію у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві замінено її правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві. Також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про заміну сторони у справі та у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про заміну сторони у справі. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 826/10606/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління ДПС у місті Києві, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернуто заявнику. 12 березня 2021 року від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до суду першої інстанції надійшло клопотання про заміну Відповідача у справі з Державної податкової служби України на належного - Державну фіскальну службу України, а у разі відмови залучити Державну фіскальну службу України як співвідповідача у справі. Ухвалою Окружного адміністративний суд м. Києва від 31 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві Борисевича Д. про заміну сторони у справі. Не погоджуючись з таким судовим рішенням Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративний суд м. Києва від 31 березня 2021 року та прийняти постанову, якою буде задоволено клопотання Державної податкової служби України про заміну неналежного Відповідача або залучення співвідповідача Державної фіскальної служби України. В апеляційній скарзі Державна податкова служба України посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Зокрема, Державна податкова служба України зазначає, що предметом розгляду у даній справі є поновлення на посаді особи, звільненої відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади», а отже, спір виник у відносинах публічної служби, що не стосується публічно-владних повноважень у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, переданих до ДПС України. Ураховуючи те, що можливі зобов`язання не стосуються публічно-владних функцій, переданих до ДПС України, а також з огляду на відсутність в Реєстрі запису про припинення ДФС України, Відповідач вважає, що заміна ДФС України на ДПС України є передчасною. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Державної податкової служби України, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Третьою особою подано додаткові пояснення, в яких доводи Головного управління ДПС у м. Києві аналогічні, заявленим в апеляційній скарзі, та містять посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Борисевича Д. про заміну сторони у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з припиненням Міндоходів України належним Відповідачем у даній справі є його правонаступник - ДПС України, що підтверджено судовими рішеннями у даній справі. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав. Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 160 утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 року № 846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 Постанови № 1200). Кабінету Міністрів України 21.08.2019 року прийнято розпорядження № 682-р «Питання Державної податкової служби» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від № 846 від 25.09.2019 року) про погодження з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Отже, з 22.08.2019 року Державна фіскальна служба України втратила повноваження державного органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов`язання, які на нього покладені, в тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному органу у зазначеній сфері, яким є ДПС України. Розкриваючи зміст поняття «публічне правонаступництво» з огляду на приписи ст. 52 КАС України, Верховний Суд у постанові від 06.10.2020 року у справі № 804/958/17 зазначив, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи. Аналогічний висновок міститься також у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі № 420/5772/18 та від 06.10.2020 року у справі № 804/958/17. Таким чином, з цього моменту відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегульовали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень ДФС України до ДПС України, а тому факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним. Оскільки, компетенція Міністерства доходів і зборів України перейшла до Державної фіскальної служби України та згодом до Державної податкової служби України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що саме остання є процесуальним і публічним правонаступником міністерства. Державна податкова служба України в апеляційній скарзі посилається на позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 11.02.2021 року у справі № 826/9815/18, від 14.04.2021 року у справі № 826/14904/18 та від 13.05.2021 року у справі № 826/2850/17. Проте, у вказаних справах судом касаційної інстанції вирішувалися питання заміни відповідача - ДФС України на правонаступника - ДПС України. Разом з тим, у даній справі Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2020 року здійснено заміну Відповідача та Третьої особи у справі правонаступниками, зокрема: замінено Відповідача з Міністерства доходів і зборів України його правонаступником - Державною податковою службою України, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Держану податкову інспекцію у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві замінено її правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві. Отже, в ухвалі від 06 травня 2020 року вирішувалося питання правонаступництва Міндоходів і ДПС України, а не ДФС України і ДПС України. Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року у даній справі, залишеною без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про заміну сторони у справі та у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про заміну сторони у справі. Оскільки спірні правовідносини щодо припинення проходження Позивачем публічної служби виникли, ще до створення Державної податкової служби України та її територіальних органів, проте остання є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованого Міністерства доходів і зборів України у відповідній сфері діяльності, належним Відповідачем у даній справі є саме Державна податкова служба України, що підтверджено й колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в постанові від 04 листопада 2020 року. Більш того, Наказом Головного управління ДПС у м. Києві «Про поновлення працівника» від 20 травня 2021 року № 934-о Позивача поновлено на посаді Заступника начальника відділу позапланових перевірок фізичних осіб управління податкового аудиту фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві, однак рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року було зобов`язано Державну податкову службу України поновити ОСОБА_1 на посаді Заступника начальника Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Отже, поновлення Позивача в органах ДПС підтверджує те, що повноваження Міністерства доходів і зборів України перейшли до Державної податкової служби України, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відмову у задоволенні клопотання про заміну Відповідача у справі, з чим погоджується колегія суддів. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Державної податкової служби України, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про заміну сторони у справі - без змін. Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 17.06.2021 року.