Постанова 4823 № 750/2823/21

Справа № 750/2823/21 Головуючий у 1 інстанції Григор`єв Р. Г. Провадження № 33/4823/297/21 Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М. Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 травня 2021 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 454 грн судового збору. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 14 березня 2021 року о 21 годині 25 хвилин по вулиці 1-го Травня, 179 в м. Чернігові, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом «Сузукі Гранд Вітара», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння він не відмовлявся, хоча протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на його відмову від проведення такого огляду. Вказує на те, що суд не звернув уваги на те, що у протоколі не сформульовано, який саме огляд і у який спосіб повинен був він пройти на вимогу поліцейського та від якого виду огляду він відмовився. Протокол про адміністративне правопорушення не містить вказівки на те, які ознаки сп`яніння наявні були у водія, лише зазначено, що керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що відповідальність за керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння законодавством не передбачена. Просить врахувати, що поліцейськими був порушений порядок проведення огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він має бути визнаний недійсним, а протокол недопустимим доказом його винуватості. У протоколі не зазначено, що водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також того, що водій відмовився від проходження такого огляду. Також в протоколі не зазначено, що водій відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я. Звертає увагу на те, що всупереч вимог ст. 266 КУпАП, матеріали справи не містять даних про те, що він був відсторонений від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів законність дій поліцейських при оформленні адміністративних матеріалів. На порушення вимог ст. 268 КУпАП, розгляд справи відбувся за його відсутності, не зважаючи на те, що він не з`явився у судове засідання з поважних причин, у зв`язку з перебуванням на лікарняному. При цьому, судом не був викликаний свідок та не витребувані матеріали медичного огляду, як він про це просив у своєму клопотанні, що свідчить про порушення його права на захист. Просить звернути увагу на розбіжності у часі, який зазначений у протоколі та зафіксований на відео носії. На апеляційний розгляд ОСОБА_1 не прибув про дату час та місце апеляційного розгляду був повідомлений особисто телефонограмою ще 02.06.2021 року, заяв про перенесення судового засідання не подавав. Вивчивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Положення ч. 2 ст. 268 КУпАП дозволяють судовий розгляд у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, якщо є данні про її своєчасне сповіщення про день і час, а також місце проведення розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. З матеріалів справи вбачається, що після надходження матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він не з`явився у чотири судові засідання, при цьому довідку про перебування на лікуванні у неврологічному відділенні надав лише 02 квітня 2021 року. Доказів на підтвердження поважності своєї неявки у судові засідання 19 квітня, 30 квітня та 20 травня 2021 року ОСОБА_1 не представив і суду апеляційної інстанції. У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З огляду на позицію Європейського Суду, який неодноразово у своїх рішеннях наголошував на тому, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання. Знаючи про те, що по відношенню до нього складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, матеріали перебувають на розгляді в суді, тим більше, що сам ОСОБА_1 клопотав про відкладення судового розгляду та виклик свідка, він не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами, свідомо затягував судовий розгляд, без поважних причин тричі не прибув на виклик суду, а тому місцевий суд обґрунтовано розглянув справу за його відсутності. З проколу про адміністративне правопорушення убачається, що 14 березня 2021 року о 21 годині 25 хвилин в м. Чернігові по вул. 1-го Травня, 179 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Сузукі Гранд Вітара», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння за згодою водія, у встановленому законом порядку, проводився у лікаря нарколога ЧОПНЛ, що підтверджується висновком № 131 від 14 березня 2021 року. (а.с.5) Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у ньому чітко викладено суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що заборонено положеннями п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Протокол не повинен містити вказівку на те, які ознаки сп`яніння були наявними у водія, як на це вказує апелянт, оскільки факт перебування його у стані алкогольного сп`яніння встановлений висновком лікаря наркологічного диспансерного відділення - фахівця та завірений печаткою. Протокол про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння щодо ОСОБА_1 не складався, відповідно ознаки стану сп`яніння, а також відмова від проходження огляду і не зазначалися. Відповідно до рапорту поліцейського, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений через повідомлення громадян про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Після зупинки у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. За згодою водія огляд був проведений у лікаря-нарколога та після отримання позитивного результату складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с.9) Дані протоколу повністю підтверджуються медичним висновком, отриманим за результатами огляду ОСОБА_1 о 22 год. 10 хв. 14 березня 2021 року, відповідно до якого останній перебував у стані алкогольного сп`яніння. (а.с.7) Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції огляд водія на стан проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ або лікарем закладу охорони здоров`я. Тобто, даним пунктом передбачено альтернативу для вибору способу проведення огляду на стан сп`яніння. У даному випадку, спочатку водію було запропоновано пройти такий огляд на місці зупинки, від чого він відмовився, а потім погодився пройти огляд у закладі охорони здоров`я, що не суперечить ні вимогам закону, ні положенням Інструкції. З переглянутого відеозапису убачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений через непрацюючу задню підсвітку номерного знаку. На пропозицію поліцейського водій спочатку погодився пройти огляд на місці, але потім огляд був проведений у закладі охорони здоров`я, при цьому ОСОБА_1 поводився спокійно, сміявся та шуткував до того моменту, коли був отриманий результат про те, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, після чого він відмовився від надання пояснень та підписання документів. Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп"яніння. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Аналіз змісту оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що суд дотримався вимог законодавства, та в результаті ретельного дослідження зібраних у справі доказів та їх аналізу в сукупності з встановленими у судовому засіданні обставинами, беззаперечно встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена поза розумним сумнівом, незгода сторони з такою оцінкою не є підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції. Вказівка апелянта на те, що він не був відсторонений від керування автомобілем спростовується рапортом поліцейського, відповідно до якого автомобіль ОСОБА_1 був залишений припаркованим на місці зупинки (що є адресою проживання правопорушника) без порушення Правил дорожнього руху. Безпідставним є твердження апелянта про невідповідність часу вчинення адміністративного правопорушення, який записаний у протоколі та часу, що зафіксований на відео носію. Так, відеозапис з камери відеореєстратора свідчить про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був помічений патрульними о 21 годині 24 хвилини та був зупинений о 21 годині 25 хвилин, що повністю відповідає часу, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. 03 липня 2020 року в газеті «Голос України», випуск № 110 (7367) опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким із вищевказаного закону був виключений п.п.4 п.1, що передбачав нову редакцію ст.130 КУпАП щодо керування суднами особами, які перебувають у стані сп`яніння і тим самим криміналізував відповідальність осіб за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Та обставина, що на офіційному сайті Верховної Ради України міститься інша редакція статті 130 Кодексу України про адміністративну відповідальність автоматично не скасовує дію Закону, який набув чинності з моменту його опублікування у офіційному виданні. Таким чином, водій ОСОБА_1 , вчинивши правопорушення 14 березня 2021 року, підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у редакції, що діяла до внесення відповідних змін та введення статті 286-1 КК України, з подальшим їх вилученням та залишенням попередньої редакції у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 8, 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Антипець