Постанова 4823 № 750/7361/21

Справа № 750/7361/21 Головуючий у 1 інстанції Кулініч Ю. П. Провадження № 33/4823/448/21 Категорія - ч1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 вересня 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд Головуючого судді - Салая Г.А., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2021 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча по АДРЕСА_1 , притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 454,00 грн. судового збору. Згідно постанови суду першої інстанції 04.07.2021, о 15.00, ОСОБА_1 , у м. Чернігові, по вул. Рахматуліна, 5, керувала транспортним засобом Нісан, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, та відмовилась від продуття приладу «Драгер» та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку, чим порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, винесеного без всебічного дослідження усіх доказів і без надання їм належної оцінки. Стверджує, що вона взагалі не керувала транспортним засобом. Вказує, що письмові пояснення осіб не можуть братися до уваги, якщо вони не надали показання в судовому засіданні під присягою. Зазначає, що під час відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку свідки не були присутні, також вона не бачила, як вони підписували пояснення та протокол. Пояснення свідків не можуть братися до уваги, тому що вони не відповідають фактичним обставинам справи, складені з порушеннями, крім того вони не надали свої пояснення в засіданні під присягою, а тому не можуть бути належним доказом. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 яка підтримали апеляційну скаргу та просила її задовольнити з наведених вище підстав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у присутності двох свідків. Пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою вину у скоєному правопорушенні не визнала, з обставинами викладеними в протоколі не погодилася та просила провадження у справі щодо неї закрити. Однак, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №111795 від 04 липня 2021 року, ОСОБА_1 04.07.2021, о 15.00, у м. Чернігові, по вул. Рахматуліна, 5, керувала транспортним засобом Нісан, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від продуття приладу «Драгер» та від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовилась у присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно даних даного протоколу, ОСОБА_1 відмовилася надати пояснення, поставити свій підпис у протоколі, а також отримати копію протоколу (а.с.5). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння підтверджується рапортом поліцейського та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що водій ОСОБА_1 в їх присутності, відмовилася проходити огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку, при цьому мала ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, невиразна мова) (а.с.9-11). Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_4 04.07.20212 року приблизно 15 години він відпочивав на березі Десни поблизу «Лодочної станції», що у м. Чернігові. В цей час до берегу річки под`їхала автівка Nissan Noteд.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого була жінка з явними ознаками алкогольного сп`яніння, ав саме: запах алкоголю з порожнини роту, нечітка хода, почервоніння кожного покрову обличчя. Як пізніше стало відомо, це була гр. ОСОБА_1 , 1984 року народження. Вищевказана жінка пішла купатися зі своєю дитиною та почала тонути. Побачивши, це він почав рятувати цю жінку і її дитину та витяг їх з річки. Згодом ця жінка в стані алкогольного сп`яніння намагалася знову поїхати з місця пригоди на вищевказаному транспортному засобі, але не вдалося, оскільки прибули працівники поліції ( а.с.12). При цьому, на переконання апеляційного суду, дані свідки не мали жодних підстав обмовляти ОСОБА_1 , їх пояснення повністю узгоджуються з матеріалами справи. На відміну від кримінального та кримінально-процесуального кодексів України, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить такого поняття як безпосередність судового розгляду справи. Письмові пояснення свідків про обставини правопорушення є доказами у справі, як і інші документи. За правилами ч. 2 ст. 272 КУпАП, свідок у справі про адміністративне правопорушення повинен прибути на виклик органу чи посадової особи, в провадженні якого чи якої перебуває справа, дати правдиві пояснення, повідомити усе що йому відомо по справі і відповісти на поставлені питання. Свідок у справі про адміністративне правопорушення не попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від дачі показань і присяги не складає, йому лише роз`яснюється обов`язок говорити суду правду. Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що є працівниками поліції, і показання яких збігаються між собою, у судовому засіданні місцевого суду показали, що були викликані на берег річки, де громадяни їм повідомили, що туди на автомобілі, перебуваючи особисто за кермом, прибула ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. З нею був малолітній хлопчик. На місці ОСОБА_1 алкогольних напоїв не вживала. Далі хлопчик почав тонути в річці, а слід за ним ОСОБА_1 . Присутні особи врятували їх обох, після чого вона намагалася сісти за кермо та поїхати, але один з чоловіків відібрав у неї ключі, які пізніше передав працівникові поліції. У свідків були відібрані письмові пояснення. Проходити огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовилась. З переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції прибувши на місце за викликом підійшли до автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_1 , в якому на місці водія була жінка з ознаками алкогольного сп`яніння. На пропозицію працівника поліції продути прилад «Драгер» та пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовилася. При цьому, спочатку гр. ОСОБА_1 повідомила, що вона водій даного транспорту, але потім в категоричній формі заперечила факт керування транспортним засобом. Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення свідків та дані відеозапису з нагрудної камери поліцейського у своїй сукупності беззаперечно підтверджують той факт, що водій ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. З огляду на зазначене, слід визнати, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Отже, місцевий суд у повному обсязі з`ясував обставини справ, дослідив всі докази, що маються в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушила п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою її притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. На підставі наведеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяГ. А. Cалай