Постанова 4823 № 750/6726/21

Справа № 750/6726/21 Головуючий у 1 інстанції Кузюра М. М. Провадження № 33/4823/506/21 Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 жовтня 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М., з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2021 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець і житель АДРЕСА_1 ) громадянин України, з професійно-технічною освітою, неодружений, непрацюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 454 грн. судового збору. Як установив суд, 19 червня 2021 року о 05 годині 07 хвилин по проспекту Миру, 2 в місті Чернігові, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Аргументує тим, що протокол, який залучений до матеріалів справи, є підробленим, а викладені у ньому обставини, не можуть прийматися до уваги. Копія протоколу, яку він отримав від поліцейських за своїм змістом відрізняється від протоколу, що є у справі. Після складання протоколу та видачі його копії, на порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, якими заборонені внесення додаткових записів та виправлень, поліцейські внесли доповнення до протоколу та вказали, що до нього додаються розписка та рапорт. Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував того факту, що після того, як він віддав копію протоколу правопорушнику, до оригіналу протоколу були внесені записи «рапорт, розписка». Тим самим поліцейський підтвердив, що в результаті допущених ним порушень вимог Інструкції, протокол про адміністративне правопорушення є підробленим, що суд залишив поза увагою. Звертає увагу, що на порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, йому не пропонували проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. В той час, як ч. 3 ст. 266 КУпАП забороняє співробітнику поліції самому обирати, нав`язувати чи спонукати будь-якими діями водія до вибору того чи іншого способу огляду на стан сп`яніння, з відеозапису вбачається, що поліцейський схилив та нав`язав його проходження огляду саме в лікарні, у той час як у поліцейському автомобілі був наявним прилад Драгер, що підтвердив поліцейський у судовому засіданні. На думку апелянта, не дотримання поліцейським вимог щодо чіткого та зрозумілого пропонування пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки є грубим порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, у зв`язку з чим, отриманні в результаті такого огляду показники, вважаються недійсними та не можуть слугувати доказом його сп`яніння. Акцентує увагу на тому, що у всіх матеріалах справи невірно вказана дата його народження, а лікар, який проводив його огляд, під час допиту у судовому засіданні, не впізнав його в обличчя. При цьому, поліцейський наполягав на тому, що відомості щодо дати народження були записані з посвідчення водія, але у посвідченні водія дата його народження записана ІНФОРМАЦІЯ_2 , а у матеріалах справи 08 лютого 1985 року. Така невідповідність не може вважатись опискою, як вказав суд, оскільки всі матеріали справи містять недостовірності відомості про його особу. Поза увагою суду залишилася і та обставина, що під час проведення огляду лікар брав у нього зразки біологічного середовища слину, однак, у матеріалах справи відсутні результати проведеного лабораторного дослідження. Не зважаючи на те, що в акті огляду наявний запис про відібрання зразків його слини, у судовому засіданні лікар ОСОБА_3 заперечував той факт, що ним відбирались зразки біологічного середовища водія. Суд, з невідомих причин, прийняв до уваги показання лікаря та надав перевагу його свідченням, у той час як не обґрунтував, чому не прийняв до уваги дані Акту огляду, який залучений до справи. На переконання апелянта, заперечення лікарем того факту, що він відбирав у нього зразки біологічного середовища, доводять те, що за результатами лабораторних досліджень, він не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а медичний Акт огляду та Висновок про його стан алкогольного сп`яніння, не відповідають дійсності. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Заслухавши особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, переглянувши відеозапис та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 19 червня 2021 року о 05 год. 07 хв. в м. Чернігові по проспекту Миру, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія, у встановленому законом порядку, медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком ЧОПНЛ № 318 від 19.06.2021, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. (а.с.5) Факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується Висновком про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують агу та швидкість реакції від 19 червня 2021року № 318, відповідного до якого водій перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.7). З Акту огляду до вказаного висновку убачається, що лікарем був оглянутий ОСОБА_1 , поведінка якого була загальмована, він був напружений, міміка млява, рухи також загальмовані, реакція зіниць на світло млява, хода хитка зі швидкими поворотами, точні рухи виконував не точно, в позі Ромберга похитувався. На запитання лікаря водій ОСОБА_1 не заперечував вживання алкогольних напоїв, вказував, що пив пиво та горілку. Від нього був відчутний запах алкоголю. Під час перевірки приладом Драгер Алкотест 5510, був отриманий результат 0,55 проміле алкоголю, при повторному тестуванні результат зменшився до 0, 52 проміле. Зовнішній огляд ОСОБА_1 , так звані клінічні ознаки разом з покажчиками технічного засобу, вказували на те, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.32) і посилання апелянта, що він керував автомобілем у тверезому стані, не відповідають дійсності. Доводи апеляційної скарги, що йому як водію не був запропонований огляд на місці зупинки транспортного засобу, а відразу був запропонований огляд у медичному закладі, не спростовують правильності висновків суду, а також не вказують на порушення поліцейськими вимог закону. Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння огляд водія проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ або лікарем закладу охорони здоров`я. Тобто, як поліцейським, так і водію надане право вибору в який спосіб буде проведений огляд для перевірки наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння. Інструкція не містить зобов`язання поліцейського спочатку провести огляд водія на місці зупинки транспортного засобу, а потім пройти доставити його для медичного огляду до лікаря, як помилково вважає апелянт. Більш того, пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому посилання в апеляційній скарзі апелянта, що його примусили пройти медичний огляд у лікаря, прямо суперечать Правилам дорожнього руху. За відмову водія виконати покладений на нього обов`язок, пройти медичний огляд, настає така ж сама відповідальність як і за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зміст та суть правопорушення, викладені у протоколі не змінювались та виправлень не мають. На час складання протоколу про адміністративне правопорушення та його підписання ОСОБА_1 останній ще не написав розписку про те, що транспортним засобом керувати не буде, і поліцейський не міг знати, що така розписка взагалі буде написана правопорушником (що підтверджується відеозаписом в матеріалах справи), отже, і написати у протоколі про те, що вона додається до протоколу, він не мав законних підстав. З цих же підстав у протоколі не було зазначено і про рапорт, оскільки саме після завершення оформлення матеріалів такий рапорт міг бути написаний поліцейським (зважаючи на ті інформативні дані, які у ньому вказані) (а.с.10). Запис у протоколі про адміністративне правопорушення, що до нього додаються розписка водія і рапорт поліцейського, не свідчить про підробку протоколу та недопустимість його як доказу у судовому провадженні. Сам рапорт інспектора взводу від 19.06.2021 року та розписка водія ОСОБА_1 про зобов`язання не керувати транспортним засобом до повного протверезіння, були одночасно додані до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідають змісту протоколу, написані від руки поліцейським і водієм, що не може розцінюватися, як не передбачені виправлення в протоколі. Про їх направлення до суду була можливість вказати у супровідному листі, поліцейський, який складав протокол, вирішив в інший спосіб. Та обставина, що лікар нарколог у судовому засіданні не впізнав в особі правопорушника ту особу, щодо якої проводив медичний огляд 19 червня 2021 року, не виправдовує ОСОБА_1 , у тому, що він не проходив медичний огляд і лікар не встановив, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Лікар нарколог ОСОБА_3 був допитаний в судовому засіданні 27 вересня 2021 року, більше ніж через три місяці після огляду водія, з урахуванням специфіки його роботи, він не повинен запам`ятовувати кожного пацієнта, якого оглядав в обличчя. Разом з тим, у судовому засіданні лікар підтвердив відомості, які зазначені в Акті огляду ОСОБА_1 , вказав, що той дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння. Заперечував ту обставину, що у водія відбирались біологічні зразки слина, вказавши, що це було підкреслено помилково та не впливає на отримані результати огляду. У судовому засіданні 30 серпня 2021 року, до того, як був отриманий акт медичного огляду, водій ОСОБА_1 та його захисник не вказували про те, що під час обстеження у лікаря відбиралися біологічні зразки, а зазначали лише про те, що Коротким продувався прилад Драгер та результат показав 0,1 проміле. Після того, як на адресу суду був наданий акт медичного огляду, позиція сторони захисту змінилась. Однак, суд вірно надав оцінку усім опискам та розбіжностям,наявним у матеріалах справи, які не впливають на суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та на правильність висновків суду. Дійсно, місяць народження ОСОБА_1 в матеріалах справи вказаний невірно, але сам ОСОБА_1 не заперечує, що це він був зупинений 19 червня 2021 року працівниками поліції під час керування транспортним засобом, саме він проходив медичний огляд в закладі охорони здоров`я, саме він підписував висновок та протокол про адміністративне правопорушення. Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною і законом від 16.02.2021 року заборонено по такій категорії справ закривати провадження за малозначністю правопорушення. Прохання апелянта при накладенні стягнення врахувати його матеріальний і сімейний стан, він має випадкові заробітки, піклується про батьків похилого віку, які потребують стороннього догляду, штраф є непомірно великим, який він не спроможний сплатити, задоволенню не підлягає, як таке, що суперечить закону. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін. Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Антипець