Постанова 4823 № 750/5335/21

Справа № 750/5335/21 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т.С. Провадження № 33/4823/505/21 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд у складі: Головуючого судді Салая Г.А., Особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Захисника Сагаля С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 454,00 грн. судового збору. Судом першої інстанції встановлено, що 17 травня 2021р., о 10 год. 38 хв., в м. Чернігові по пр. Миру, 243, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звуженні зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП по першому епізоду за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення, що мав місце 17.05.2021 року, о 10 год. 38 хв., у м. Чернігові, по пр. Миру,

243. Послався на незаконність та необґрунтованість судового рішення, винесеного без всебічного дослідження усіх доказів і без надання їм належної оцінки. Зазначив, що інспектором поліції, який складав адміністративний матеріал порушено процедуру оформлення та зібрання матеріалу в тому числі і доказів. Зазначає, що на місці зупинки поліцейські не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння шляхом продуття приладу «Драгер», а також огляд не проводився у присутності у лікаря нарколога. Вважає, що якщо водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 КУпАП відсутні. Звертає увагу на те, що ні протокол про адміністративне правопорушення, ні інші докази, не містять даних, які б свідчили про факт його перебування у стані сп`яніння, або ж про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених вище підстав; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З даних протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 17 травня 2021р., о 10 год. 38 хв., в м. Чернігові по пр. Миру, 243, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звуженні зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що є незрозумілою суть висунутого звинувачення, та не зрозуміло за що саме складено протокол про адміністративне правопорушення є безпідставними. У протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду прямо зазначено, що 17 травня 2021 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звуженні зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР. Відтак, викладене формулювання суті скоєного правопорушення не викликає сумнівів у його розумінні, є чітким, не двозначним, і свідчить про те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. У судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні 17 травня 2021р., о 10 год. 38 хв. правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнав, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення; пояснив, що його товариш попросив забрати дитину із с. Полуботки і довезти до дитсадка, він поспішав і тому відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджується рапортом інспектора від 17.05.2021 та поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які письмово підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога (а.с.8,9,10). З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що після зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції останній на запитання поліцейського, чи поїде він з поліцейськими до лікарні, щоб пройти освідування на визначення стану наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, каже «я не хочу їхати», потім каже, що він не відмовляється, тільки пропонує дочекатися товариша, потім чітко каже, що відмовляється їхати до лікаря, і в присутності свідків на повторне запитання поліцейського, чи погоджується він поїхати із поліцейськими до лікаря-нарколога для проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння каже «ні», а коли поліцейський перепитує, чи той відмовляється, ОСОБА_1 каже «так». При цьому поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , що на нього буде складений протокол про відмову від проходження огляду, зачитав положення Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Під час огляду в медичному закладі лікар, повинен провести огляд відповідно до вимог Інструкції, зокрема провести зовнішній огляд особи та відібрати біологічний матеріал з метою проведення лабораторних досліджень і отримання певних результатів. Тільки після отримання результатів лабораторних досліджень лікар нарколог зможе зробити висновок про стан наркотичного сп`яніння чи про відсутність такого стану. Причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало порушення останнім Правил дорожнього руху, а саме керував транспортним засобом в населеному пункті та рухався зі швидкістю 76 км/год, чим перевищив швидкість на 26 км/год. чим порушив п. 12.4 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Під час розмови поліцейський звернув увагу водія на блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звуженні зіниці, що не реагують на світло. На відеозапису добре видно, що поліцейські зайняли виключно роз`яснювальну позицію, водій ОСОБА_1 мав вільне право вибору своєї поведінки, що й зробив. Апеляційний суд звертає увагу на те, що часу, який витратили поліцейські на запрошення двох свідків, потім на повторне опитування водія, складання пояснень та протоколу було більше ніж достатньо щоб доїхати до Чернігівського обласного наркологічного диспансеру та пройти обстеження в медичному закладі. Пункт 4 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначено перелік ознак наркотичного сп`яніння до яких віднесені одна чи декілька ознак алкогольного сп`яніння, крім запаху алкоголю з порожнини рота, а також звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або його неприродна блідість. На відміну від огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться на місці зупинки транспортного засобу, підтвердження стану наркотичного сп`яніння вимагає проведення не тільки зовнішнього огляду особи, а й відібрання біологічного матеріалу з метою проведення лабораторних досліджень і отримання результатів. З урахуванням поведінки на дорозі та зовнішнього стану водія, поліцейський мав усі підстави вимагати проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а водій ОСОБА_1 повинен був пройти такий огляд, що прямо прописане у п. 2.5 Правил дорожнього руху. Відмова від такого огляду, тягне адміністративну відповідальність у даному випадку за ч.1 ст. 130 КУПАП. Для притягнення до адміністративної відповідальності за таке правопорушення не має значення чи дійсно водій перебував у стані наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаки такого стану були присутніми у водія і водій не підкорився вимогам працівника поліції. Доводи апеляційної скарги щодо порушення поліцейськими процедури направлення водія на медичний огляд не знайшли свого підтвердження за результатами апеляційного перегляду справи. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що півд. Час чергування 17. 05. 2021 року вони зупиняли водія автомобіля ВАЗ 21 06 ОСОБА_1 за перевищення швидкості руху та складали відносно нього відповідний протокол. Під час складання протоколу у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Останньому було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння від якого той відмовився. Обставини відмови були зафіксовані на відеозаписі. Крім того, відносно ОСОБА_1 складалось письмове направлення на відповідний медичний огляд. Письмове направлення правопорушником не підписується і воно йому не вручається. Матеріали справи свідчать про те, що поліцейським було дотримано вимоги закону, які регламентують процедуру направлення водія з метою проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відомості, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення об`єктивно підтверджуються письмовими поясненнями свідків, письмовим направленням водія на огляд з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відеозаписом, долученим правоохоронцями до матеріалів справи. Оскільки дії працівників поліції повністю відповідають вимогам Інструкції та вимогам кодексу України про адміністративні правопорушення, у суду відсутні підстави для визнання протоколу про адміністративне правопорушення та зібраних матеріалів по відношенню до ОСОБА_1 не належними доказами, як про це йдеться в апеляційній скарзі. Отже, висновки суду про винуватість водія ОСОБА_1 в порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху, є цілком обґрунтованими, а рішення суду про накладення стягнення законним та вмотивованим. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяГ. А. Cалай