Постанова Одеський апеляційний суд № 509/96/21

Номер провадження: 33/813/761/21 Номер справи місцевого суду: 509/96/21 Головуючий у першій інстанції Семенов О.А. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.06.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 509/96/21 Номер провадження: 33/813/761/21 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участі секретаря судового засідання Хухрова С.В., особи, які прийняли участь у судовому засіданні: - особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - потерпіла ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 30 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173 КУпАП, встановив: Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 51,00 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 420,40 грн.. Відповідно до змісту мотивувальної частини постанови суду першої інстанції, 9 грудня 2021 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою - АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме - висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок. З цих підстав стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 195695 від 23 грудня 2020 року, за ст.173 КУпАП. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить вищезазначену постанову суду першої інстанції скасувати. Провадження у справі закрити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що апелянт не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. ОСОБА_1 заперечується факт того, що він висловлювався нецензурною лайкою. ОСОБА_1 зазначає, що між ним та ОСОБА_2 склались складні стосунки, через те, що вона не дає йому спілкуватися з сином. Він намагався знайти з нею спільну мову, але не вдалося. 09 грудня 2021 року він написав повідомлення колишній дружині, що хоче побачитись з сином та привітати його з днем народження, на що вона погодилась та сказала, щоб при зустрічі він вдягнув маску. Коли він із ОСОБА_3 приїхали до місця зустрічі, дружина вже там знаходилась з невідомими йому жінками та дітьми. Він вийшов з машини та підійшов до сина. Дружина зробила йому зауваження, після чого він вдягнув маску, але поспілкуватись йому з сином не дали, тому, що невідома жінка повела його сина до машини, де його закрила. У судовому засіданні ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції. У судовому засіданні ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Приписами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Мотивуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд першої інстанції у мотивувальній частині постанови послався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Повністю доведена матеріалами справи та підтверджена дослідженими судом доказами. Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 195695 від 23.12.2020 року; - поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; - поясненнями адвоката ОСОБА_3 ; - рапортом працівника поліції, ауді-, відеозаписом, скріншотом преписки сторін у соціальній мережі «VIBER». За результатами дослідження апеляційним судом у судовому засіданні зазначених вище доказів встановлені наступні обставини. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 195695 від 23.12.2020 року зазначено, що 09 грудня 2021 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою - АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме - висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок. Досліджені докази, що містяться в матеріалах справи дають підстави вважати про триваючі неприязні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не можуть бути доказами того, що 09 грудня 2021 року о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою - АДРЕСА_1 , під час лайки з ОСОБА_2 мав на меті порушення громадського порядку. Отже, доводи апеляційної скарги знаходять своє відображення в письмових доказах, що містяться в матеріалах справи. У первісній заяві ОСОБА_2 , її поясненнях (а. с. 8, 9 9 зворотна сторона) остання вказує тільки на те, що ОСОБА_1 влаштував скандал під час зустрічі з дитиною. Почав обзивати та наговорювати на неї. Крім того, у сенсі положень статті 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок. Поняття «дрібне хуліганство» - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян та інші подібні дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування заходів кримінального покарання. Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу - особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства. З оглянутого апеляційним судом відеозапису, який наявний у справі, не вбачається порушення ОСОБА_1 громадського порядку. Приймаючи до уваги первісні покази осіб по справі, наявність неприязних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , апеляційний суд відхиляє доводи потерпілої про наявність у діях ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. В справі відсутні будь-які інші докази умисного порушення ОСОБА_1 09 грудня 2021 року громадського порядку і спокою громадян. Описані у протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Таким чином, неправильно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Згідно з приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи з вищезазначеного, висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, згідно яких судом першої інстанції його притягнуто до адміністративної відповідальності, не відповідають дійсності. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, адміністративне провадження слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 30 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173 КУпАП, скасувати. Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін